6.2. Функції позичкового процента

На різних етапах розвитку суспільства і кредитних відносин учені визначали різні функції процента як:

- засіб, що сприяє кращому використанню основних та оборотних коштів;

- засіб, що стимулює одержання високих результатів виробництва;

- засіб регулювання розміру кредитних вкладень;

- засіб забезпечення доходів банку, компенсації його витрат;

- засіб вираження ефективного використання кредиту;

- засіб можливості порівняння цінності дійсних та майбутніх благ.

Тому в умовах розвитку ринкових відносин та трансформації функцій позичкового процента, з урахуванням вимог специфіки його прояву, варто виділити такі його функції: розподільчу, стимулюючу та функцію збереження позичкового капіталу та способу щодо можливості порівняння цінності дійсних та майбутніх благ.

Розподільча функція: пов’язана з розподілом не всієї вартості, яку тільки що створили; передача частини знову створеної вартості супроводжується зміною власника. Плата носить обов’язковий характер

Стимулююча функція: позичковий процент стимулює не тільки раціональне використання кредитних ресурсів, але й раціональне управління активами та пасивами банку в умовах погрозипроцентного ризику

Функція засобу можливості порівняння цінності дійсних та майбутніх благ. Функція створює можливість за допомогою дисконтування порівняти цінність дійсних та майбутніх благ і таким чином будувати шкалув часі

Функція збереження позичкового капіталу: позичковий процент являється своєрідною ціною (сплатою) кредитору за ризик відчуження його власних тимчасово вільних ресурсів. Позичковий процент виступає гарантією повернена не тільки суми наданої позички, але і збереження вартості,наданої в тимчасове використання

1. Розподільча функція.Оскільки позичковий процент – це ціна позичкових грошей, то, як і будь-яка ціна, він виконує функцію розподілу грошового та реального капіталу серед різних підприємств, фірм та інвестиційних об'єктів. Відповідно до цієї функції наявні гроші розподіляються між тими позичальниками, ступінь прибутковості або очікувана норма прибутку яких є досить високою, отже, гарантується виплата процента. Процент, виконуючи свою функцію, розподіляє реальний капітал між тими галузями, де він виявиться найбільш продуктивним і найбільш прибутковим. Таке розміщення фінансових ресурсів працює в інтересах суспільства в цілому.

Процент не виконує ідеально задачу розподілу позичкового капіталу з метою найбільш продуктивного застосування, але перекладаючи витрати, зв'язані зі сплатою позичкового відсотка на споживачів, великі промислові суб'єкти в змозі контролювати пропозицію та маніпулювати своїми цінами.

Великий розмір та престиж великих промислових підприємств, холдингів також дозволяє їм одержувати позички на більш вигідних умовах, поки на ринку грошового капіталу не з'являться менш відомі компанії, очікувані прибутки яких фактично можуть бути вищими.

2. Стимулююча функція. Позичковий процент – не пасивний учасник кредитної угоди, він впливає на функціонування позичкових коштів, ефективне використання вартості, що позичається. Необхідність виплати відсотка стимулює позичальника до одержання максимального прибутку в умовах ринкової конкуренції, щоб розплатитися з кредитором та мати кошти для розширеного відтворення. Якщо підприємство не буде раціонально застосовувати позичкові кошти (а також і власні), то проценти за користування позичкою поглинуть весь його прибуток.

В умовах ринкового формування рівня позичкового процента залучення в оборот позикових коштів на платній основі є вигідним тільки при покритті позичками тимчасових та необхідних додаткових потреб. Будь-яке зайве використання позичок знижує загальний рівень рентабельності вкладень.

За допомогою процента стимулюється обсяг залучених банком депозитів: необхідність збільшення банківських ресурсів (особливо депозитних) призведе до підвищення депозитного процента до розміру, що врівноважує пропозицію депозитів та попит на них з боку банку. Реалізується ця функція на практиці використанням диференційованих процентних ставок, що змінюються в залежності від загальних показників ефективності кредитного об'єкта, зниження ризику, доходів кредитування, характеристики клієнтів.

3. Функція збереження позичкового капіталу. При вивченні цієї функції позичкового процента варто враховувати, що збереження вартості коштів, наданих у тимчасове користування, відбувається в тому випадку, якщо до кредитора від позичальника повертаються суми рівноцінної вартості, надані у тимчасове користування.

Велике значення ця функція процента мала в перші роки становлення незалежної економіки України та її банківської системи. У період з 1992 до 1994 року в зв'язку з інфляцією, банки в процесі кредитування перекладали ризик знецінення української валюти (карбованця) на всіх позичальників. Це досягалося за допомогою стягнення високої процентної ставки за позичками – до 600 відсотків річних, а також нарахуванням складних процентів за кредитними операціями.

Важливе значення має ця функція і в даний час. При постійному зростанні внесків населення в банки, основним з факторів їхнього подальшого росту є величина процента. Для того, щоб виконувалася об'єктивна вимога цієї функції процента, величина процентних ставок по внесках не повинна бути менше темпів інфляції.

Позичковий процент, таким чином, був відомою гарантією повернення не тільки суми виданих позичок, але і збереження вартості, наданої в тимчасове користування.

4. Функція засобу можливості порівняння цінності дійсних та майбутніх благ. Важливим фактором, що впливає на рівень процента, є взаємодія попиту та пропозиції на грошовому ринку.

Як і будь-яка ціна, процент стає результатом торгу і встановлюється на рівні, що забезпечує рівновагу позичкового капіталу.

Пропозиція кредитних ресурсів підкоряється тим же законам, що і пропозиція інших товарів: при зростанні процентної ставки зростає, а при зниженні – зменшується

Це відбувається тому, що при високих ставках усе більше економічних суб'єктів починають віддавати перевагу поточному споживанню перед споживанням у майбутньому. Звідси випливає четверта функція процента – створення можливості порівнювати цінність дійсних та майбутніх благ, і, отже, будувати шкалу переваг у часі. Наявність диференційованої шкали процентних ставок та різноманітних форм вкладень сприяє розвиткові кредитної системи, тому що у споживачів з'являється широкий вибір щодо розміщення коштів.

Функції процента визначають його роль в економіці.