4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

З 1991 в Україні починається формування законодавчої бази з питань охорони праці. Як відомо, завдання охорони праці – звести до мінімуму імовірність ураження та захворювання робітника з одночасним забезпеченням нормальних та здорових умов праці при максимальній його продуктивності. Серед правової документації з питань охорони праці слід зазначити: Конституцію України, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, Закон України «Про обов`язкове соціальне страхування», Закон України «Про санітарно-епідемічне благополуччя населення», Закон України «Про пожарну безпеку».

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, які направлені на збереження життя, здоровۥя та працездатності у процесі трудової діяльності.

Метою охорони праці є забезпечення безпечних і комфортних умов діяльності людини й мінімально припустимих рівнів впливу на людину й середовище.

25 листопада 1992 року був прийнятий Закон України «Про охорону праці». Цей закон визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян на працю, охорону праці, охорону їхнього життя й здоров’я. Закон з охорони праці регулює взаємини між працюючими й адміністрацією з питань охорони праці. Цей закон поширюється на всі види діяльності.

Відділ маркетингу, у якому проводилась робота розташована на другому поверсі двоповерхового будинку. Вона має розмір 5м х 4м х 3м, площею 20м² та об'ємом 80м³. Обслуговування приладів розраховано на 3 робочих місця оператора ЕОМ. На одного працюючого за відео терміналом [16] площа дорівнює 6м² об'єм дорівнює 20м² та не менш 4,5м² площі і 15м³ об'єму на одне робоче місце для робітників, які не використовують ЕОМ [17]. Таким чином, відділ відповідає санітарним нормам проектування підприємств для даного виду робіт.

4.2 Управління охороною праці на ват кфтп

Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», власник підприємства зобов`язаний створити у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав робітників, які гарантуються законодавством. Урегулювання питань охорони праці між власником підприємства та працівниками оговорено колективним договором, в якому вказані права та зобов`язання обох сторін, перелік соціальних гарантій у сфері охорони праці та перелік заходів щодо досягнення нормативів безпеки, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань .

Оскільки на підприємстві ВАТ КФТП більше ніж 1100 робітників, то є необхідність у створенні служби з охорони праці . Тож відповідальним за охорону праці є відділ з охорони праці , котрий очолює інженер з охорони праці.

Задачами головного інженера, як відповідального за охорону праці на підприємстві є:

1) організація та координація робіт з охорони праці;

2) удосконалення організації робіт з охорони праці;

3) контроль за станом охорони праці та функціонуванням системи управління охороною праці;

4) аналіз стану охорони праці, організація розроблення планів з удосконалення умов та охорони праці;

5) впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, передових розробок з охорони праці;

6) організація навчання працівників безпечним методам праці;

7) організація пропаганди та інформованості робітників.