1.2 Конкурентні стратегії підприємства: класифікація, процес розробки

 

Жодна фірма неспроможна досягти конкурентних переваг за всі комерційним характеристикам товару і дезінфікуючих засобів його просування ринку. Необхідні вибір пріоритетів і вироблення стратегії, найбільше відповідної тенденціям розвитку ринкової ситуації та найкращий спосіб використовує сильні боку своєї діяльності. На відміну від тактичних дій над ринком, стратегія має бути спрямована забезпечення конкурентних переваг в в довгостроковій перспективі [5, з. 121].

Стратегія конкуренції компанії включає у собі підходи компанії до бізнесу, і ініціативи, які використовує щодо залучення споживачів, ведення конкурентної боротьби, і зміцнення своїх позицій над ринком. Конкурентна стратегія (таблиця 1.1) передбачає як наступальні, і оборонні дії, здійснювані залежно від цієї ситуації над ринком [4, з. 52].

Таблиця 1.1 – Базові стратегії конкуренції

Стратегії конкуренції	Ключові конкурентні переваги
зниження	низька собівартість і продукції
диференціація продукції	унікальність продукції, її високу якість та (чи) особливий дизайн
сегментування ринку	комплексне обслуговування сегмента ринку
впровадження нововведень	робота у нової ринкової ніші, де відсутні конкуренти
негайне реагування під потребу ринку	випередження конкурентів з допомогою більш мобільна система управління

Базова стратегія конкуренції представляє основу конкурентного поведінки компанії над ринком. Вона описує схему забезпечення переваг над конкурентами і формує стратегію управління підприємством. Узагальнення теорії та практики конкуренції дає можливість окреслити п'ять базових стратегій конкуренції, які мають певними перевагами, але з позбавлених і повним вад. Саме тому головною процедурою вибору мусить бути зважена оцінка сильних і слабких сторін кожної стратегії і дійсних можливостей їх використанню у умовах сформованій кон'юнктури ринку [5, з. 152].

Стимулом від використання стратегії зниження собівартості продукції стала значна економія на масштабі виробництва та залучення значної частини споживачів, котрим ціна визначальний чинником для придбання. Стратегія орієнтує на масовий випуск стандартної продукції, які зазвичай більш і вимагає менших питомих витрат, ніж виготовлення невеликих партій різнорідною продукції. І тут економія на змінних витратах досягається рахунок високої спеціалізації виробництва. Постійні ж вади у розрахунку на одиницю продукції, убуваючи зі зростанням обсягів продажів, створюють додатковий резерв здешевлення виробів.

Диференціація полягає в спеціалізації у виготовленні особливої (іноді незвичайної) продукції, що є модифікацією стандартного вироби. Така продукція є незамінною споживачам у разі, якщо стандартні вироби їх влаштовують.Обособление товару над ринком, а ширшому значенні – диференціація його комерційних характеристик може проводиться рахунок продукції з досконалішим, ніж стандартні вироби, технічні параметри, якістю виконання, з урахуванням забезпечення ширшого вибору послуг при реалізації і експлуатації виробів, з урахуванням привабливості низькі ціни [3]. Основна ідея диференціації полягає у зосередженні зусиль на користується обмеженим попитом продукції, що дозволяє ухилитися від цінової конкуренції з більш потужними виробниками, реалізують стратегію зниження собівартості, й те водночас дає можливість конкурувати із нею за специфічні групи споживачів. Найпривабливішим способом диференціації продукції є використання прийомів менш подібних до прийоми конкурентів.

Таблиця 1.2 – Умови формування та конкурентні переваги базових стратегій конкуренції

Характеристики стратегій Вигляд базової стратегії		Умови формування	Конкурентні переваги
1		2	3
Зниження собівартості продукції		1. Більша частина фірми над ринком широкий доступом до дешевим сировинних ресурсів. 2. Цінова еластичність і однорідність попиту продукцію фірми. 3. Переважно цінова конкуренція. 4. Втрата споживачами свого прибутку у разі підвищення цін. 5. Галузева стандартизація і відсутність ефективної диференціації	1. Додатковий зростання обсягу продажу й одержання надприбутки рахунок зменшення ринкової частки конкурентів з вищої ціною на аналогічні товари. 2. Посилення позиції над ринком завдяки руйнації стратегій конкурентів у сфері диференціації продукції і на локалізації ринку через доступності ціни товари власної фірми. 3. Скорочення кількості конкурентів, через жорсткості вхідного бар'єра даний ринок фірмам під аналогічною товаром. 4. Можливість збільшення резервів у разі підвищення ціни сировину, матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати. 5. Гарантії отримання прибутку на разі, якщо споживачі зможуть знизити ціни в найближчих конкурентів. 6. Можливість витісненнятоваров-заменителей з допомогою масовості і низьких витрат виробництва. 7. Хороші умови до створення іміджу сумлінного і найнадійнішого партнера, піклується про бюджет споживачів.
Диференціація продукції		1. Наявність широкої можливості виділення товарів над ринком, хороше сприйняття і - оцінка продукції споживачами. 2.Разнообразная структура попиту свою продукцію. 3.Неценовая конкуренція 4. Незначна частка витрат споживачів для закупівлі продукції структурі їх бюджету. 5. Нерозвиненість стратегії диференціації продукції галузі.	1. Додатковий зростання обсягу продажу й одержання надприбутки з допомогою завоювання переваг різних груп споживачів завдяки, перевазі технологій і ролі, забезпечення ширшого діапазону чи привабливості низькі ціни. 2. Посилення позиції над ринком завдяки руйнації стратегій конкурентів у сфері зниження собівартості стандартної продукції і на локалізації ринку з допомогою розмаїття запропонованої і лояльності споживача. 3. Скорочення кількості конкурентів шляхом жорсткості умов у галузь завдяки наявності сформованих переваг споживачів. 4. Можливість появи резервів у разі підвищення ціни сировину, матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати. 5. Гарантії отримання прибуток від реалізації продукції підприємствам, хто користується послугами лише даноїфирми.6. Можливість витісненнятоваров-заменителей через зміцнення зв'язку з споживачами. 7. Хороші умови до створення іміджу сумлінного і найнадійнішого партнера, піклується споживачів та його специфічних запитах.
>Сегментирование ринку	1. Різниця споживача потребам і цільового використання товару. 2. Відсутність спеціалізації конкурентів на конкретних сегментах ринку. 3. Обмеженість резервів фірми обслуговування всього ринку.		1. Додатковий зростання обсягу продажу й одержання надприбутки з допомогою спеціалізації фірми на конкретному сегменті ринку (покупців із особливими потребами, географічному районі). 2. Можливість використання переваги стратегій зниження собівартості чи диференціації продукції для обмежене коло споживачів на цільовому сегменті ринку. 3. Додатковий ефект благо- даруючи комплексному обслуговування конкретного сегмента ринку з урахуванням комбінованого використання стратегій зниження собівартості і диференціації продукції. 4. Хороші умови до створення іміджу фірми, яка піклується потреби покупців.
Впровадження нововведень	1. Відсутність аналогів продукції. 2. Наявність потенційного попиту запропоновані нововведення. 3. Готовність великих підприємств підтримати впровадженню нововведень.		1. Можливість отримання надприбутку з допомогою монопольно встановлюваних цін. 2. Скорочення кількості фірм охочих потрапити у галузь через монопольного володіння фірмою виключні права продукції, технологію і виникає т.д. 3. Гарантія отримання прибутку на протягом дії виняткових прав. 4. Відсутністьтоваров-заменителей 5. Створення іміджу новатора, котрий використовує досягнення у сфері науку й техніки для повної реалізації потенційні можливості споживачів.
Орієнтація на потреба ринку	1.Нееластичность попиту продукцію. 2. Відсутність труднощів для "входу" і "виходу" зі сфери. 3. Кількість конкурентів над ринком невелика. 4. Нестабільність ринку.		1. Одержання надприбутку з допомогою високу ціну на дефіцитну продукцію. 2. Висока зацікавленість споживачів на придбанні товару. 3. Невелика кількістьтоваров-заменителей. 4. Можливість створення іміджу фірми, готової пожертвувати всім для негайного задоволення змінених потреб покупців.

Стратегія сегментування спрямовано забезпечення переваг над конкурентами в відособленому і найчастіше єдиному сегменті ринку,виделяемом з урахуванням географічного,психографического, поведінкового, демографічного чи інших принципів сегментації. Основна ідея у тому, що ця компанія може обслуговувати своє вузьке цільової ринок ефективніше, ніж конкуренти, якірассредоточивают свої фінансові ресурси на всьому ринку. Через війну створюється конкурентна перевага або диференціацією товарів з урахуванням повнішого задоволення потреб цільового ринку, або шляхом досягнення менших витрат з обслуговування обраного сегмента [7].

Мета конкурентної стратегії – знайти й зайняти позицію у галузі, де компанія кращого всього захищена тяжіння сил конкуренції, чи зможе зі свого боку впливати ними. Тиск сукупної сили то, можливо відчутним всімсоперничающих сторін, але у тому, що справитися з нею, стратегія мусить бути полягає в ретельному аналізі походження кожної складової [3]. Отже, з всього згаданого вище, автором підготували алгоритм розробки конкурентної стратегії підприємства.

Етапи розробки конкурентної стратегії містять у собі:

1 етап – аналіз кон'юнктури ринку, що дозволяє характеризувати стан ринку, ринкових взаємин у динаміці, зокрема виявити обсяги виробництва над ринком, обсяги продажів, рівень ціни товар, кількість продавців, кількість покупців, визначитиемкость ринку, скласти прогноз кон'юнктури ринку.

2 етап – аналіз конкурентного середовища підприємства, що дозволить визначити, якого типу ринкових структур належитьизучаемий об'єкт, оцінити рівень розвиненості чи нерозвиненості конкуренції ньому [6].

3 етап – оцінка сильних і слабких сторін підприємства, що включає у собі: аналіз внутрішнього потенціалу підприємства, аналіз довкілля підприємства, аналіз внутрішнього середовища підприємства, що у сукупності дозволить виявити сильні й слабкі боку підприємства.

4 етап – аналіз конкурентних переваг підприємства, який передбачає пошук конкурентних переваг фірми, які можна покладено основою конкурентної стратегії. Конкурентне перевагу можна досягнути у будь-якій з трьох основних напрямів:

- надання великої кількості благ, реалізація дешевшого товару;

- виправдання високі ціни наданням підвищеного чи оригінального якості і сервісу;

- задоволення специфічної потреби вузької групи споживачів.

5 етап – вибір конкурентної стратегії. Провівши аналіз, зібраний на попередніх етапах, менеджери підприємства здійснюють вибір базової конкурентної стратегії.

6 етап – розробка конкурентних альтернатив і розрахунок їхньої ефективності.

Адаптація даного алгоритму розробки конкурентної стратегії проведуть з прикладу підприємства «>ПекарняХлебков» р. Новосибірськ.

Конкурентне перевагу фірми проявляється у її здібності краще, чому це роблю конкуренти, обслуговувати потреби своїх цільових ринків. Джерела конкурентної переваги різноманітні: забезпечення виробництва високої якості; досягнення мінімального, проти конкурентами, рівня витрат; вигідне географічне розташування; надання покупцям великого спектра додаткових послуг тощо. Всі ці переваги зводяться до того що, аби переконати покупця отриманні їм великих вигод споживання продуктів й нових послуг фірми проти аналогічними товарами конкурентів. Вибір фірмою тій чи іншій конкурентної стратегії великою мірою залежить від цього, досягнення яких конкурентної переваги фірма може собі забезпечити тривалий час підтримати під час конкурентної боротьби [6].

Розглянемо докладніше три найбільш поширених і найчастіше використовуваних російськими фірмами ( залежно від сили конкуренції) базові стратегії, якими може бути забезпечено досягнення конкурентних переваг: зниження, диференціації продукції, сегментування ринку [8].

Лідерство у зниженні видатків означає, що ця компанія прагне стати виробником продукту до витрат нижчими, ніж в конкурентів. Фірма орієнтована за більший число сегментів галузі. Зниження витрат забезпечується або:

- рахунок економії на масштабах;

- з урахуванням передовий технології;

- рахунок вільного доступу до джерел сировини;

- рахунок вигіднішого географічне розташування.

Переваги від зниження витрат фірма отримує: за домінування над ринком цінової конкуренції, тависокоеластичном за ціною попиті; під час продажу стандартної продукції; за наявності в покупця свободи вибору постачальників та не витрат за їх заміну; коли більшість покупців використовують продукцію однаковим чином; за відсутності у покупців потреби у диференціації продукції з маркам; при дедалі вищому загальному попиті; за наявності великих покупців, які можуть диктувати оборудки, збиваючи ціну; за наявності сильної розподільній мережі.

Силою стратегії зниження собівартості по недоліків і те, що вона забезпечує захисту від всіх п'яти сил конкуренції шляхом регулювання нижньої межі галузевих цін. У цьому фірма продовжує заробляти прибуток велику, ніж її основні конкуренти. Компанія, яка виборе лідерство у зниженні видатків, неспроможна ігнорувати принципи диференціації. У цьому за критеріями диференціації фірма має бути рівних із своїми конкурентами чи незначно поступатися їм. Інакше єдиний засіб зберегти свої позиції ринку зниження цін, але це дуже нестабільна стратегія [6].

Стратегія зниження собівартості:

- вимагає нових інвестицій у устаткування;

- стримує розширення асортименту;

- передбачає суворий облік і аналіз всіх технологічних новинок.