3.3. Грошова система України

Становлення і розвиток грошової системи України варто розглядати як історичний процес, об'єктивними факторами якого виступали відродження української державності та формування збалансованої моделі національної економіки.

Сучасна грошова система України характеризується як ефективна форма організації грошового обігу в країні, закріплена відповідними законодавчими актами

Грошова система України є самостійною системою, підлеглою соціально-економічним інтересам країни, перехідної до ринкового типу.

У своєму розвитку грошова система України пройшла 3 етапи.

Перший етап – 1992 – 1996 р.До кінця 1991 р. Україна (ще в складі СРСР) не мала власного емісійного центра і на її території використовувалися грошові знаки, емітовані Державним банком СРСР. Після виходу України зі складу СРСР (10 січня 1992 р.) у готівково-грошовий оборот стали впроваджуватися українські купони – карбованці багаторазового використання, що були в обігу одночасно з російськими карбованцями. Однак, безготівковий грошовий обіг продовжував обслуговуватися карбованцями. Це було викликано тим, що Україна не мала власної банкнотної фабрики і монетного двору; крім того, у 1991-1992 р. у результаті лібералізації цін, у десятикратному розмірі зріс попит на готівку, а Росія з вересня 1991 р. перестала емітувати в Україну карбованцеву готівку.

Перший час купони-карбованці котирувалися вище карбованця і це було вигідно для економіки України, тому що російська валюта використовувалася для закупівлі потрібних Україні товарів на російському ринку. Однак у цілому рівнобіжний рух двох валют не дав позитивного результату. Навпаки, ускладнилося управління внутрішнім готівково-грошовим оборотом, було допущене порушення між грошовою і товарною масами, що призвело до знецінювання купоно-карбованців.

Перший етап формування грошової системи України завершився Указом Президента України «Про реформу грошової системи України» від 12 листопада 1992 р., відповідно до якого купони-карбованці були впроваджені й у безготівково-грошовий оборот (карбованець з обігу вилучався). Нові грошові знаки були названі «український карбованець» і стали (тимчасово) єдиним засобом платежу на Україні.

Другий етап формування грошової системи України (1992 – 1996 р.)почався з розробки відповідних елементів, що повинні бути властиві сучасній системі. У першу чергу це стосувалося створення банкнотно-монетного двору зі здатністю друкування і карбування високоякісних паперових і металевих грошей. Перші українські гроші були надруковані в 1992 році в Канаді, однак вони не мали достатніх ступенів захисту, крім того, їх друкування дорого коштувало. Тому було прийняте рішення друкувати національні гроші в Україні. Далі, відпрацьовується механізм емісії національних грошей, методик використання інструментів грошово-кредитної політики. Надзвичайно важливим було впровадження сучасної, високоефективної платіжної системи, основу якої складала система електронних платежів. Це сприяло зміцненню грошових відносин з формування механізму валютного регулювання і розробки спеціальних заходів щодо ліквідації гіперінфляції. Протягом 1992 – 1996 р. були створені всі необхідні умови для організації національної грошової системи ринкового типу, які б відповідали потребам економіки країни. Другий етап формування грошової системи України логічно завершився випуском у грошовий обіг постійної грошової одиниці – гривні. 25 серпня 1996 р. Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», відповідно до якого з обороту був вилучений український карбованець і введена нова грошова одиниця – гривня і її сота частина – копійка.

Як відомо, інфляційні процеси привели до того, що розмінна монета в обігу не використовувалася. Тому грошова реформа повинна була так змінити масштаб грошей, щоб забезпечити використання як банкнот, так і розмінних монет. У результаті в обіг були введені розмінна монета номіналами: 1,2,5,10,25 і 50 копійок і банкноти номіналами 1,2,5,10,20,50 і 100 гривень.

Під час обміну грошей (з 2 по 16 вересня 1996 року) у роздрібній торгівлі були виставлені цінники в карбованцях і гривнях. Банки проводили обмін готівки, а безготівкові гроші з першого ж дня реформи були переведені в гривню. Терміни обміну старих грошей на нові декілька разів переглядалися (продовжувалися).

Грошова маса на перший день реформи – 2 вересня характеризувалася такими показниками: 319 трлн. крб. були в обігу, а 19,1 трлн. крб. – у касах банків. У результаті обміну в оборот було введено 3132,5 млн.грн.

На третьому етапі (1996 – до теперішнього часу)продовжується вдосконалювання механізму грошової системи, розробленого раніше. У травні 1999 р. був прийнятий Закон України про «Національний банк України», а в січні 2001 р. – Закон України «Про банки і банківську діяльність», прийняті закони завершили формування грошової системи України.

Стаття 99 Конституції України закріпила окремі положення грошової системи, указавши, що грошовою одиницею України є гривня, а основною функцією НБУ є забезпечення стабільності гривні.

Основними складовими сучасної грошової системи України стали:

Грошова одиниця – гривня;

Види грошових знаків, які мають законну платіжну силу;

Банкноти – гривні номіналом: 1,2,5,10,20,50,100,200;

Розмінна монета (копійки), які випущені в обіг номіналом 1,2,5,10,25,50, а також металева гривня;

Офіційний валютний курс гривні, що встановлюється НБУ на основі торгів валютними цінностями на УМВБ;

Порядок організації готівкового і безготівкового обігу;

Орган грошово-кредитного регулювання - НБУ