- •2. Методика вивчення чисел першого десятка. Особливості ознайомлення учнів із числом і цифрою 0.
- •3. Методика вивчення нумерації чисел у концентрі «сотня»
- •4. Методика вивчення нумерації чисел у концентрі «тисяча»
- •1 Етап. Підготовчий.
- •3 Етап. Письмова нумерації числа у межах 1000.
- •5. Методика ознайомлення учнів із поняттям задача. Загальний порядок роботи над задачею
- •6. Методика розв задач на рух
- •7. Методика ознайомлення учнів із прикладами залежностей між величинами
- •8. Методика вивчення елементів алгебри (числових виразів і виразів із змінною, числових рівностей, нерівностей, рівнянь).
- •9. Методика ознайомлення з діями додавання і віднімання. Прийоми усного додавання і віднімання в межах 10.
- •10. Методика вивчення табличного множення та ділення
- •11. Методика вивчення табличного додавання і віднімання
- •12. Письмове додавання і віднімання в початковому курсі математики
- •Конкретний зміст дії ділення на рівні частини
- •10 Ґудзиків пришили у два ряди, порівну у кожному. Скільки ґудзиків в одному ряду?
- •14. Прийоми позатабличного додавання і віднімання чисел в межах 100. Їх теоретична основа.
- •15. Усні прийоми додавання і віднімання трицифрових чисел
- •16. Навчання ділення з остачею
- •17. Прості текстові задачі на додавання і віднімання і методика навчання їх розв
- •18. Методика навчання письмового множення
- •19. Прості текстові задачі на множенні і ділення, методика навчання їх розв
- •20. Методика вивчення довжини і формування навичок вимірювання . Ознайомлення з одиницями довжини та їх співвідношення
- •21. Перше ознайомлення зі складеною задачею, навчання розв задач на дві дії
- •22. Методика навчання письмового множення і ділення
- •24. Методика вивчення площі геометричних фігур і формування навичок вимірювати площу. Ознайомлення з одиницями площі та їх співвідношеннями
- •25. Методика формування уявлень про масу і місткість. Вивчення одиниць маси та їх співвідношення
- •26. Методика ознайомлення з дробами і частинами. Задачі на знаходження частини числа і числа за його частиною. Знаходження дробу числа.
- •28. Усні прийоми множення і ділення у межах 1000
- •30. Ознайомлення учнів з одиницямим часу та їх співвіднесення. Навчання розв задач на обчислення проміжків часу
24. Методика вивчення площі геометричних фігур і формування навичок вимірювати площу. Ознайомлення з одиницями площі та їх співвідношеннями
З поняттям площі діти мають справу постійно. Вже дошкільники порівнюють предмети за площею (не називаючи самого слова "площа"). Вони порівнюють не накладанням, а на око (наприклад, листок дуба більший, ніж листок берези). У початкових класах уявлення про площу стають чіткішими: фігури можуть бути різними й однаковими за площею. У 4 класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вчитель повідомляє про те, що в розмовах, передачах по радіо, телебаченню часто можна почути: посівна площа, житлова площа, площа квартири, площа класної кімнати; що серед предметів, котрі нас оточують, багато таких, поверхня яких має форму трикутника, прямокутника, круга (дно каструлі — круг; підлога, стіни кімнати, класна дошка — прямокутники), кожна з них має площу. Порівнюючи площі фігур, виставлених на набірному полотні (наприклад, круг, трикутник, квадрат), діти встановлюють, що квадрат займає більшемісце, ніж круг або трикутник. Учитель констатує, що в такому разі кажуть, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури. Він зазначає, що площа — це величина, яку можна не тільки порівнювати, а й виміряти. Учні порівнюють площі фігур (мал. 113): найбільшу площу має прямокутник; площа квадрата більша, ніж площа круга або трикутника; проте порівняти площі трикутника і круга важче. Після цього вчитель ставить завдання (сьогодні на уроці ми будемо вчитися вимірювати площу).
На наступному етапі учнів знайомлять з першої одиницею площі - квадратним сантиметром. Учні креслять у зошитах, вирізають з паперу в клітинку квадрати зі стороною 1 см. Учитель повідомляє: «Це одиниця площі - квадратний сантиметр». Використовуючи паперові моделі квадратного сантиметра, діти складають з них різні геометричні фігури і знаходять підрахунком їх площа (рис. 63). Порівнюючи площі складених фігур, діти ще раз переконуються, що площа тієї фігури більше (менше), яка містить більше (менше) квадратних сантиметрів. Площі фігур, що містять однакове число квадратних сантиметрів, рівні, хоча фігури можуть не поєднуватися при накладенні.
Надалі наочне уявлення про квадратному сантиметрі і поняття про площу фігур закріплюються. Включаються вправи на знаходження площі фігур, розбитих на квадратні сантиметри. Пропонується при підрахунку квадратних сантиметрів групувати їх по рядах або стовпцях, щоб прискорити знаходження їх загального числа.
На наступному етапі учні знайомляться з прийомом обчислення площі прямокутника (квадрата). Спочатку розглядають прямокутники, які вже розділені на квадратні сантиметри. Їх площа знаходять шляхом підрахунку квадратних сантиметрів в одному ряду, а потім отримане число множать на число рядів. Наприклад, якщо в одному ряду 6 кв. см, а таких рядів 5, то площа дорівнює 6-5, тобто 30 кв. см. Дуже важливо при цьому встановити відповідність між довжиною прямокутника і числом квадратних сантиметрів, прилеглих до довжини; шириною прямокутника і числом рядів. Наприклад, якщо в ряду 6 кв. см, то довжина прямокутника 6 см, а якщо рядів 5, то ширина прямокутника 5 см.
Окремий урок відводиться для ознайомлення учнів з новими одиницями вимірювання площі. Вводяться відразу всі одиниці вимірювання площі, передбачені програмою. Основу бесіди складає таке повідомлення: "Площа — одна з математичних величин. Для її вимірювання користуються не тільки квадратними сантиметрами, а й іншими одиницями. В табл. 33 подано одиниці вимірювання площі, які найчастіше застосовуються в практичній діяльності", 1 мм2 — це площа квадрата, сторона якого 1 мм. 1 см2 — це площа квадрата, сторона якого 1 см. 1 дм2 — це площа квадрата, сторона якого 1 дм. їм2 — це площа квадрата, сторона якого 1 м. Ар — це площа квадрата, сторона якого 10 м. Ар — це сота частина гектара (сотка). Гектар (га) — це площа квадрата, сторона якого 100 м. 1 км2 — це площа квадрата, сторона якого 100 м.