Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (3).docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
64.11 Кб
Скачать

3. Особливості відтворення робочої сили як особливого товару в сучасній Україні.

Визначення сутності ринку робочої сили було і залишається предметом гострих дискусій. Ринок робочої сили розглядався як економічна категорія,властива лише капіталістичному суспільству, а безробіття – як результат дії пануючих на ринку праці відносин. Зараз є мало наукової та нормативно-правової літератури, в якій давалося б чітке визначення ринку робочої сили, його ролі та функцій. Дослідники розглядають головним чином окремі аспекти і висловлюють часто діаметрально протилежні за своїм змістом думки.

Ряд науковців розглядає ринок робочої сиди я сферу обігу специфічного товару «робоча сила».

Зустрічаються визначення ринку робочої сили, з одного боку, як механізму саморегуляції попиту на робочу силу та її пропозицію, а з другого – як такого, що не регулює безпосередньо процесів купівлі-продажу робочої сили, а лише створює умови для задоволення попиту на пропозиції, опосередковуючи узгодження потреб роботодавця і того, хто має бажання працювати за наймом.

Проте було б невірно зводити ринок робочої сили лише до сфери обміну, в якій здатність до праці переміщається від її власника до споживача. Ринок праці відіграє важливу роль у забезпеченні безперервності процесу відтворення найціннішого товару для суспільства – робочої сили. Саме в цьому і полягає економічна сутність ринкових процесів. Тому найбільш повни є визначення І. Масової, яка вважає, «…,що ринок праці являє собою складну систему відносин з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили та розміщення працівника в системи суспільного поділу праці за законами товарного виробництва й обігу.»

Елементами відтворення робочої сили в сучасних умовах є:

  • Дошкільне,шкільне виховання і навчання, середня спеціальна, вища і наукова освіта;

  • Заробітна плата, яка відповідає рівню освіти і кваліфікації, як правило, вище прожиткового рівня;

  • Субсидування початкової підготовки і перепідготовки робочої сили

  • Допомоги по безробіттю і різні види соціальної допомоги

  • Пенсійне забезпечення, в основному вище прожиткового мінімуму

  • Фінансування на відновлення і зміцнення здоров’я і культурний розвиток.

В сучасній Україні різко скоротився попит на робочу силу, що негативно вплинуло на співвідношення між незайнятими громадянами на ринку праці і вакантними робочими місцями. Навантаження на одне робоче місце почало стрімко зростати.

Отже, ринок праці являє собою складну систему відносин з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили та розміщення працівника в системи суспільного поділу праці за законами товарного виробництва й обігу.»

Висновок

В Україні тривалий час існувала монополія державної власності, жорстка регламентація розмірів заробітної плати, наявність інсти­туту прописки, що призвело до деформації ринку праці.

Сьогодні формування ринку праці в Україніздійснюється в умо­вах кризового стану економіки, неефективної її структури, надзви­чайно розвиненої важкої промисловості й слабкої сфери народного споживання, залежності економіки від кооперованих зв'язків з дер­жавами СНД, насамперед від постачання енергоносіїв з Росії. Загалом сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки:

  • перевищення пропозиції робочої сили над попитом;

  • низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості;

  • зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростан­ня чисельності незайнятого населення;

  • низька частка офіційно зареєстрованих безробітних за великих масштабів зростання прихованого безробіття;

  • наявність значних масштабів нерегламентованоЇ зайнятості;

  • зростання молодіжного безробіття;

  • регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робо­чій силі;

  • низька професійна й особливо територіальна мобільність тру­дових ресурсів;

  •  відсутність або недостатня спрацьованість правових норм та організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відно­сини, тощо;

  • еміграція висококваліфікованої робочої сили.