7. Методи навчання

Формування знань, вмінь та навичок забезпечується поєднанням лекційних та семінарських занять з виконанням індивідуальних завдань та завдань для самостійної підготовки. При цьому на денній формі навчання на проведення лекцій відводиться 34 години, на проведення семінарських занять 20 годин, та на самостійну роботу студентів 72 години навчального часу; на заочній формі навчання на проведення лекцій відводиться 6 годин, на проведення семінарських занять 4 годин, та на самостійну роботу студентів 80 годин навчального часу

Метою лекційного курсу «Державне право зарубіжних країн» є всебічне пізнання та осмислення конституцій провідних держав світу, вивчення основних механізмів (моделей) конституційно-правового регулювання головних інститутів конституційного права зарубіжних країн.

На семінарських заняттях з дисципліни використовуються методи навчання: коротке пояснення, аналізу, тренування курсантів для придбання ними навичок у правильному формулюванні складних юридичних понять і категорій.

Самостійна робота - за кожною темою передбачає вивчення згідно з переліком навчальної літератури, що додається до навчальної програми дисципліни та матеріалами лекційного фонду.

8. Методи контролю Питання, які виносяться на складання модульного та підсумкового модульного контролю.

1. Державне (конституційне) право як провідна галузь національної правової системи зарубіжних країн.

2. Державне (конституційне) право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.

3. Конституційно-правові відносини, їх сутність та характерні риси.

4. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин у зарубіжних країнах.

5. Джерела конституційного права зарубіжних країн.

6. Засади конституційного ладу зарубіжних країн.

7. Конституційні засади політичної системи зарубіжних країн.

8. Конституційно-правовий статус політичних партій у зарубіжних країнах.

9. Партійні системи зарубіжних країн.

10. Конституційно-правові основи взаємовідносин між державою і церквою (релігійними організаціями) у зарубіжних країнах.

11. Загальна характеристика конституцій зарубіжних країн.

12. Поняття та юридичні властивості конституції.

13. Класифікація конституцій зарубіжних країн.

14. Співвідношення норм конституцій та органічних законів.

15. Інститут конституційного контролю у зарубіжних країнах, його сутність та оцінка. Порядок формування органів конституційного нагляду в США, ФРН, Росії, Франції.

16. Види конституційного контролю.

17. Конституційно-правовий статус людини та громадянина у зарубіжних країнах.

18. Громадянство (підданство) у зарубіжних країнах: поняття, підстави набуття та припинення.

19. Основні (конституційні) права та свободи людини і громадянина у зарубіжних країнах.

20. Основні (конституційні) обов’язки людини і громадянина у зарубіжних країнах.

21. Гарантії реалізації конституційних прав і свобод у зарубіжних країнах.

22. Класифікація форм правління сучасних зарубіжних держав.

23. Монархія, її ознаки (показати на прикладах різних держав).

24. Види монархій (показати на прикладах різних держав).

25. Президентська республіка (показати на прикладах різних держав).

26. Парламентарна республіка, її ознаки (показати на прикладах різних держав).

27. Напівпрезидентська республіка як форма правління у зарубіжних країнах (показати на прикладах різних держав).

28. Класифікація форм державного устрою сучасних зарубіжних держав (показати на прикладах різних держав).

29. Унітарна форма державного устрою у зарубіжних країнах (показати на прикладах різних держав).

30. Основні риси зарубіжних федерацій (показати на прикладах різних держав).

31. Автономія у зарубіжних країнах (показати на прикладах Італії, Фінляндії, Данії, Індії, Іспанії, КНР).

32. Поняття політичного режиму та його види.

33. Демократичний режим, його загальні риси й особливості в окремих країнах.

34. Авторитарний політичний режим, його загальні риси.

35. Соціальне призначення і роль виборів у зарубіжних країнах.

36. Поняття виборчого права в об’єктивному і суб’єктивному значеннях.

37. Принципи виборчого права.

38. Абсентеїзм, його причини та оцінка.

39. Поняття виборів, їх оцінка. Види виборів.

40. Порядок висування кандидатів в депутати, правове регулювання виборчої компанії зарубіжних країн.

41. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем.

42. Сутність мажоритарної виборчої системи та її різновиди.

43. Пропорційна виборча система (поняття, способи розподілу депутатських місць усередині партійного списку).

44. Поєднання мажоритарної та пропорційної системи в деяких країнах.

45. “Загороджувальний пункт” та його оцінка.

46. Організація і порядок проведення виборів. Виборчі органи зарубіжних країн.

47. Виборчий процес у зарубіжних країнах.

48. Референдум: поняття, сутність, конституційно-правове регулювання.

49. Види референдуму та його правові наслідки.

50. Основні риси, притаманні системі вищих органів державної влади у зарубіжних країнах.

51. Глава держави: соціальне призначення та політична роль.

52. Компетенція глави держави.

53. Правове становище монарха у зарубіжних країнах.

54. Правове становище президента у зарубіжних країнах.

55. Інститут вето виконавчої влади у зарубіжних країнах. Його види та оцінка.

56. Підстави дострокового припинення повноважень президента.

57. Віце-президент у зарубіжних країнах.

58. Парламент та парламентаризм у зарубіжних країнах.

59. Класифікація зарубіжних парламентів та особливості правового становища палат.

60. Структура палати зарубіжного парламенту. Роль голови партійних фракцій та комітетів у процесі її роботи.

61. Лобізм.

62. Компетенція парламенту, його акти.

63. Статус депутата зарубіжного парламенту.

64. Омбудсман.

65. Основні риси законодавчої процедури в палатах зарубіжних парламентів.

66. Поняття, причини й види делегованого законодавства.

67. Порядок формування уряду при різних формах правління.

68. Голова уряду та його статус при різних формах правління.

69. Форми контролю за діяльністю уряду. Інтерпеляція.

70. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади у зарубіжних країнах.

71. Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади у зарубіжних країнах.

72. Системи місцевого самоврядування зарубіжних країн.

73. Компетенція місцевого самоврядування у зарубіжних країнах. Власні та делеговані повноваження.

74. Конституція Великобританії.

75. Конституція Франції 1958 р.

76. Основний закон ФРН 1949 р.

77. Конституція Італії 1947 р.

78. Конституція Польщі 1997 р.

79. Конституція Російської Федерації 1993 р.

80. Конституція КНР 1982 р.

81. Конституція Японії 1947 р.

82. Основний нізам (конституція) Саудівської Аравії 1992 р.

83. Конституція США 1787 р.

84. Конституція Канади 1982 р.

85. Конституція Бразилії 1988 р.

86. Конституція Аргентини 1853 р.

87. Конституція Південно-Африканської Республіки 1996 р.

88. Конституція Австралії 1900 р.

89. Парламент Великобританії.

90. Конгрес США.

91. Національна Асамблея Франції.

92. Бундестаг ФРН.

93. Парламент Російської Федерації.

94. Президент США, його місце у системі вищих державних органів.

95. Президент Франції, його місце у системі вищих державних органів.

96. Президент Росії, його правове становище.

97. Кабінет та уряд Великобританії.

98. Канцлер ФРН, його правове становище.

99. Правовий статус особи у Саудівській Аравії.