1.2. Принципи кредитування

Принципи кредитування - це правила поведінки банку і позичальника в процесі здійснення кредитних операцій.

Банківське кредитування здійснюється згідно з принципами строковості, цільового характеру, забезпеченості і платності.

Принцип строковості означає, що позичка повинна бути повернена позичальником банку у встановлені кредитною угодою строки.

Економічною основою строковості кредиту, що надається позичальнику на цілі основної виробничої діяльності, є тривалість кругообороту обігового капіталу.

Граничний термін кредитування позичальника на такі цілі не повинен перевищувати 12 місяців, тобто формування обігового капіталу підприємств здійснюється за допомогою короткострокового кредиту.

Кредити на нове будівництво, технічне переозброєння та розширення діючих підприємств та їх реконструкцію, тобто на створення та відтворення основного капіталу, надаються в строки, що обумовлені нормативними строками будівництва, освоєння та окупності об’єкта. Ці строки, як правило, перевищують 12 місяців. Іншими словами, формування основного капіталу підприємства здійснюється за допомогою середньострокового та довгострокового кредиту.

Від дотримання принципу строковості кредиту залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки одним з джерел кредитування є повернення позички. Порушення цього принципу означає перетворення строкової заборгованості за позичками в прострочену. При порушенні строків повернення та наявності прострочених позичок нові кредити підприємствам, як правило, не надаються.

Принцип цільового кредитування передбачає вкладення запозичених коштів в конкретні господарські процеси.

Дотримання принципу цільового кредитування допомагає комерційному банку приймати більш зважене рішення про можливість та обґрунтованість надання позик, служить до певної міри гарантією забезпечення їх повернення.

Принцип забезпеченості кредиту – це відповідність між вартістю майна, що є заставою позички, і заборгованістю за позичкою.

Принцип забезпеченості кредитів має на меті захищати інтереси банку та не допускати збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.

В ролі носіїв гарантії повернення кредиту виступає різне майно позичальника. Комерційні банки можуть надавати і незабезпечені майном кредити (бланкові), однак вони мають обмежене застосування, оскільки пов’язані з великим ризиком для банку та надаються під високий процент.

Надаючи кредити юридичним та фізичним особам, банки вимагають не тільки повернення кредитів у встановлений термін, але й сплати процентів за користування ними. В цьому полягає принцип платності кредиту.

В умовах ринкових відносин процент стає об’єктивним супутником кредиту, складовою частиною позичкової операції, оскільки позичкова операція – це акт комерційного продажу на визначений термін грошових коштів.

За рахунок доходів у вигляді процентної плати банки покривають свої видатки та отримують прибуток.

1.3.Основні види кредиту

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

1. за формами та видами:

Банківський кредит – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення.

Комерційний кредит – це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит – це економічні кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.

Лізинговий кредит – це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають з приводу оренди майна.

2. за метою використання:

Кредити, що спрямовані на фінансування оборотних активів;

Кредити, що спрямовані на фінансування необоротних активів.

3. за терміном надання:

Короткострокові кредити надаються на термін не більше одного року.

Середньострокові кредити надаються на термін від одного до трьох років.

Довгострокові кредити (понад три роки).

4. залежно від забезпечення:

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, зокрема: нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, дебіторською заборгованістю тощо.

Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1-10 днів).

РОЗДІЛ 2. ЗАЛУЧЕННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВОМ