- •46. Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •3. Правова держава та її ознаки.
- •4. Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •10. Правова норма та її структура.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •12. Система права.
- •14. Систематизація нормативно-правових актів.
- •15. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •16. Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17. Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина.
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •20. Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства України.
- •35. Система та джерела фінансового права.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23. Констит-прав. Статус вр України.
- •24. Констит-прав. Статус Президента України.
- •25. Констит-прав. Статус Кабінету Міністрів України.
- •50. Предмет, метод та джерела сімейного права.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •27. Судова влада України.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29. Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30. Адміністративна відпові-дальність: поняття та підстави.
- •31. Адміністративні стягнення та їх види.
- •32. Державна служба в Україні та її принципи.
- •33. Правовий статус державного службовця України.
- •34. Предмет та метод фінансового права.
- •36. Організація та органи фінансового контролю.
- •37. Податки та збори, їх види.
- •38. Предмет та метод цивільного права.
- •39. Фізична особа як суб’єкт цивільних правових відносин.
- •40. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •54. Предмет та джерела трудового права.
- •41. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •42. Поняття та строки позовної давності.
- •64. Поняття та ознаки злочину.
- •43. Поняття права власності. Форми власності в Україні.
- •44. Підстави набуття та припинення права власності.
- •45. Захист права власності у цивільному праві.
- •47. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •48. Засоби забезпечення виконання зобов’язань.
- •66. Кримінальне покарання та його види.
- •49. Спадкування за законом та заповітом.
- •51. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови одруження.
- •52. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •53. Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •55. Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •56. Зміст трудового договору.
- •58. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •57. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •61. Трудова дисципліна та трудова відповідальність.
- •59. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •60. Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •62. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
- •63. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •65. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •67. Характеристика злочинів проти власності.
- •68. Посадові злочини: поняття та види.
- •69. Поняття, сутність та джерела міжнародного права.
- •70. Суб’єкти міжнародного права.
- •71. Поняття, принципи та джерела земельного права.
- •72. Екологічні права та обов’язки громадян України.
64. Поняття та ознаки злочину.
Злочином за КК України визнається суспільне небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільна небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Ознаками злочину є: суспільна небезпека - оцінна категорія, що характеризується певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються кримінальним законом; кримінальна протиправність - означає, що лише діяння, прямо передбачене кримінальним законом як злочин, може вважатися злочином; винність - означає, що діяння вважається злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Там, де нема вини, нема злочину. Діяння може бути суспільне небезпечним, але якщо нема вини - це не є злочин; караність, як ознака злочину, означає, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання. Злочином вважають найбільш суспільне небезпечні правопорушення.
43. Поняття права власності. Форми власності в Україні.
В ст. 41 Конституції закріплено, що кожен громадянин має право володіти. Користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Власність – це конкретні, історично обумовлені суспільні відносини окремих індивідів та їх колективів з приводу привласнення засобів і продуктів праці шляхом усунення від них інших осіб. Зміст права власності складається із трьох елементів: права володіння, права користування і права розпорядження матеріальними благами. Суб'єктами права приватної власності можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства. Іноземні громадяни і особи без громадянства, згідно Конституції України, мають такі ж права і обов'язки, як і громадяни України, за винятком права власності на землю. В законі "Про власність" зазначено, що власність в Україні виступає у формах приватної, колективної і державної власності. Отже, в Україні мають місце такі форми права власності: право приватної, право колективної і право державної власності. В основі поділу права власності на форми лежить принцип суб'єктності, тобто принцип належності права тому чи іншому суб'єктові. До права приватної власності належить власність громадян та створених ними юридичних осіб. Право державної власності поширюється на власність, яка належить Україні в цілому (загальнодержавна власність) і адміністративно-територіальним одиницям (комунальна власність). Захист права власності закріплений в Конституції України, в Кримінальному, Цивільному кодексі, в Кодексі про адміністративні правопорушення і інших галузях права. Власність є основою економічного розвитку суспільства, тому держава і її правоохоронні органи захищають різні форми власності різними правовими засобами.
44. Підстави набуття та припинення права власності.
Для виникнення суб'єктивного права власності потрібна наявність відповідного юридичного факту або сукупності певних фактів. Саме такі юридичні факти називаються підставами виникнення права власності. В науці цивільного права підстави (способи) виникнення права власності прийнято поділяти на первинні та похідні. До первинних зараховують такі підстави, за яких право власності виникає незалежно від волі попередніх власників, а до похідних - такі, за яких воно виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника. За різних підходів можливі різні тлумачення певних правових явищ. До первинних способів зараховують також набуття права власності на створену нову річ, перероблену чужу та створену нову річ з чужих матеріалів. Способи припинення права власності, як і підстави для його набуття, являють собою юридичні факти, визначені законом. Оскільки виникнення права власності на річ однієї особи здебільшого означає припинення права власності на ту саму річ у іншої особи, підстави виникнення права власності водночас розглядаються і як підстави для припинення його. Підстави припинення права власності поділяють на такі, що залежать, і такі, що не залежать від волі власника. А. Залежать від волі власника: а) угоди з відчуження майна або витрат грошових коштів; б) користування майном, внаслідок якого це майно повністю споживається; в) знищення або викидання майна власником. Б. Не залежать від волі власника; а) примусовий продаж або примусове вилучення майна у випадках, передбачених законом; б) загибель майна внаслідок стихійної події або протиправних дій інших осіб; в) набуття майна проти волі власника добросовісним набувачем.