6.3 Розрахунок

Складаємо кошторис витрат на розробку програмного забезпечення;

Основна заробітна плата розробників (дослідників) З0:

де, М – місячний посадовий оклад конкретного розробника (дослідника), грн В році величини окладів коливались в межах 1800...2000 грн за місяць;

– число робочих днів в місяці; приблизно Тр = 21...23 дні;

t - число днів роботи розробника (дослідника).

Оплата за день:

;

де, – оплата за день;

– повна оплата;

Д – кількість робочих днів.

Програміст:

Оплата за день:

Дизайнер:

Оплата за день:

Зроблені розрахунки заведені до таблиці 6.3.1:

Таблиця 6.3.1 – Основна заробітна плата розробників

Найменування посади	Місячний посадовий оклад, грн	Оплатаза робочий день, грн	Число днів роботи	Витрати на заробітну плату, грн
Програміст	2000	90,90	20	1818,18
Дизайнер	2000	90,86	15	1363
Всього витрати на заробітну плату: 3181,18 грн.

Додаткова заробітна плата всіх розробників та робітників, які приймали участь в розробці нового технічного рішення.

Розраховується, як 12 % від основної заробітної плати всіх розробників та робітників.

де, – додаткова заробітна плата.

Програміст, дизайнер:

Нарахування на заробітну плату розробників та робітни­ків, які приймали участь в розробці нового технічного рішення.

Розраховуються як 40 % від суми основної та додаткової заробітної плати всіх розробників та робітників.

де, – нарахування на заробітну.

Програміст, дизайнер:

Амортизація обладнання, комп'ютерів та приміщень, які ви­користовувались для розробки нового технічного рішення.

В спрощеному вигляді амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання та приміщенням можуть бути розраховані за формулою:

де, Ц - балансова вартість обладнання, приміщень, грн. Для ком­п'ютерів Ц = 3000...6000 грн;

На - річна норма амортизаційних відрахувань для даного виду обладнання, приміщень, %:

для електронних, оптичних, електромеха­нічних приладів і інструментів, електронно-обчислювальних машин, інформаційних систем, телефонів, мікрофонів, конторського обладнан­ня На = 25 %;

для іншого обладнання - 15 %; для приміщень - 5 %;

Т - термін використання обладнання, приміщень, місяців;

– величина амортизаційних відрахувань, грн.

Розроблені розрахунки внесені до таблиці 7.3.2.

Комп’ютер:

Принтер:

Таблиця 6.3.2 – Амортизація обладнання, комп’ютерів.

Найменування обладнання	Балансова вартість,грн	Норма амортизації, %	Термін використання,міс	Величина амортизаційних відрахувань,грн
Комп’ютер	6000	25	12	1384,61
Принтер	3500	25	12	807,69
Всього величина амортизаційних відрахувань: 2192,30 грн

Оренда обладнання

Оренда обладнання обраховується за формулою:

де, Ц – балансова вартість даного виду обладнання, устаткування, приміщень, грн;

Н0 – річна ставка орендної плати для даного виду обладнання, устаткування, приміщень, %. Річну ставку орендної плати рекомендується приймати на 5... 10 % більше за норму амортизації для даного виду обладнання (приміщень);

Т – термін використання обладнання (приміщень), місяці.

Зроблені розрахунки внесено до таблиці 7.3.3.

Таблиця 6.3.3 –Оренда обладнання

Найменування обладнання	Балансова вартість, грн.	Ставка орендної плати, %	Термін використання, міс.	Сума орендної плати, грн.
Комп’ютер	6000	8	2	80
Всього сума орендної плати:80 грн.

Витрати на силову електроенергію

Розраховуються за формулою:

– витрати на силову енергію;

Де, В - вартість однієї кіловатт-години електроенергії. В 2014 р. В = 0,6927 грн/кВт;

П - установлена потужність обладнання, кВт;

Ф - фактична кількість годин роботи обладнання, годин;

Кп - коефіцієнт використання потужності, Кп < 1

Отже, витрати на силову електроенергію:

грн.

Сума всіх попередніх статей витрат дає загальні витрати на розробку нового технічного рішення:

Отже, сума всіх попередніх статей витрат:

грн = 6644,34 грн.

Розраховуємо експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту.

Заробітна плата обслуговуючого персоналу:

Розраховується за формулою:

де 12 - число місяців;

М - місячний посадовий оклад інженерно-технічного працівника, грн В 2014 році величини посадових окладів коливались в межах 1200...1500 грн;

- частка часу, який витрачає працівник на обслуговування виробу з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи.

Отже, заробітна плата обслуговуючого персоналу:

Додаткова заробітна плата:

Розраховується за формулою:

де, – додаткова заробітна плата.

Отже, додаткова заробітна плата:

Нарахування на заробітну плату обслуговуючого персоналу

Розраховується за формулою:

де, – нарахування на заробітну.

Отже, нарахування на заробітну плату:

Амортизаційні відрахування для програмного продукту

Розраховується за формулою:

де, Ц - балансова вартість нематеріального активу, за яку можна умовно прийняти вартість робіт зі створення нового програмного продукту, грн.

На - річна норма амортизації нематеріального активу, в %, яку можна прийняти На = 25 %.

Отже, амортизаційні відрахування:

Інші витрати:

Розраховуються як 10% суми усіх попередніх витрат.

Отже, інші витрати:

Сума витрат за всіма попередніми статтями дає величину експлуатаційних витрат при використанні нового програмного продукту. .

де, – сума витрат за всіма попередніми статтями.

Отже:

Розраховуємо умовний обсяг роботи Q2 , який може бути вико­наний при застосуванні нового програмного продукту.

Для визначення умовного обсягу робіт Q2 при використанні но­вого програмного продукту потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) в умовах, коли буде використовуватись новий програмний продукт.

Для визначення умовного обсягу робіт Q1 без використання про­грамного продукту (або при використання існуючого програмного продукту) потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) при умові, що програмний продукт не буде застосовуватись (або при використанні відомого програмного продукту).

Умовні обсяги робіт Р можна розрахувати за формулами:

де Q1 - умовний обсяг робіт при застосуванні існуючого програ­много продукту (або без його використання), умовних одиниць, штук тощо;

Q2 - умовний обсяг робіт при застосуванні нового програм-ного продукту, умовних одиниць, штук тощо;

F - ефективний фонд часу роботи за рік (для однозмінної роботи F = 1700...1800 годин, для двозмінної роботи Р = 3400...3600 годин);

- частка часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту в загальному часі своєї роботи;

t1 та t2 - час виконання конкретної функції або роботи при застосуванні відповідно існуючого та нового програмного продукту, хвилин.

Отже, умовні обсяги робіт:

Розраховуємо річний економічний ефект від впровадження нового програмного продукту

Розрахунок проводиться за формулою:

де Е1 - експлуатаційні витрати при використанні існуючого програмного продукту (або без його використання взагалі), грн/рік;

Е2 - експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту, грн/рік;

Q1 - умовний обсяг роботи, що виконується за рік при використанні існуючого програмного продукту або без його використання взагалі (умовні одиниці, кількість функцій тощо);

Q2 - умовний обсяг роботи, який виконується за рік при застосуванні нового програмного продукту (умовні одиниці, кількість функцій тощо).

Отже:

Розраховуємо термін окупності Т0 витрат, які були використані на розробку нового програмного продукту

Розрахунок проводиться за формулою:

Отож:

Розрахунок капітальних вкладень

Розрахунок капітальних вкладень та експлуатаційних витрат

Методом питомої ваги. Цей метод застосовується тоді, коли є можливість розрахувати одну із прямих витрат (наприклад, витрати на матеріали, комплектуючі, заробітну плату розробників або робітників тощо) і установити питому вагу даної статті витрат в собівартості аналога. Собівартість одиниці нової розробки Sможна розрахувати за формулою:

де, Вп - величина певної статті прямих витрат для нової розробки, яка вибрана за основу, грн.

П - питома вага цієї статті витрат в собівартості аналога, %;

Кн - коефіцієнт, який ураховує конструктивні та технологічні особливості нової розробки, Кн = 1... 1,2.

Отож:

6.2) Розрахунок величини капітальних вкладень К.

Розраховується за формулою:

де, В - коефіцієнт, який ураховує витрати на розробку, придбання, транспортування, монтаж, налагодження нової розробки тощо,

А - коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник, А1,7 ... 2,3;

S - собівартість нової розробки, розрахована спрощеним спо­собом, грн;

Ц - ціна реалізації нової розробки, якщо вона була відома або визначена раніше, грн

Розрахунок величини капітальних вкладень К:

Розрахунок величин експлуатаційних витрат для одиниці нової розробки.

Експлуатаційними витратами є такі витрати, які забезпечують нормальне функціонування певного технічного рішення в період його експлуатації в розрахунку за рік.

Величина експлуатаційних витрат Е за рік може бути розрахована за формулою:

де, Ц - ціна реалізації нової розробки, якщо вона була відома або визначена раніше, грн/шт.;

k – коефіцієнт, який ураховує витрати на амортизацію, електроенергію, обслуговування, ремонти тощо, k = 0,2...0,4; для обчислю­вальної техніки k = 0,5...0,7; для технічних рішень, в яких значну питому вагу мають змінні елементи, наприклад, батарейки, k = 1...3;

А – коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник, А1,7 ... 2,3;

S – собівартість нової розробки, розрахована спрощеним спо­собом; грн;

–частка часу, який витрачає працівник на обслуговування нової технічної або інтелектуальної розробки в загальному часі своєї роботи.

Отже: