Поняття як форма мислення

Поняттям називається елементарна форма думки, що відображає окремі речі або групи схожих речей в їхніх істотних ознаках, а також ті чи інші властивості, відношення речей, явищ.

Так, поняття „Марс” відображає окремий предмет, а поняття „планета” – групу (клас) схожих за своїми характеристиками небесних тіл; поняття „твердість” відображає певні фізичні властивості предметів; поняття „рівність” відображає певні відношення між об’єктами.

Логічна структура поняттяхарактеризується змістом і обсягом.Змістпоняття - цесукупність істотних ознакпредмету, що мисляться в даному понятті, це смислова сторона поняття. Наприклад, в понятті „дерево” мисляться такі ознаки як „бути рослиною”, „мати крону, стовбур, корінь”.Обсяг поняття – це множина предметів, що мисляться в ньому.Так, обсяг поняття “будинок” охоплює всі будинки, оскільки вони мають загальні істотні ознаки. Зміст і обсяг поняття тісно пов’язані один з одним. Цей зв’язок виражається взаконі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, згідно з яким збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом і навпаки. Так, збільшуючи зміст поняття “держава” шляхом додання нової ознаки - “сучасна”, ми переходимо до поняття “сучасна держава”, що має менший обсяг.

Поняття можуть бути в залежності від обсягуодиничними, загальними, нульовими; в залежностівід характеру елементів, що утворюють обсяг -збірними- зміст яких не можна віднести до кожного окремого елементу сукупності, а лише до усієї сукупності елементів як цілого (сузір’я) танезбірними (розділовими)- в яких мисляться ознаки, що відносяться як до усього класу елементів, так і до кожного елементу класу (зірка).

Логічні відношенняміж поняттями. Якщо зміст понять має спільні ознаки, які вказують на спільність роду, то вони єпорівнянними (акція і облігація), якщо ж у їх змісті нема спільних родових ознак (коло і суспільство), то вони єнепорівнянними.

Порівнянні, у свою чергу, поняття поділяються на сумісні– обсяги яких повністю або частково співпадають інесумісні ­ - обсяги яких не співпадають ані повністю, ані частково.

Існують три видивідношеньсумісності:рівнозначності – коли в поняттях мислиться один і той же предмет („рівнокутний трикутник” і „рівносторонній трикутник”);перехрещення- коли обсяг одного перетинається з обсягом іншого (“юрист” і “викладач”);підпорядкування(субординації) - коли обсяг одного повністю входить в обсяг іншого як його частина (“суспільні відносини” і “відносини власності”).

Відношення між поняттями прийнято зображати за допомогою кіл Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття, а кожна точка його поля - предмет, що входить в його обсяг.

Існує три види відношень несумісності: співпорядкування (координації)– коли поняття не перехрещуються, а підпорядковані одному й тому ж загальному поняттю;протилежності (контрарності)- коли одне поняття містить певні ознаки, а інше - ознаки, які не сумісні з ними. Між протилежними поняттями можливетретє: між поняттями “чорний” і “білий” (родове поняття - “колір) можливе поняття „сірий”;суперечності (контрадикторності) – коли одне поняття містить певні ознаки, а інше - ці ж ознаки виключає. При цьому обсяги двох суперечних понять охоплюютьвесь обсяг родового поняття. Третє тут неможливе („білий” і „небілий”).

Основними операціями з поняттямивиступають:узагальнення - перехід від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але „біднішим” змістом: “уряд України” - “уряд”; обмеження– перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, але „багатшим” змістом: „виробництво” - “товарне виробництво”; визначення –див. нижче; поділ – див. нижче.

Операції узагальнення і обмеження слід не плутати з уявним переходом від частини до цілого і виділенням частини з цілого.

Визначення (дефініція) - логічна операція, щорозкриває змістпоняття. Наприклад: "Капітал - це вартість, авансована у виробництво з метою одержання додаткової вартості шляхом експлуатації робочої сили“. Визначення дає відповідь на питання, чим є даний предмет і відмежовує певний предмет від усіх інших.Визначенняскладається з:визначуваного – поняття, зміст якого потрібно розкрити, івизначуючого– поняття, яке розкриває зміст визначуваного.

Найпоширенішим(класичним) видом визначення євизначення через найближчий рід і видову відмінність. Символічний вираз такого визначення:А = Вс, деА- визначуване поняття,Bс - визначуюче поняття (В- рід,с - видова відмінність).

Основними правилами визначенняє: 1) правилоспівмірності -обсяг визначуваного поняття має бути рівним (не ширшим і не вужчим) від обсягу визначуючого:А = Вс; 2) правило забороникола чи тавтології; 3)правилоясності і зрозумілості- вказувати на такі ознаки, які не потребуютьдодаткового визначенняі не міститидвозначності; 4)визначення не повинно бути лише негативним.

Поділ понять­- логічна операція, якарозкриває обсягродового поняття через перелік його видів. Наприклад: “Угоди укладаються усно або в письмовій формі”. Вструктурі поділурозрізняються:ділене;члени поділу;підставу (основу)поділу - ознаку, за якою здійснюється поділ. Операція поділу лежить в основікласифікації.

Існує два види поділу:за видозміною ознаки: “Люди за статтю поділяються на чоловіків і жінок”; дихотомія (від гр. dicha і tome - перетин на дві частині) – поділ на два суперечних поняття: “Війни поділяються на справедливі і несправедливі”.

Правила поділу: 1) поділ повинен бути співмірним, відповідним, тобто сума обсягів членів поділу повинна бути рівною обсягу діленого поняття; 2) поділ повинен здійснюватись лише заоднією підставою; 3) члени поділу за обсягом повинні виключати один одного; 4) поділ повинен бути безперервним, послідовним, тобто в ході поділу родового поняття слід переходити донайближчихвидів, не перестрибуючи через них; 5) підстава (основа) поділу повинна бути чітко визначеною, ясною.