5 Розрахунок витрат

Збір і налаштування устаткування, прокладка мережі робиться працівниками комп'ютерного відділу, порізка й обтиск кабелю виробляється фірмою-постачальником мережного устаткування, тому вартість цих робіт не входить в економічні витрати.

Таблиця 5.1 – Перелік комплектуючих для робочих станцій

Пристрій	Марка і модель	Ціна, грн.
Процесор	Intel Core i3-2120 3.3GHz/5GT/s/3MB (BX80623I32120) s1155 BOX	1104
Материнська плата	Asus H81M-E (s1150, Intel H81, PCI-Ex16)	672
Оперативна пам’ять	KingSton KVR1066D3Q8R7S/4G Server RAM DDR3 4Gb Kingston PC3-8500 ECC REG	264,00
Вінчестер	HITACHI HUS156060VLS600 HDD SAS 600 GB Hitachi 3.5" 15K rpm 64MB cache	421,69
Відео карта	HIS PCI-Ex Radeon R7 260X iCooler Turbo 1024MB GDDR5 (128bit) (1075/6400) (2 x DVI, HDMI, DisplayPort) (H260XFT1GD)	1668
Оптичний привід	ASUS DRW-24B1ST Black Box SATA	313,56
Монітор	LG E1940T-PN Monitor 19'' LG E1940T-PN	1148,98
Клавіатура	A4 Tech KR-750 black PS/2	37,47
Миша	Rapoo 6610 Dual-mode Optical Mouse	250
Корпус	Cooler Master Elite 371 (RC-371-KKN1)	612
Мережева карта(AUI)	3COM 3C900 Combo BNC+TP+AUI)	30,00
Всього: 6521,01

Вартість 20 робочих станцій складає: 20 * 6521,01= 130420,29 грн.

Таблиця 5.2 – Перелік активного мережевого обладнання

Пристрій	Модель і марка	Кількість	Ціна, грн.	Всього, грн
Мережевий принтер1	HP LaserJet P1102 (CE651A) + USB cable	1	1320	1320
Мережевий принтер2	Samsung SCX-4650N + USB cable	1	2169	2169
Комутатор	HP E2520-24-PoE (J9138A)	4	8244	24732
Роутер	Asus RT-AC68U	1	2280	2280
Всього:32093

6Охорона праці

6.1Організація експлуатації систем освітлення та контролю стану освітлення робочих місць

Одним з факторів навколишнього середовища, що впливають на людину в процесі праці є освітлення.

Залежно від джерела освітлення робочих місць може бути кількох типів:

Природне – це прямі або відбиті сонячні промені, які потрапляють до приміщення через відповідні світлові прорізи (вікна).

Штучне – освітлення, яке здійснюється штучними джерелами світла, зокрема: лампами розжарювання, газорозрядними. Зазвичай воно призначене для освітлення робочих місць у темні години доби, але бувають винятки в залежності від розміщення робочого місця, наявності природного освітлення або специфіки роботи.

Сполучене – це освітлення, яке поєднує у собі природне та штучне освітлення.

Природне освітлення робочих місць може бути боковим, верхнім і комбінованим. Найчастіше у приміщеннях використовується бокове природне освітлення.

Основними кількісними характеристиками освітлення є:

Світловий потік – Ф, лн (люмени). Потік променевої енергії, що оцінюється по зоровому відчуттю, характеризує потужність світлового випромінювання, заснований на зоровому сприйнятті.

Сила світла – J, кд. (кандела). Так як світловий потік поширюється у просторі нерівномірно, вводиться поняття сила світла. Також, J – просторова щільність світлового потоку.

Освітленість – Е, лк. (люкс). Поверхнева щільність світлового потоку.

L, кд/. Поверхневі щільність сили світла.

S, . – освітлювальна площа, коефіцієнт відображення – р.

Також присутні якісні характеристики, такі як:

Фон – поверхня, що прилягає до об’єкта розрізнення.

Об’єкт розрізнення – деталь мінімальних розмірів, які людина розрізняє у момент своєї професійної діяльності.

Видимість, спектральний склад світла, коефіцієнт пульсації світлового потоку.

У виробничих приміщеннях глибиною до шести метрів при односторонньому формується мінімальне значення коефіцієнту природного освітлення в точці, що знаходиться на перетині вертикальної площині характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 метра від стіни або лінії максимального заглиблення зони, найбільше віддаленої від світлових прорізів.

У великих робочих приміщеннях глибиною до шести метрів при боковому освітленні нормується мінімальне значення коефіцієнта природного освітлення в точці на умовній робочій поверхні віддаленій від світлових прорізів:

На 1,5 м. висоти від підлоги до поверху світлових прорізів для зорової роботи I – IV розрядів;

На 2 м. висоти від підлоги до поверху світлових прорізів для зорової роботи V – VII розрядів;

На 3 м. висоти від підлоги до поверху світлових прорізів для зорової роботи VIII розряду.

Розрахунок коефіцієнта природного освітлення проводиться з урахуванням коефіцієнтів відбиття внутрішніх поверхонь приміщень без урахування меблів, устаткування, озеленення та інших затінюючи предметів, а також при стовідсотковому використанні світлопрозорих заповнень у світло прорізах.

Розрахункове значення середньозваженого коефіцієнта відбиття внутрішніх поверхонь у виробничих приміщеннях слід вважати 0,30.

Суміщене освітлення слід передбачати у робочих приміщеннях у яких виконуються роботи I – III розрядів.

Штучне освітлення в залежності від типу поділяється на:конструктивно – загальне, місцеве, комбіноване; за функціональним призначенням – робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Основним документом, де зазначені вимоги до проектування штучного освітлення є ДБН В. 2.5-28-2006, згідно до якого для штучного освітлення формується абсолютне значення освітленості в залежності від розряду та під розряду зорових робіт, характеристики фону. Найбільша нормована освітленість, для розряду Ia – 5000 лк, найменша – VIIIв – 20лк. Під час виконання робіт I – IV розрядів необхідно застосовувати системи комбінованого освітлення.

Згідно з документом ДБН В. 2.5-28-2006 для штучного освітлення робочих місць слід використовувати розрядні джерела освітлення, віддаючи перевагу джерелам освітлення з найбільшою світловіддачею і строком служби. Для робочих приміщень не слід використовувати лампи розжарювання. Винятками є лише недоцільність з технічної або економічної точки зору. Лампи розжарювання підлягають утилізації. Застосування ксенонових ламп на робочих місцях не дозволяється.

Лампи розжарювання і люмінесцентні лампи низького і високого тиску – джерела штучного світла. У них світло випромінює нагріта до 2500 – 3000 °С вольфрамова нитка.

Основними вимогами, що поставлені перед сучасними освітлювальними пристроями є наступні: керування освітлювальним пристроєм з робочого місця, забезпечення кращих умов для зорової роботи, енергозбереження та енергоефективність протягом усього терміну експлуатації. Однією із ключових вимог є мінімальний вплив на навколишнє середовище. При виборі джерел освітлення для робочих місць до уваги беруться показники, такі як: розподіл яскравості, світловий потік, передача кольорів. Кожен із цих показників має чіткі значення, які зазначені у документі ДБН В.2.5-28-2006відповідно до розряду зорової роботи.

Виходячи з назви одиниці освітленості – люкс, назва приладу, яким вимірюють освітленість – люксметр. Це простий, портативний прилад. Потік світла потрапляючи на фотоелемент, вивільняє потік електронів в тілі напівпровідника. Завдяки цьому фотоелемент починає проводити електричний струм. Величина цього струму пропорційна освітленості елемента. Вона і відображається на шкалі. В аналогових люксметрах на шкалі є і люкс. Похибка люксметру згідно до ГОСТ повинна бути не більше 10%.

Люксметр Ю-16 є одним з найпоширеніших. Він має три головні межі вимірювання (25, 100, 500 лк) та три додаткових (10000, 25000, 50000 лк). На корпусі приладу розміщені дві клеми та перемикачі межі вимірювання. До клем приєднується селеновий фотоелемент. На корпус фотоелемента надівається поглинач, який дозволяє розширити межі вимірювання до 100 разів.

Працюючи з люксметром датчик приладу, прийомна пластина фотоелементу повинна розміщатися на робочій поверхні у площині на її нахил. На фотоелемент не повинні падати ніякі тіні, але якщо робоче місце знаходить у постійних умовах тіні серед інших приладів чи меблів, освітлення потрібно вимірювати у цих умовах. Вибір контрольних точок освітленості на робочому місці потрібно вибирати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006. І навіть ДСТУ 4035-2001«Будівлі і споруди. Методи виміру освітленості». При вимірі рівнів природнього освітлення коефіцієнт природнього освітлення (КПО) є основним показником з оцінки достатності інсоляції, природнього чи денного світла. Контрольні точки під час проведення вимірів визначаються ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. – залежно від типу природнього освітлення.

При бічному однобічному висвітленні нормується мінімальне значення КПО у точці, розташованої на перетині вертикальної площині характерного розтину приміщення й умовною робочої поверхні з відривом 1 м від стіни, найвіддаленішу світлового прорізу – для невеликих приміщень, а великогабаритних приміщеннях – з відривом, рівному: 1,5 висоти приміщення (для зорових робіт I-IV розрядів), на дві висоти (роботи V-VII розрядів) і три висоти приміщення - для зорових робіт VIII розряду. При бічному двосторонньому освітленні контрольні точки розміщуються всередині приміщення.

При верхньому та комбінованому природньому освітленні формується середнє КПО в точках, розташованих на перетині на вертикальній площині характерного розтину приміщення і умовною точкою робочої поверхні. Першу і останню точку приймають з відривом в один метр від поверхні стін.

Природнє освітлення має забезпечити нормоване значення КПО та його рівномірність відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. В протоколі вимірів потрібно вказати дату та час вимірів, зокрема час кожного з вимірів по точках, характеристики приміщення, тобто поверх, наявність устаткування, меблів.

Виміри штучного освітлення потрібно проводити в темну пору доби, але не обов’язково у повній темряві. Достатньо дотримання відношення природнього світла до штучного в межах 0,1 лк.

Освітлення робочого місця повинно вимірюватися на робочій поверхні, як вказано у нормах. Так у ДБН В.2.5-28-2006 в нормах освітлення для громадських, побутових будинків додатково потрібно вказувати площину вимірів (горизонтальна, вертикальна) і висота площини над рівнем підлоги.

При вимірі середнього освітлення площа приміщення умовно розбивається на рівні, квадратні ділянки, центри яких і є контрольними точками для вимірів. Мінімальна кількість точок для вимірів встановлюється згідно до розмірів та висоти приміщення відповідно до додатку 24940-96.

При розташуванні на робочому місці великогабаритного устаткування перед контрольними точками не має нічого розташовуватися, через те, що устаткування може перешкоджати світловому потоку. Якщо робочих поверхонь кілька, то освітлення вимірюється з кожної із них. За наявності протяжних поверхонь, з кожної має бути вибрано кілька точок, що дозволить визначення в різних умовах освітлення. При комбінованому освітленні робочих місць спочатку вимірюють сумарну освітленість від світильників загального освітлення, потім включають світильники місцевого освітлення і вимірюють освітлення від світильників загального характеру і місцевого освітлення.

Нормування та контроль над показником блискучість особливо важливі під час роботи з об’єктами розсіювання та робочими поверхнями, з направлено-розсіяним і змішаним відбиттям ( метали, пластмаси, скло, глянцевий папір, тощо ). Для показника блискучість регламентується рівень яскравості робочої поверхні в залежності від її площі.

Важливим чинником підтримання раціональної роботи є обслуговування джерел освітлення. Установку та очищення світильників мережі електричного освітлення, заміну ламп, огляд електричної мережі, повинні виконувати відповідно до графіків оперативно-ремонтні або спеціально навчені працівники. Періодичність робіт з очищення світильників і перевірки робочого стану освітлювальних установок споживача повинна бути встановлена особою, відповідальною за електрогосподарство споживача, урахуванням місцевих умов.

Зміна ламп може виконуватися груповим або індивідуальним способом, який встановлюється конкретно для кожного споживача в залежності від доступу до ламп і потужності освітлювальної установки. У разі групового способу термін очищення апаратури повинен бути узгоджений з груповою заміною ламп.

Огляд і перевірки мережі освітлення для освітленості робочих місць проводяться під час вводу мережі у експлуатацію і надалі за потреби, а також після зміни технічного процесу або переобладнання.

Забруднення світлових прорізів, скла, ламп і світильників може знизити освітленість робочого місця у 1,5-2 рази. Періодичність чищення освітлювальних предметів може становити від 4 до 14 разів на рік, в залежності від запиленості робочого місця. Для вікон доцільне миття від двох разів на рік, для приміщень з малим нагромадженням пилу і від чотирьох разів на робочих місцях де нагромадження пилу доволі високе.