234. Установіть відповідність між назвами вад нехарчових яєць (технічний брак) та ознак, що їх характеризують, відповідно:

1. „Велика пляма”. 2. „Кров’яна пляма” 3. „Красюк”. 4. „Тумак”.

А. Наявність на поверхні жовтка або в білку кров’яних включень, які видно під час овоскопії. Б. Наявність плям під шкаралупою, загальним розміром більше 1/8 поверхні всього яйця. В. Зіпсований вміст під дією пліснявих грибків і гнильних бактерій, під час овоскопії яйце непрозоре, вміст його має гнильний запах. Г. Однорідне рудувате забарвлення вмісту (повне змішування білка з жовтком).

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-В.

235. На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:

бобові культури – горошок зелений у бобах, квасоля, боби та інші;

пластинчаті гриби в сушеному вигляді, гриби солено-відварні, солені та мариновані в домашніх умовах;

консерви, пресерви, харчові напівфабрикати та готові кулінарні вироби з рослинної сировини не промислового виробництва;

лікарські рослини.

236. На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:

молоті спеції;

пластинчаті гриби в сушеному вигляді, гриби солено-відварні, солені та мариновані в домашніх умовах;

тропічні та субтропічні культури (цитрусові, банани, ананаси, папайї, ківі тощо);

варення та джеми з ягід і плодів не промислового виробництва.

237. Приєднання до жиру води, в результаті чого відбувається розпад молекули жиру з утворенням вільних жирних кислот і гліцерину – це:

гідроліз;

окиснення;

осалювання;

згіркнення.

238. Процес псування жиру, за якого жир набуває жовтого забарвлення, має прогірклий смак і різкий неприємний запах, в ньому утворюються альдегіди, кетони, спирти, ефіри, низькомолекулярні кислоти, називається:

гідроліз;

окиснення;

осалювання;

згіркнення.

239. Процес псування жиру, який характеризується утворенням із перекисів оксикислот та продуктів їх полімеризації, жир знебарвлюється, стає щільним, набуває салистого присмаку,

підвищується його температура плавлення:

гідроліз;

окиснення;

осалювання;

згіркнення.

240. Кількість грамів йоду, виділеного із КІ перекисами, які знаходяться в 100 г жиру, характеризують:

перекисне число;

йодне число;

кислотне число;

правильна відповідь відсутня.

241. Кількість грамів йоду, які приєднуються до 100 г жиру, характеризують:

перекисне число;

йодне число;

кислотне число;

правильна відповідь відсутня.

242. Кількість лугу (КОН у мг), яка необхідна для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г жиру, характеризує:

перекисне число;

йодне число;

кислотне число;

правильна відповідь відсутня.

243. Показник, що пов’язаний із кількістю ненасичених жирних кислот у жирі:

перекисне число;

йодне число;

кислотне число;

правильна відповідь відсутня.

244. Значення пероксидного числа для якісного жиру становить:

не вище 0,06;

не вище 0,1;

від 0,03 до 0,06;

від 0,06 до 0,1.

245. Значення пероксидного числа для жиру сумнівної свіжості становить:

не вище 0,06;

не вище 0,1;

від 0,03 до 0,06;

від 0,06 до 0,1.

246. Значення пероксидного числа для несвіжого жиру становить:

вище 0,06;

вище 0,1;

від 0,03 до 0,06;

від 0,06 до 0,1;

247. Значення кислотного числа для якісного жиру становить:

від 1,2 до 2,2;

понад 3,5;

понад 5,0;

від 0,06 до 0,1.

248. Значення кислотного числа для жиру сумнівної свіжості становить:

від 1,2 до 2,2;

понад 3,5;

понад 5,0;

від 0,06 до 0,1.

249. Значення кислотного числа для несвіжого жиру становить:

від 1,2 до 2,2;

понад 3,5;

понад 5,0;

від 0,06 до 0,1.

250. Органолептичні показники, що враховують під час оцінювання жиру тварин різних видів:

колір, прозорість, консистенція, запах, смак;

колір, консистенція, запах, смак;

колір, консистенція, а деякі за запахом, прозорістю і смаком;

запах, смак.

251. Дослідження тваринного жиру з визначення кислотного і перекисного числа виконують із метою:

встановлення видової належності жиру;

встановлення кількості летких жирних кислот у відібраному зразку;

встановлення ступеня псування жиру;

визначення сорту жиру.

252. Жир набуває жовтого забарвлення, має прогірклий смак і різкий неприємний запах, в ньому утворюються альдегіди, кетони, спирти, ефіри, низькомолекулярні кислоти

гідроліз;

окиснення;

осалювання;

згіркнення.

253. Під час визначення консистенції меду виявили, що на шпателі залишилася значна кількість меду, який стікає великими рідкими витягнутими краплями. Такий мед за консистенцією:

рідкий;

в’язкий;

дуже в’язкий;

щільний.

254. Під час визначення консистенції меду виявили, що на шпателі залишилася значна кількість меду, який стікає, утворюючи довгі тяжі. Такий мед за консистенцією:

рідкий;

в’язкий;

дуже в’язкий;

щільний.

255. Масова частка води (%) в якісному меді не має перевищувати:

16;

19;

20;

21;

256. Мед класифікують за:

видом рослини медоносу;

за способом переробки;

за класом;

за смаком.

257. У якісному меді вміст механічних домішок:

не допускається;

допускається до 3 на 5 см³ ;

допускається до 10 на 5 см³;

допускається до 15 на 50 см³.

258. За способом отримання мед може бути:

центробіжний;

квітковий;

кримський;

харчовий.

259. Під час визначення консистенції меду виявили, що шпатель занурюється в мед під тиском. Такий мед за консистенцією:

рідкий;

в’язкий;

дуже в’язкий;

щільний.

260. Вміст інвертованих цукрів у квітковому меді має бути:

не менше 70 %;

не більше 70 %;

не більше 6 %;

не менше 6 %.

261. Вміст сахарози у квітковому меді має бути:

не менше 70 %;

не більше 70 %;

не більше 5 %;

не менше 5 %.

262. Продукт бджільництва, що виробляється в організмі бджоли:

пилок;

віск;

перга;

прополіс.

263. Продукт бджільництва, що виробляється безпосередньо в організмі бджоли:

мед;

прополіс;

перга;

бджолина отрута.

264. Продуктів бджільництва, що виробляється безпосередньо в організмі бджоли:

мед;

маточне молочко;

перга;

прополіс.

265. Продукт перероблення бджолами є:

мед;

віск;

маточне молочко;

бджолина отрута.

266. Продуктом перероблення бджолами є:

віск;

прополіс;

бджолина отрута;

маточне молочко.

267. Продуктом перероблення бджолами є:

віск;

маточне молочко;

перга;

бджолина отрута.

268. До вуглеводного комплексу меду входять:

тільки моносахариди;

тільки моносахариди і дисахариди;

тільки полісахариди;

моносахариди, дисахариди і полісахариди.

269. Вуглеводи меду, що належать до дисахаридів:

глюкоза і галактоза;

глюкоза і фруктоза;

сахароза і рафіноза;

сахароза і мальтоза.

270. Вуглеводи меду, що належать до моносахаридів:

глюкоза і галактоза;

глюкоза і фруктоза;

сахароза і фруктоза;

фруктоза, глюкоза і мальтоза.

271. Окиснюваність прополісу:

це відсотковий вміст воску як механічної домішки;

характеризує кількість насичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;

характеризує кількість ненасичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;

кількість речовин, що окиснюються в 1 см³ розчину окисника на 1 мг прополісу.

272. Йодне число прополісу:

це відсотковий вміст воску як механічної домішки;

характеризує кількість насичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;

характеризує кількість ненасичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;

кількість речовин, що окиснюються в 1 см³ розчину окисника на 1 мг прополісу.

273. Бджолиний віск має тверду консистенцію за температури:

до 20 ⁰С;

до 30 ⁰С;

до 35 ⁰С;

до 60 ⁰С.

274. Бджолиний віск стає пластичним за температури:

20 ⁰С;

30 ⁰С;

35 ⁰С;

60 ⁰С.

275. Бджолиний віск має рідку консистенцію за температури:

від 100 ⁰С;

від 30 ⁰С;

від 35 ⁰С;

від 60 ⁰С.

276. Бджолиний віск кипить за температури:

100 ⁰С;

30 ⁰С;

60 ⁰С;

65 ⁰С.

277. Для визначення медової паді не використовують:

вапняну реакцію;

реакцію з червоною кров’яною сіллю;

реакцію з оцтовокислим свинцем;

спиртову реакцію.

278. Для дослідження від кожної одиниці упаковки продукції беруть проби воску загальною масою:

100 г;

300 г;

250 г;

150 г.

279. Масова частка вологи в обніжжі бджолиному згідно з вимогами чинного стандарту має бути:

до 5 %;

до 10 %;

до 21 %;

до 22 %.

280. Окиснюваність обніжжя бджолиного, згідно з вимогами чинного стандарту має бути:

не менше 21 с;

не більше 21 с;

не більше 22 с;

не більше 23 с.

281. Колір обніжжя бджолиного згідно з вимогами чинного стандарту:

різні відтінки жовтого;

від жовтого до зеленого;

від жовтого до фіолетового та чорного;

різні відтінки зеленого.

282. Визначення поняття «діастазне число»:

показник, який характеризує активність ферменту (альфа-амілази) і вимірюється в одиницях Готе;

показник, який характеризує речовину, що утворюється під час нагрівання меду за температури вище 40 ⁰С або тривалого його зберігання;

показник, який характеризує рівень вмісту вільної амінокислоти, яка потрапляє в мед із нектару квітів;

показник, який характеризує рівень вмісту пилкових зерен переважно одного виду рослин.

283. Визначення поняття «медова падь»:

солодка густа рідина, яку виділяють тля та інші дрібні комахи, що мешкають на рослинах і споживають їхній сік;

гірка густа рідина, що утворюється в результаті довготривалого зберігання; її виділяють тля та інші дрібні комахи, які мешкають на рослинах і споживають їхній сік;

речовина, що утворюється під час нагрівання меду за температури вище 40 ⁰С або тривалого його зберігання;

солодка густа речовина, що утворюється під час значного накопичення в фальсифікованому меді гідроксиметилфурфуролу (ГМФ).