- •46. Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •3. Правова держава та її ознаки.
- •4. Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •10. Правова норма та її структура.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •12. Система права.
- •14. Систематизація нормативно-правових актів.
- •15. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •16. Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17. Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина.
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •20. Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства України.
- •35. Система та джерела фінансового права.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23. Констит-прав. Статус вр України.
- •24. Констит-прав. Статус Президента України.
- •25. Констит-прав. Статус Кабінету Міністрів України.
- •50. Предмет, метод та джерела сімейного права.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •27. Судова влада України.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29. Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30. Адміністративна відпові-дальність: поняття та підстави.
- •31. Адміністративні стягнення та їх види.
- •32. Державна служба в Україні та її принципи.
- •33. Правовий статус державного службовця України.
- •34. Предмет та метод фінансового права.
- •36. Організація та органи фінансового контролю.
- •37. Податки та збори, їх види.
- •38. Предмет та метод цивільного права.
- •39. Фізична особа як суб’єкт цивільних правових відносин.
- •40. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •54. Предмет та джерела трудового права.
- •41. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •42. Поняття та строки позовної давності.
- •64. Поняття та ознаки злочину.
- •43. Поняття права власності. Форми власності в Україні.
- •44. Підстави набуття та припинення права власності.
- •45. Захист права власності у цивільному праві.
- •47. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •48. Засоби забезпечення виконання зобов’язань.
- •66. Кримінальне покарання та його види.
- •49. Спадкування за законом та заповітом.
- •51. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови одруження.
- •52. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •53. Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •55. Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •56. Зміст трудового договору.
- •58. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •57. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •61. Трудова дисципліна та трудова відповідальність.
- •59. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •60. Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •62. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
- •63. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •65. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •67. Характеристика злочинів проти власності.
- •68. Посадові злочини: поняття та види.
- •69. Поняття, сутність та джерела міжнародного права.
- •70. Суб’єкти міжнародного права.
- •71. Поняття, принципи та джерела земельного права.
- •72. Екологічні права та обов’язки громадян України.
15. Поняття, ознаки та види правопорушень.
Правопорушення — це суспільне небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) дієздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Ознаки: 1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто суперечить нормам права, чиниться всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; 2) є суспільна шкідливим (наприклад, прогул,) або суспільна небезпечним (посягання на життя людини). 3) виражається в поведінці — протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, переконання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об'єктом переслідування. 4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, перебуває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно. 5) є винним. 6) є кримінальним, тобто спричиняє застосування до правопорушника заходів державного примусу, заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного і матеріального характеру. Відсутність зазначених ознак не дозволяє розглядати діяння як правопорушення. Правопорушення класифікуються за: а) ступенем суспільної небезпеки – на злочини і провини; б) належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші); в) колом осіб – особові і колективні; г) за характером правових приписів –нормативно-правові і дисциплінарні; д) в залежності від характеру цивільно-правового порушення – договірні і позадоговірні правопорушення; е) правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально-економічних відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля).
16. Юридична відповідальність: підстави та види.
Юридична відповідальність – встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей (позбавлення волі, позбавлення права займати певну посаду, позбавлення май-на шляхом його конфіскації, стягнення штрафів тощо). Юридична відповідальність – це форма впливу на порушників, реакція держави на порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси сус-ва, права особи. Розрізняють такі основні види юридичної відповідальності: дисциплінарна, цивільна, адміністративна, кримінальна. Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою тa повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її. Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини: 1) факт здійснення соціальне небезпечної поведінки (правопорушення) — фактична підстава; 2) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції (за її допомогою відбувається визначення складу правопорушення) — нормативна підстава. Наприклад, у диспозиціях багатьох статей КК факт вчинення злочину організованою групою розцінюється як кваліфікуюча ознака, яка істотно обтяжує відповідальність за вчинене; 3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передача неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, які виключають відповідальність (стан крайньої необхідності, необхідної оборони або перебування в стані неосудності); 4) наявність правозастосовного акта — рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду та ін.) — процесуальна підстава.