31. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Аналіз стійкості фінансового стану на визначену дату дозволяє відповісти на запитання: на скільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами протягом попереднього періоду. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку та потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства та відсутності в нього засобів для розвитку виробництва, а надлишкова - перешкоджати розвитку, обтяжувати витрати підприємства зайвими запасами й резервами.

Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом. Відповідно до методики фінансового аналізу абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, які характеризують ступінь забезпеченості запасів джерелами їхнього формування.

Для оцінки стану запасів використовують дані групи статей «Запаси» II розділу активу балансу. У зв’язку з цим, для характеристики фінансової ситуації на підприємстві розроблено чотири типи фінансової стійкості:

Перший - абсолютна стійкість фінансового стану, яка зустрічається в дійсних умовах розвитку економіки України вкрай рідко, вона задається умовою:

3 < ВОК,

де З- запаси;

ВОК – власні обігові кошти.

Другий - звичайна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність. Для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгострокові кредити (ДК). Задається

умовою:

З= ВОК + ДК

Третій - нестійкий фінансовий стан, характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення ВОК. Для забезпечення запасів крім ВОК і довгострокових кредитів залучаються короткострокові кредити (КК):

3 = ВОК + ДК + КК

Четвертий - кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на грані банкрутства, тому що кошти, короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості й прострочених позичок. Для забезпечення запасів не вистачає «звичайних» джерел їхнього формування:

З > ВОК + ДК + КК

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства за даними балансу складають агрегований баланс, позиції активу й пасиву якого за ступенем агрегатування відповідають меті аналізу .Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники: наявність ВОК, наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів (ФК) і загальна величина джерел формування запасів (ДФ). Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

надлишок (+), нестача ВОК, ФК, ДФ.

32. Аналіз відносних показників фінансової стійкості.

Крім абсолютних показників оцінки фінансової стійкості підприємства застосування відносних дозволяє більш детально її оцінити. Виділяють три методичних підходи щодо визначення фінансової стійкості за відносними показниками: 1) коефіцієнтний; 2) агрегатний; 3) інтегральний.

Суть коефіцієнтного підходу оцінки фінансової стійкості підприємства полягає в обчисленні та аналізі низки фінансових коефіцієн­тів. Методичний підхід до визначення фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів є найбільш поширеним. При використанні коефіцієнтного підходу кількість фінансових коефіцієнтів коливається від одного до шістнадцяти і більше.

Відносні показники фінансової стійкості:

1.Коефіцієнт автономії = Власний капітал/загальний обсяг джерел фінансування (>0,5) Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних коштів; його зростання свідчить про збільшення фінансової незалежності.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Вважають, що в підприємства з високою часткою власного капіталу кредитори швидше вкладають кошти, оскільки вони мають можливість погасити борги за рахунок власних коштів. Практика свідчить, що загальна сума заборгованості не повин­на перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) мають бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

2. Плечі фінансового важеля = Позичковий капітал/власний капітал (<1,0) Скількитзалучених коштів припадає на 1 грн. власного капіталу.

3. Коефіцієнт фінансової незалежності = Власний капітал/Позичковий капітал(>1) Скільки власних коштів припадає на 1 грн. позичкового капіталу. Зростання цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці (100 %), то це свідчить про те, що власники підприємства повністю його фінансують, а якщо перевищує одиницю, то навпаки.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу = Власні обігові кошти/ власний капітал (>0,5) Показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться у мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим.

5. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами СОС/ оборотні активи ≥0,2 Абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні засоби

6.Коефіцієнт покриття балансу = (2+3) р. А/(2+3+4+5) р. П. Показує, яку частина зобов’язань п/п можна покрити власними оборотніми коштами.

Коеф. забеспеченності оборотних активів власними коштами