- •46. Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •3. Правова держава та її ознаки.
- •4. Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •10. Правова норма та її структура.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •12. Система права.
- •14. Систематизація нормативно-правових актів.
- •15. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •16. Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17. Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина.
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •20. Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства України.
- •35. Система та джерела фінансового права.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23. Констит-прав. Статус вр України.
- •24. Констит-прав. Статус Президента України.
- •25. Констит-прав. Статус Кабінету Міністрів України.
- •50. Предмет, метод та джерела сімейного права.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •27. Судова влада України.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29. Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30. Адміністративна відпові-дальність: поняття та підстави.
- •31. Адміністративні стягнення та їх види.
- •32. Державна служба в Україні та її принципи.
- •33. Правовий статус державного службовця України.
- •34. Предмет та метод фінансового права.
- •36. Організація та органи фінансового контролю.
- •37. Податки та збори, їх види.
- •38. Предмет та метод цивільного права.
- •39. Фізична особа як суб’єкт цивільних правових відносин.
- •40. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •54. Предмет та джерела трудового права.
- •41. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •42. Поняття та строки позовної давності.
- •64. Поняття та ознаки злочину.
- •43. Поняття права власності. Форми власності в Україні.
- •44. Підстави набуття та припинення права власності.
- •45. Захист права власності у цивільному праві.
- •47. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •48. Засоби забезпечення виконання зобов’язань.
- •66. Кримінальне покарання та його види.
- •49. Спадкування за законом та заповітом.
- •51. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови одруження.
- •52. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •53. Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •55. Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •56. Зміст трудового договору.
- •58. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •57. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •61. Трудова дисципліна та трудова відповідальність.
- •59. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •60. Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •62. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
- •63. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •65. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •67. Характеристика злочинів проти власності.
- •68. Посадові злочини: поняття та види.
- •69. Поняття, сутність та джерела міжнародного права.
- •70. Суб’єкти міжнародного права.
- •71. Поняття, принципи та джерела земельного права.
- •72. Екологічні права та обов’язки громадян України.
12. Система права.
Cистема права формується та функцiонує на пiдставi загальних об’єктивних закономiрностей. Це складне соцiальне явище, яке вiдображає та закрiплює у нормативнiй формi закономiрностi суспiльного життя. Право як система характеризується наступними ознаками: 1) Право - це органiчно цiле правове явище, а не випадковий набiр правових норм. Система права характеризується об’єктивнiстю. Вона не може створюватися за суб’єктивним розсудом людей, оскiльки обумовлена реально iснуючою системою суспiльних вiдносин. Право, з одного боку, вiдображає у специфiчнiй формi цю систему вiдносин, а з iншого боку, вчиняє на неї регулюючий вплив. Якщо право у своїх нормах не адекватно вiдображає потреби суспiльного життя - воно стає гальмом суспiльного прогресу. Для системи права характернi єднiсть та взаємозв’язок норм, що складають її. Вони не можуть функцiонувати iзольовано. Їх регулююча сила полягає у взаємоузгодженостi та спiльнiй цiлеспрямованостi. Будь-який структурний елемент, вiдокремлений вiд системи права позбавляється системних функцiй, а отже, i соцiального значення. 2) Система права - це багатоманiтне правове явище, до якого входять неоднаковi за своїм складом та обсягом структурнi елементи. Будучи цiльним утворенням, система права у той же час подiляється на норми права, iнститути права, пiдгалузi та галузi права. Такий подiл пояснюється великою рiзноманiтнiстю суспiльних вiдносин, якi вiдображає та регулює система права. Норма права регулює типове суспiльне вiдношення, утворюючи первинний елемент системи права, а з рiзних сполучень правових норм складаються iншi її елементи: iнститути права, пiдгалузi та галузi права, - якi регулюють бiльш складнi за структурою групи суспiльних вiдношень. Таким чином, система права - це внутрiшня будова права, яка виражається у єдностi та узгодженостi правових норм i разом з тим у подiлi права на вiдносно самостiйнi частини.
14. Систематизація нормативно-правових актів.
Cистематизація законодавства – це діяльність по впорядкуванню чинних правових актів і проведення їх у певну систему. Форми систематизації є: кодифікація; інкорпорація. Кодифікація – це систематизація певної групи юридичних норм в єдиному нормативно-правовому акті. При кодифікації замінюються і скасовуються старі юридичні норми, встановлюються нові, заповнюються прогалини у праві, усуваються суперечності між нормами (кодекси). До кодифікації відноситься кодекси, статути і закони. Кодекси – це єдині внутрішньо-узгоджені за змістом юридично-цілісні, нормативно-правові акти. Кожний кодекс складається з загальної та особливої частини. У загальній частині закріплюються єдині для усієї галузі принципи і положення, Особлива частина вміщує норми, які регулюють конкретні види. Інкорпорація – це систематизація чинних правових актів у одному збірнику за певним критерієм, тобто за хронологією або за алфавітом. До інкорпорації відноситься звіт законів. В історії є і така форма систематизації законодавства, як консолідація – це об’єднання законодавств декількох країн.