- •Специфіка формування товару «Робоча сила» в українській економіці.
- •2. Ціна товару “робоча сила” та специфіка її формування в українській економіці.
- •2.1 Суть поняття “Робоча сила”
- •2.2 Властивості робочої сили як товару
- •2.3 Винагорода робітника за працю – заробітна плата.
- •3. Особливості відтворення робочої сили як особливого товару в сучасній Україні.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3. Особливості відтворення робочої сили як особливого товару в сучасній Україні.
Визначення сутності ринку робочої сили було і залишається предметом гострих дискусій. Ринок робочої сили розглядався як економічна категорія,властива лише капіталістичному суспільству, а безробіття – як результат дії пануючих на ринку праці відносин. Зараз є мало наукової та нормативно-правової літератури, в якій давалося б чітке визначення ринку робочої сили, його ролі та функцій. Дослідники розглядають головним чином окремі аспекти і висловлюють часто діаметрально протилежні за своїм змістом думки.
Ряд науковців розглядає ринок робочої сиди я сферу обігу специфічного товару «робоча сила».
Зустрічаються визначення ринку робочої сили, з одного боку, як механізму саморегуляції попиту на робочу силу та її пропозицію, а з другого – як такого, що не регулює безпосередньо процесів купівлі-продажу робочої сили, а лише створює умови для задоволення попиту на пропозиції, опосередковуючи узгодження потреб роботодавця і того, хто має бажання працювати за наймом.
Проте було б невірно зводити ринок робочої сили лише до сфери обміну, в якій здатність до праці переміщається від її власника до споживача. Ринок праці відіграє важливу роль у забезпеченні безперервності процесу відтворення найціннішого товару для суспільства – робочої сили. Саме в цьому і полягає економічна сутність ринкових процесів. Тому найбільш повни є визначення І. Масової, яка вважає, «…,що ринок праці являє собою складну систему відносин з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили та розміщення працівника в системи суспільного поділу праці за законами товарного виробництва й обігу.»
Елементами відтворення робочої сили в сучасних умовах є:
Дошкільне,шкільне виховання і навчання, середня спеціальна, вища і наукова освіта;
Заробітна плата, яка відповідає рівню освіти і кваліфікації, як правило, вище прожиткового рівня;
Субсидування початкової підготовки і перепідготовки робочої сили
Допомоги по безробіттю і різні види соціальної допомоги
Пенсійне забезпечення, в основному вище прожиткового мінімуму
Фінансування на відновлення і зміцнення здоров’я і культурний розвиток.
В сучасній Україні різко скоротився попит на робочу силу, що негативно вплинуло на співвідношення між незайнятими громадянами на ринку праці і вакантними робочими місцями. Навантаження на одне робоче місце почало стрімко зростати.
Отже, ринок праці являє собою складну систему відносин з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили та розміщення працівника в системи суспільного поділу праці за законами товарного виробництва й обігу.»
Висновок
В Україні тривалий час існувала монополія державної власності, жорстка регламентація розмірів заробітної плати, наявність інституту прописки, що призвело до деформації ринку праці.
Сьогодні формування ринку праці в Україніздійснюється в умовах кризового стану економіки, неефективної її структури, надзвичайно розвиненої важкої промисловості й слабкої сфери народного споживання, залежності економіки від кооперованих зв'язків з державами СНД, насамперед від постачання енергоносіїв з Росії. Загалом сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки:
перевищення пропозиції робочої сили над попитом;
низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості;
зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростання чисельності незайнятого населення;
низька частка офіційно зареєстрованих безробітних за великих масштабів зростання прихованого безробіття;
наявність значних масштабів нерегламентованоЇ зайнятості;
зростання молодіжного безробіття;
регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі;
низька професійна й особливо територіальна мобільність трудових ресурсів;
відсутність або недостатня спрацьованість правових норм та організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відносини, тощо;
еміграція висококваліфікованої робочої сили.