Завдання для самостійної роботи №4

1. В яких класах доцільно проводити диспути? Як часто можна використовувати дану форму виховного впливу?

У розвитку школярів настає такий період, коли вони не задовольняються інформацією класного керівника про правила і форми поведінки. Підвищується рівень соціального розвитку юнаків і дівчат, формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійно розібратися в складних обставинах моральних категорій, з'являється здатність до філософського мислення. Тому старшокласники в системі виховання схильні до участі у такій цікавій формі поза класної роботи, як диспут.

***

2. Хто може бути ведучим диспуту? Аргументуйте відповідь.

Ведучий (педагог) або ведучi (найбiльш ерудованi й авторитетнi учнi, студенти)

Ведучий повинен бути готовим до розв язання ситуацій, що зустрічаються найчастіше. Наприклад:

1. Пішов час обговорення, але ніхто не хоче говорити.

2. Виступаючий відійшов від теми, говорить довго.

3. Обговорення затягнулося, але виступили 2-3 юнаки.

***

Ритор, що веде диспут,- не підказувач і не головний мовець. Його завдання стимулювати активність присутніх і спрямовувати обговорення у потрібному напрямі.

4. Наведіть приклади правил проведення диспуту. Поясніть їх регулятивну роль.

Пам'ятай і дотримуйся правил диспуту:

• перш ніж сперечатися, з'ясуй тему диспуту;

• сперечайся чесно та щиро. Не спотворюй і не перекручуй думок і слів свого опонента;

• починаючи суперечку, зрозуміло і повно вислови свої судження та положення, які маєш захищати, або правильність яких маєш доводити;

• пам'ятай, що переконливим доказом, кращим засобом заперечення є точні й аргументовані факти;

• доводячи і заперечуючи, говори зрозуміло, просто, чітко, точно;

• з розумінням і повагою стався до думок своїх співрозмовників;

• якщо довели помилковість твоїх суджень, думок, май мужність визнати правоту опонентів;

• не переривай виступу опонента на півслові. Дочекайся, поки він висловить свою думку, а тоді починай полеміку;

• будь терпимим і толерантним у взаєминах з учасниками диспуту;

• закінчуючи виступ, сформулюй висновки;

• у ході суперечки концентруй увагу не на особистості опонента, а на суті його думки;

• чітко дотримуйся встановленого регламенту;

• говори не від імені абстрактного колективу, а лише від себе;

• головне в диспуті — аргументи, факти, докази, логіка. Міміка, жести, вигуки не замінять головного;

• якщо не маєш власної думки або приховуєш її, краще не бери участі в суперечці.

5. Складіть приблизну тематику диспутів на навчальний рік, зазначивши клас, в якому вони будуть проводитись. Аргументуйте зроблений вибір

Мудрість і гармонія

9 клас

ема: Вибір є завжди у кожного з нас.

Мета: розглянути і обговорити історію виникнення і поширення шкідливих звичок у суспільстві, проаналізувати ситуацію з даної проблеми в наш час і зробити акцент на знайденні шляхів виходу із наявної важкої ситуації.

Форма проведення: круглий стіл.

Орієнтовний зміст: виступ лікаря-нарколога, виступ представника дитячої кімнати міліції, учнівські повідомлення « Куріння», « Алкоголь», «Наркотики». Учнівські повідомлення « Цікаво знати», тренінг «Курити чи не курити».

Тема: Егоїзм – добро чи зло?

Мета: формування в учнів навичок самоаналізу, вміння вести дискусію, висловлювати власну думку; сприяти розвитку моральних почуттів і рис особистості.

Форма проведення: телепередача «Вільне слово».

Орієнтовний зміст: поняття «егоїзм», «альтруїзм», «душа», «душевна щедрість», обговорення ситуацій «Випадок на річці», «Черга», «Бійка в провулку». «Дай списати»

Тема: Ти гідно мусиш жити.

Мета: формувати основи правових знань учнів; виховувати у дітей переконання про важливість сумлінного ставлення до своїх прав і обов’язків; сприяти вихованню патріотичних почуттів до рідної країни, прагнення внести свій вклад у розвиток держави.

Форма проведення: «філософський стіл».

Орієнтовний зміст: гортаючи сторінки Конституції, освіта в Київській Русі, право на загальну середню освіту, право на свободу думки та слова.

Тема: Жіночність – це найкраще вираження людської краси.

Мета: виховувати почуття поваги до жінки, почуття прекрасного в житті; розвивати вміння дискутувати.

Форма проведення: диспут.

Орієнтовний зміст: робота творчих груп, психолого-педагогічний практикум; тест «Яка має бути жінка?»

Тема: Щастя! Як ми його розуміємо?

Мета: розширювати розуміння поняття щастя; виховувати людяність, працьовитість, любов до людей, чесність; допомогти учням збагнути сенс людського життя, визначити своє місце в ньому.

Форма проведення: диспут.

Орієнтовний зміст: що таке щастя; що потрібно для щастя; вислови видатних людей; в чому сенс щастя.

Тема: Кохання і секс у житті підлітків

Мета: вчити дітей розумінню і вмінню вирішувати вічні питання дружби і кохання; виховувати духовність; довести дітям, що духовність, моральність, здоров’я взаємопов’язані; запобігати раннім формам статевих відносин

Форма проведення: розмова у колі з елементами диспуту

Орієнтовний зміст: межа між дружбою і коханням; справжнє кохання; ранні шлюби.

Тема: Основи статевого виховання.

Мета: ознайомити учнів з основними напрямками статевого виховання; організувати обговорення питань з основних напрямків статевого виховання; виховувати бажання бути справжнім чоловіком та жінкою.

Форма проведення: учнівський всеобуч, дискусія.

Орієнтовний зміст: основні напрямки статевого виховання; мужність та жіночість; обговорення ситуацій з листів; притча «Шапка краси»; як бути щасливим; початок інтимної близькості.

6. Підготуйте план-конспект диспуту на одну з тем вашого плану.

Диспут на тему «Здоровий спосіб життя - це необхідно?».

Диспут проводиться методом «мозкового штурму». Класний керівник пояснює суть методу, який полягає у звільненні від стереотипів мислення, вивільнення творчої енергії та розкріпачення для продукування найбільш несподіваних та оригінальних думок.

На першому етапі проводиться розминка.

Класний керівник. Почнемо з невеличкої розминки. Уявіть собі цеглину. Тепер вам необхідно вигадати якнайбільше способів, у які можна використати цю цеглину або декілька цеглин. Варіанти можуть бути абсолютно незвичайні, фантастичні і навіть абсурдні. Кожен на аркуші паперу записує свої варіанти. У вашому розпорядженні 5 хвилин.

По закінченні класний керівник просить декількох учнів запитати свої варіанти.

Основна частина

Класний керівник ставить запитання: «Як на вашу думку, що таке здоровий спосіб життя? Які є його складові?». Основні складові здорового способу життя записуються на дошці.

Клас поділяється на чотири або більше груп (кількість повинна бути парною), і класний керівник дає завдання подумати над запитанням «Чи необхідний, на вашу думку, здоровий спосіб життя?». Перша половина команд повинна розробити якомога більше аргументів «за» здоровий спосіб життя, друга - відповідно «проти». Відповіді учнів повинні охоплювати широке коло аспектів впливу здорового способу життя на долю людини. Групам дається 10-15 хвилин на обговорення.

Команди обговорюють свої варіанти, висловлюються «за» і «проти». Класний керівник стимулює дискусію, після чого підбиваються підсумки. Класний керівник наголошує на тому, що здоровий спосіб життя в кожної людини наповнюється власним змістом, у зв'язку з чим кожна особистість має сама здійснити свій вибір щодо здорового способу життя.

Додаток 2

Класна година для тематичного місяця «молодь і наркоманія»

Вправа 1

Оцінка рівня інформованості учнів. «Провокаційні тези».

Учитель пропонує учасникам розрахуватися на перший та другий номер та обговорити декілька запропонованих тез таким чином: перші номери висловлюються «за», другі - «проти».

Проблему наркоманії вирішити неможливо, оскільки немає суспільства, вільного від наркотиків.

Наркоманам не можна допомогти.

Молодь занадто мало інформують про наркотики.

Наркотики слід легалізувати.

Тому, хто став наркоманом, не пощастило.

Кожна людина хоч раз у житті пробує наркотик.

Від маріхуани не розвивається узалежненість.

Міліції слід було би вживати більш рішучі заходи стосовно наркоманів.

Краще померти від наркотиків, ніж від нудної старості.

Дискусія «Мій друг узалежнений від наркотиків» (30 хвилин)

Мета: випрацювати декілька різних стратегій поведінки, які дозволяють не вступати в співузалежнені стосунки з наркоманом; дають можливість зберегти особисту безпеку та в той же час допомогти близькій людині.

Тренер пропонує обговорити питання «Як слід будувати стосунки з другом, який вживає наркотики?» Учасники висловлюють свої думки про це. Можна обговорювати та в коректній формі критикувати висловлювання. Тренер спрямовує хід обговорення, виявляє нелогічні та дискримінаційні моменти, уточнює правильність розуміння групою деяких висловлювань.

Головне, щоб у ході дискусії була випрацювана дійсно придатна для роботи стратегія.

Відпрацювання практичних навичок

Рольова гра «Запобігання вживанню наркотиків» (45 хвилин)

Гра дає можливість кожному з учасників самому знайти рішення задачі, знаходячись у роли «великого начальника», формує власний масштабній підхід до подолання проблеми, дозволяє набути досвід створення соціальних проектів.

Учасники діляться на дві підгрупи. Одна являє собою адміністрацію школи (приклади ролей: директор, завуч, завгосп, організатор позакласної роботи, учителі), друга - адміністрацію міста (приклади ролей: мер, його заступник, голова комітету в справах молоді, керівник міліції тощо). Тренер допомагає розділити ролі між учасниками.

Задача учасників: знаходячись в обраній ролі, запропонувати творче рішення проблеми наркотиків у масштабах школи, двора, одного міста. Результатом гри є проект «адміністрації школи», «адміністрації міста». Доцільно обмежити масштаб практичного впровадження рівнем «мій двір» чи «моя школа». Учасники повинні не тільки спланувати, хто що повинен робити, а й визначити, звідкіля можна взяти кошти на реалізацію програми, як оцінювати ефективність запропонованих заходів тощо.

7. Підготуйтесь до проведення диспуту на семінарському занятті.

8. Проаналізуйте ефективність організації проведення диспуту вашими колегами

.

СЕМІНАРИ

№4

5

Основне завдання консультування зцього напряму — оптимізація міжособистісної взаємодії в системі "педагог —дитина", "батьки — дитина", "педагог — батьки".

Зневага до виховання — цезагибель людей, сімей, держав і всього світу.Я. КоменськийРодина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитиназасвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти,чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки — головніприродні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості — цевиховний клімат сім'ї. Рідна домівка —не тільки місце притулку, дах надголовою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Ціположення мають бути головним мотивом у роботі класного керівника.

Для налагодження тісних контактів із батьками варто позбутися застарілоїметодики батьківських зборів, коли педагог розповідає про недоліки, а батькислухають. Класний керівник має триматися з ними як рівний з рівними, якпорадник і однодумець у справі виховання. Не традиційність такої формиспілкування, коли батьки з об'єкта «всеобучу» стають активним суб'єктомтворчого педагогічного пошуку, сприяє глибокому усвідомленню ними проблемсімейного виховання дітей.

Педагогічна практика переконує, що робота з батьками насамперед починаєтьсязі збирання відомостей про сім'ї від учнів та їхніх батьків. Класного керівникамає цікавити: склад сім'ї; спеціальність та місце роботи батька, матері, осіб,що їх заміняють; матеріальні й побутові умови сім'ї; моральне обличчя батьків.

Така інформація може допомогти класному керівникові у пошуках форм іметодів роботи з батьками учнів.

Поради для батьків

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Незгадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цюпроблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює,витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кількалагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганихбалів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно,не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важкопісля виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимосьподілитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багаточасу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні їїстану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, непоспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань,необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилиннеобхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливістьсамостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, зпохвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давайпоміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися,то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей часнайважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною.Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось невиходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературудля батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її:головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їхобов'язків.

16. Учіть підлітка:

цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.17. Виховуйте:

витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.

чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів,батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навітьякщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайтевідповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні булоцікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючисьдодому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, небудь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним»..

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тодіроздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей іскажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) білядверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вонапровинилася.

Якою ви повинні відпускати дитину до школи— Учень повинен приходити дошколи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бутикоротко обрізані, волосся охайно розчесане.— Учень повинен одягатися в чисту,охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.Що повинно бути упортфелі:— Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.— У портфелі маютьбути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.— Книжки слідобгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номершколи.— Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.— Олівці,ручки покладіть у пенал.— Стежте за, тим, щоб звечора все було готове донавчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

Пам'ятка для батьків «Виконуємо домашнє завдання»

1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чимісце, відведене йому за спільним столом.

2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.

3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або іншезавдання.

4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.

5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текстзадач тощо.

6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.

7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.

8. Виконує роботу.

9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось незабув.

10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.

11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членівсім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чиправильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.

До уваги Батьків

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги.Учити жити — це значить передавати із серця в серце моральні багатства. Іпередає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукоюпідтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати,батько, вчитель.2. Виховання починається із дня народження. Перше, із чогодитина починає пізнавати світ, — це ласкава материнська усмішка, тиха колисковапісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення продобро і зло.

3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичнеобличчя батьків. Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім'ястає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть вім'я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.4. Турбота батька і матеріпро здорову сім'ю. Справжня мудрість вихователя — батька, матері — в уміннідати дитині щастя дитинства — це спокійне домашнє вогнище.

5. Сім'я — це первинний колектив українського суспільства. Чи почуваєдитина, що блага її життя — наслідок великої праці батьків, турботи люблячих їїлюдей? Адже без них, без їхньої праці і турботи вона просто не могла біснувати. Тут криється велика небезпека — виростити людину егоїстичну, якавважає, що головне — її особисті потреби, а все інше — другорядне. Я бачу лишеодин шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітейрозуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибшалюдська радість — жити заради когось.

6. Готових рецептів сімейного виховання немає. Є люди, здатні тількиродити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійнаособистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народженнялюдини — велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називаєтьсявихованням.

Щоб виховати дитину, слід дотримуватися правил у реалізації своїхсімейно-побутових педагогічних функцій. Основні з них такі:1. Встановлювати ідотримуватись загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (праці,навчання, дозвілля, відпочинку), практикувати визначення кожному членові сім'їйого обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати станжиття родини, її перспективи, внутрішньосімейні плани тощо.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами,проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їхзадоволення.

3. Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування,сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.

4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я,розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам іродичам, дітям, усім нужденним людям, утримувати свою сім'ю.

5. Компетентно й педагогічно грамотно обговорювати з дітьми проблемиасоціального змісту життя окремих людей (наркомани, алкоголіки), першаінформація повинна надійти від батьків, а не від компанії.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує проституцію,наркоманію.

7. Розвивати і заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати своюпозицію.

8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживаннядітьми наркотиків, токсичних речовин.

10. Бути готовими до прийняття певних «дисциплінарних» рішень щодообмеження непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими»товаришами.

Закон України «Про освіту» (витяг)

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність завиховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

Постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей.

Поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім'ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів.

Сприяти одержанню дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту відповідно до вимог до її змісту, рівня та обсягу.

Виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.Стаття 60. Права батьків.Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

Вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей.

Обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти.

Звертатися до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №4

1. Назвіть основні форми роботи вчителя та класного керівника з батьками. Які форми роботи ви вважаєте найбільш ефективними?

Вивчення родин учнів дозволяє класному керівнику краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей напрям діяльності класного керівника відбивається у плані такими формами роботи, як відвідування родин учнів, анкетування, твори про родину, конкурс творчих робіт учнів «Моя родина», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про родину та сімейне виховання.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.

Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів.

Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.

Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки.

2. Проаналізуйте деякі методи психолого-педагогічної характеристики сім'ї. Які відомості вони надають? У яких видах роботи класного керівника їх можливо застосувати?

Соціологічні методи дослідження

Останнім часом у педагогіці активно використовують соціологічні методи дослідження: анкетування, визначення рейтингу, узагальнення незалежних характеристик.

Анкетування

Це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:

— суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (здійснюють опитування певної групи учасників);

— усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

— індивідуальне та групове;

— очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з головним завданням дослідження. Важливими для анкети є її композиція (розташування запитань), мова і стиль їх формулювання, оформлення, рекомендації щодо заповнення анкети. Починається вона зі вступної частини, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення, зосереджують увагу на способі повернення заповненої анкети. Вступний текст повинен задати учням настрій співробітництва. Вона має забезпечувати отримання правдивих відповідей як стосовно опитуваного, так і щодо проблеми, які є предметом дослідження.

За формою анкети бувають:

— відкриті — анкети, в яких інструкція не обмежує способу відповіді на запитання (Напишіть назву професії, яку б Ви обрали);

— закриті — анкети, що мають варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну (альтернативні) (Чи згодні Ви з твердженням, що професія вчителя є однією з кращих? а) безумовно згоден; б) згоден; в) не певен; г) не згоден), які допускають вибір декількох варіантів відповідей — «питання-меню» (неальтернативні);

— напіввідкриті — передбачають не тільки можливість скористатися однією з наведених відповідей, але й запропонувати свою;

— полярні — анкети, що виявляють стандартизований набір якостей особистості, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою (уважно проаналізуйте досвід роботи учителів та оцініть рівень розвитку у них педагогічних якостей: «5» — якість притаманна вчителю вищою мірою; «4» — помітно виражена; «3» — мало виражена; «2» — не виражена; «0» — не вдалося її виявити).

За змістом питання анкети поділяють на:

— прямі, коли зміст запитань і об'єкт інтересу збігаються (Чому Ви обрали педагогічну професію?);

— непрямі, коли зміст запитань та об'єкт інтересу дослідника різні (З ким із своїх товаришів Ви б хотіли сидіти за партою?).

За функціями питання анкети поділяють на: основні (спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища), неосновні (запитання-фільтри, спрямовані на з'ясування основного запитання, перевірку щирості відповідей).

Підвищенню достовірності служить і забезпечення можливості учневі ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей: «мені важко відповісти», «буває по-різному» тощо. Важливо, щоб запитання не мали у своїх формулюваннях явних або неявних підказок. При формулюванні оціночних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень.

При створенні анкети важливо щоб: питання точно характеризували явище, а очікувані відповіді на них були достовірними; питання були як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; вони не містили підказок, а також неоднозначного розуміння їх змісту; давали достатній простір для відповідей; містили контрольні комбінації: прямі, опосередковані запитання, особисті, безособові запитання; передбачали попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і коригування змісту анкети.

Надійність даних анкетного опитування перевіряють повторним опитуванням за тією ж процедурою тих самих осіб (визначається стійкість інформації), а також контролем даних анкетного опитування за допомогою інших методів.

Перевага анкетування в тому, що воно є порівняно економним методом збору даних, дає змогу їх аналізувати й обробляти за допомогою статистики. Особливо ефективний цей метод при масових опитуваннях.

Метод рейтингу

Полягає в оцінюванні діяльності, її окремих аспектів компетентними експертами, здатними вирішувати творчі завдання, контролювати процес експертизи, виявляти наукову об'єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти її обстоювати. За допомогою рейтингу відбувається первинна класифікація соціально-психологічних об'єктів за ступенем вираження загальної для них властивості — експертних оцінок.

Рейтинг є основою для побудови найрізноманітніших шкал оцінок. Використовують його при оцінюванні популярності окремих учнів, значущості їх моральних якостей, престижності професій тощо. Наприклад: «Вкажіть по порядку, кому з Вашого колективу Ви довірили б серйозну справу передусім, у другу чергу, у третю чергу і т. д.?».

Метод узагальнених незалежних характеристик

Розроблений російським психологом К. Платоновим. Передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних з різних джерел (вчителі, батьки, особи, що спостерігали за учнями у важливих для дослідника ситуаціях, однолітки, друзі), зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

При зіставленні незалежних характеристик необхідно зважати на ймовірність існування розбіжностей в оцінках, зумовлені необ'єктивністю, поспішністю, непрофесійністю суджень «експертів». В такому разі з'ясовують причини розбіжностей, аналізують чинники, що зумовили їх.

Різновидом даного методу є педагогічний консиліум. Передбачає колективне обговорення результатів вивчення вихованості учнів (за певною програмою єдиними критеріями), оцінювання конкретних якостей особистості, з'ясування причин можливих відхилень в їх поведінці, вироблення засобів щодо запобігання недоліків.

Дає змогу оцінювати не тільки наявний рівень розвитку конкретних рис особистості, але й динаміку їх.

Соціометрія

Соціометрія — галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними методами, зосереджуючись на внутрігрупових симпатіях і антипатіях; прикладна наука, метод вивчення структури й рівня міжособистісних емоційних зв'язків у групі.

Запровадив її американський соціальний психолог і педіатр Джакоб Морено (1892—1974), маючи на меті не лише вивчення, а й розв'язання проблем у групі. Сучасна соціометрія найчастіше послуговується двома методами — анкетуванням та опитуванням, складеними так, щоб на підставі навіть анонімних відповідей можна було скласти соціоматрицю, яка відобразила б особливості стосунків (симпатії, антипатії) у групі. Соціометричне опитування суттєво відрізняється від інших видів соціологічного опитування передусім тим, що його цікавить не характеристика респондента, а характеристика взаємин між респондентами.

Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу вивчити особливості неформальних (неофіційних) стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо. Грамотне його використання є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у формуванні колективів, підвищенні ефективності їх діяльності.

Процедурно соціометрія є поєднанням методики опитування та алгоритмів для спеціального математичного обчислення первинних вимірювань. Взаємини між членами колективу з'ясовують на основі процедур: вибір (бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом); відхилення (небажання співпрацювати з іншим); опускання (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).

Запитання соціометричної анкети містять так званий соціометричний критерій. Вербально його формулюють так: «Кого б Ви обрали ...?», «Чиїй думці Ви віддасте перевагу в ситуації...?», «Хто зумів би Вас переконати ...?» та ін. Соціометричний критерій має: націлювати учасника дослідження на вибір або відхилення іншого учасника групи; бути зрозумілим та цікавим для учасників дослідження; містити в собі пропозиції щодо вибору або відхилення, які формували б у членів групи позитивний емоційно-психологічний ефект; не допускати обмежень щодо вибору одних та відхилення інших учасників групи.

Соціометричні критерії поділяють на два основні класи:

1) комунікативні критерії (соціометричні тести). Використовують для опису, виміру реальних або уявних взаємин у групі, з'ясування ставлення кожного члена групи до свого оточення. («Кого б Ви запросили на день народження?»);

2) гностичні критерії (тести соціальної перцепції; лат. perceptio — сприймання, у психології — сприйняття). Спрямовані на відображення уявлень людини про своє місце і роль в групі, хто саме її може обрати для вирішення конкретного завдання, а хто — відхилити. («Хто з Вашого класу, на Вашу думку, хотів би запросити Вас на день народження?»).

В обох випадках критерії сформульовані у позитивній формі, тобто орієнтовані на з'ясування вибору. Але існують і заперечні критерії, які фіксують негативне ставлення однієї людини до іншої.

У соціометрії поширені дихотомічні (грец. dichotomia — поділ на дві частини) критерії, які дають змогу більш точно з'ясувати взаємини в групі. Наприклад: «Кого з членів Вашого класу Ви запросили б на день народження (позитивна частина критерію), а кого б ні?» (заперечна частина критерію).

За соціометричними критеріями можна визначати розуміння людиною закономірностей щодо взаємин у групі, бачення нею процесів спілкування між учасниками цієї групи.

У процесі соціометричного дослідження складають соціограму — графічне відображення математичної обробки результатів, отриманих за допомогою соціометричного тесту. Соціограма наочно відображає взаємні симпатії та антипатії, наявність соціометричних «зірок» (осіб, яких обирає більшість опитуваних), «паріїв» (осіб, від яких усі відвертаються) та проміжні ланки між цими полюсами. Вона дає змогу побачити структуру взаємин у групі, робити припущення щодо стилів лідерства, ступеня організованості групи загалом.

Соціометрію використовують разом з іншими методами, оскільки вона не розкриває мотивів взаємин у групі, а лише відображає їх загальну картину.

3. Самостійно складіть анкету ( з 3-5 питань) та проведіть анкетування по виявленню ступеню довірливості спілкування дітей з батьками. Проаналізуйте результати, зробіть висновки.

Батьки і діти

1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини?

Ні - 0

Намагаюся взнати - 3

Так - 5

2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті проблеми?

У дитини проблем не буває - 0

Навряд чи - 3

Думаю, що так - 5

3. Що ви можете сказати про темперамент своєї дитини?

Нічого - 0

Подібний до мого - 3

Знаю і зважаю на нього - 5

4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини (поставу і т.п.)?

Не маю часу - 0

Думаю, що так - 3

Вважаю, що це дуже важливо - 5

5. Музика, образотворче мистецтво, художня література допомагають вихованню в дитини почуття краси, гармонії?

Це марнування часу - 0

Не знаю - 3

Здається, так - 5

6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?

Цього не може бути - 0

Не знаю - 3

Можливо - 5

7. приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?

Так - 0

Не замислююся над цим - 3

Намагаюся контролювати свої емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи - 5

8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б ви з собою дитину?

Люблю відпочивати на самоті - 0

Не знаю - 3

Обов’язково, якщо це було б можливо - 5

9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу розлютитесь?

Так - 0

Дивлячись за що - 3

Вислухаю дитину і постараюсь розібратись у суті речей - 5

10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?

Гадаю, що ні - 0

Безперечно - 3

Гадаю, що моя думка має для неї вагу - 5

0 – 20. Батьки мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги.

21 – 35. Батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають або можливостей, або знань, або часу.

36 – 50. Гарні стосунки в сім’ї дозволяють спільно розв’язувати проблемні ситуації, прекрасно розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і самодостатності.

4. Як ви оцінюєте „Меморандум вашої дитини". З якою метою він складений? Де його може використати класний керівник? ( див. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник.- К.: 1996,- с. 513-514).

Не перетворюйте мої помилки у гріхи.

Не остерігатися мене від наслідків. Мені потрібно вчитися на власному досвіді.

НЕ думайте, що ви самі досконалі і без недоліків.

Не хвилюйтеся, що ми мало часу проводимо разом. Важливо те, як ми його проводимо.

Не переживайте, коли я хвилююсь. Я буду боятися ще більше.

НЕ ЗАБУВАЙТЕ мене похвалити, коли я дійсно цього заслуговую.

Надходять зі мною так, як зі своїми друзями, тоді і я буду вашим другом.

3. Наскільки ви поділяєте Біблійні заповіді про ставлення дітей до батьків? Як ви використовуєте їх у виховній роботі з учнями?

Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею”, (Еф.6:2); Бо Бог заповів: „Шануй батька та матір”, (Матв.15:4) пояснити, що внутрішній світ людини важливіший, ніж її фізичний і матеріальний стан; розкрити поняття «шанування»; показати біблійний погляд на стосунки поколінь та ставлення до старших.

Виховна: виховувати милосердя та любов до ближніх; звернути увагу на проблеми людей похилого віку, їхні потреби; викликати бажання підтримувати самотніх людей похилого віку та більш уважно ставитися до стареньких родичів.

7.Доберіть 10-15 прислів'їв про сім'ю та родинне виховання. Поясніть їхню

сутність.

“Хороші діти спокійна старість, лихі діти старість перетворюють в пекло”

який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко”

“Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько”, “Шануй отця, матір, будеш доголітен на землі”. Нехтувати своїми батьками, а тим більше кривдити їх ніхто не сміє “Куля мине, а материне слово не мине”, “Батькова та матчина молитва із моря викидає, а прокльони в калюжі топлять”.

Не навчив батько – не навчить і дядько.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

Який кущ така й калина, яка мати, така й дитина

8. Сплануйте роботу батьківського всеобучу на навчальний рік

(із зазначенням віку учнів).

V КЛАС