Об’єктивні закони функціонування страхового ринку

Закон попиту та пропозиції

Закон вартості

Закон конкуренції

2. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку.

До внутрішньої структури страхового ринку відносять:

1. страхові продукти (послуги з конкретних видів договорів страхування);

2. система організації продажу страхових полісів і формування попиту на страхові продукти;

3. гнучку систему тарифів (ціни, пільги, знижки, націнки, штрафи, пеня і т.ін.);

4. власну інфраструктуру страховика (агентства, контори, філіали, представництва, канали комерційного зв'язку);

5. матеріальні і фінансові ресурси, що визначають стан страховика;

6. людські ресурси компанії (кадри);

7. фінансовий стан компанії та довіру до неї з боку фінансових інститутів;

8. ліквідність страховика.

Зовнішнє середовище страхового ринку – це система взаємодіючих чинників, що оточують внутрішню систему ринку і впливають на неї.

Зовнішнє середовище страхового ринку

Чинники на які страховик не може впливати

Чинники на які страховик може впливати

Ринковий попит

Чисельність населення, його вікова та статева структура

Конкуренція

Ноу-хау страхових послуг

Сезонні міграції

Інфраструктура страхового ринку

Купівельна спроможність населення

2. Ліцензування страхової діяльності

Ліцензування – видача страховим організаціям дозволів на право проведення тих або інших видів страхування. В Україні ліцензування страхової діяльності уповноважено здійснювати Міністерство фінансів згідно статті 38 Закону України “Про страхування”.

Для одержання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу наступні документи:

заява;

копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;

правила (умови) страхування;

економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Уповноваженим органом.

4. Страховий ринок України.

Передумови розвитку страхового ринку України:

Розвиток відносин власності

Побудова та створення ринкових умов господарювання, розвиток конкуренції

Ліквідація державної монополії у страхуванні

Необхідність забезпечення безперервного відтворювального процесу за допомогою відшкодування збитків у разі настання страхової події, тобто створення фактору стабілізації економіки

Можливість акумулювання значних фінансових ресурсів та необхідність їх інвестування в економіку держави тощо.

Етапи розвитку страхового ринку України	Основні характеристики
1 етап (1991 – 1993 рр.)	Відсутність спеціального законодавства, відповідної методологічної бази, нагляду з боку держави, ефективного ринкового механізму здійснення страхової діяльності. Етап визначається екстенсивним розвитком страхового ринку, швидким зростанням кількості страхових організацій.
2 етап (1993 – 1996 рр.)	Починає створюватись страхова галузь в економіці держави, прийнято Декрет “Про страхування”, держава створює нагляд за страховою діяльністю і визначає певні вимоги щодо страховиків. Відбувається структурна будова страхового ринку України, з’являються групи страхових компаній.
3 етап (1996 – 2001 рр.)	Прийнято Закон України “про страхування”, який посилив вимоги щодо статутних фондів та платоспроможності страхових компаній. Страхові компанії чітко поділено на ті, що займаються ризиковими видами страхування та довгостроковим страхуванням життя. Чітко визначено правила страхування. Встановлено нові вимоги щодо договорів страхування та розміщення страхових резервів. Створюються нові організаційні форми на страховому ринку – Моторне бюро, Морське бюро, Авіаційне бюро.
4 етап (з 2001 р.)	Прийнято фактично новий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування”. Ще більше підвищуються вимоги щодо статутного капіталу страховика, до його кількісних та якісних характеристик. Посилились вимоги щодо платоспроможності страхових компаній, розширились можливості інвестиційної діяльності, покращились можливості диверсифікації при розміщенні страхових резервів та тимчасово вільних коштів страховика, Значно збільшились обсяги операцій перестрахування.