4.3 Виробнича санітарія

Відповідно до класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12.0.003-74^* [16] та НПАОП 0.00-1.31-99 у таблиці 4.1 наведений перелік небезпечних і шкідливих факторів, впливу яких можуть піддаватися службовці даного відділу.

Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних і шкідливих факторів

Найменування фактора	Джерело	Нормові значення
1	2	3
Фізичні
1. Підвищений рівень шуму	Система освітлення	L = 50 дБА
	Вентиляційна система
	Друкувальні прилади
2.Підвищена іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання комп'ютера	Кількість іонів в 1см^3 повітря:
		позитивних іонів n = 1500...3000
		негативних іонів n = 3000...5000
3.Небезпечна напруга в електричній мережі	Електрична мережа	І = 0,6 mА
4.Підвнщений потенціал статичної електрики	Діелектрична поверхня комп'ютера	Е=20кв/м
5.Рентгенівське випромінювання	Комп'ютер	На відстані 5см від екрана рівень випромінювання не повинен випромінювати 100мкР/год
6.Ультрафіолетове випромінювання	Комп'ютер	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м
7.Недолік природного освітлення	Неправильне розташування комп'ютерів	eн=1,5%
8.Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Еmin = 300 лк
9.Відбитий блиск	Неправильне розташування комп'ютерів	Повинна бути відсутня у полі зору
10.Перевищення примусової величини дискомфорту	Неправильне розташування комп'ютерів	М=5%
11.Коефіцієнт пульсації газозаряджених ламп	Неправильне розташування комп'ютерів	К.п = 5%
12. Недоліки мікроклімату	Тяжкість виконуваної роботи	1) джерела випромінювання відкриті: 35 ватт/м^2, 70 ватт/м^2, 100 ватт/м^2; 2) джерела випромінювання закриті: 140 ватт/м^2.
Хімічні фактори
1.Виробничий пил	Статична електрика накопичена на електричній поверхні комп'ютера	ГПК=4мг/м^3
Нервово-психологічні перевантаження
1.Напруга роботи	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Категорія роботи: напружена
2.3ниження витривалості до вихідного	Відповідальність, труднощі завдання	40%
3.Продовження часу реакції на світло, звук до вихідного	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	40-50%

Мікроклімат виробничого приміщення

Енерговитрати організму робітника, який займається розробкою маркетингових програм, ставляться до категорії 1б (легкої), тому що робота виконується сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги, підняття й перенесення ваг (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/година). Мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), швидкість руху повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і теплове випромінювання.

Оскільки робота маркетолога відноситься до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою діяльністю та при виконанні роботи застосовується ПЄОМ, то керуючись ГОСТ 12.1.005-88 [19] у приміщенні підтримується оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря, які наведені в таблиці 4.2.

Для підтримки у приміщенні необхідного температурного режиму відповідно до вимоги СНиП 2.04.05-93 [20] є централізоване опалення (загальне парове) у холодний період року, природна вентиляція (загальна приточно-витяжна) та кондиціонування влітку. У приміщенні використовується кондиціонер автономного повітряного охолодження (тип КТА 2).

Таблиця 4.2 - Значення оптимальних параметрів мікроклімату в робочій зоні

Категорія робіт	Період року	Температура, °С	Відносна вологість,%	Швидкість повітря, м/с
1	2	3	4	5
легка 16	Холодний	21-23	40-60	0,1
легка 16	Теплий	22-24	40-60	0,2

Освітлення

Особливістю роботи за дисплеєм ЕОМ є постійна й значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розбіжності об'єктів (символів, знаків і т.д.), при наявності відблисків на екрані, мерехтінням зображення, недостатньою чіткістю об'єктів розбіжності.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне й штучне освітлення, а також сполучене, котре нормується санітарними нормами і правилами СНиП ІІ-4-79.[21].

У нашому випадку застосовується бічне однобічне природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Для міста Корюківка (4-й пояс світлового клімату) нормоване значення КПО визначається за формулою:

e^IV н = e^IІІ н mc, (4.1)

де: е^ш _н - нормована величина КПО для третього розряду зорових робіт_,

e^IІІ н = 2%.

с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,7 (вікна виходять на південь);

т - коефіцієнт світлового клімату, т = 0,9.

Таким чином, одержуємо: e^IV н ⁼ 0,95*0,9*2 = 1,71%.

Оскільки нормативним значенням цього показника є 1,5%, можна зробити висновок про те, що нормоване значення КПО є достатнім.

Як джерела штучного світла використовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоекономічні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ.

Нормативні характеристики виробничого освітлення надані у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристика виробничого освітлення

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення	Розряд, підразряд зорових робіт	Контраст	Тло	Нормоване значення
				Природне освітлення	Штучне освітлення
				e^IVн ,%	Е, лк
1	2	3	4	5	6
від 0,3до 0,5	ІІІ г	Великий	Світлий	2	300

Шум і вібрація

Рівень шуму в приміщеннях та на робочих місцях не повинен перевищувати 50дБА для працівників, які виконують найбільш відповідальні функції; 65дБА для працівників, які виконують відповідальні функції; 75дБА у приміщеннях, де розташоване гучне обладнання (принтери, кондиціонери). Для забезпечення нормованого рівня шуму застосовуються шумопоглинаючі засоби (спеціальна перфорована плитка, панелі) дозволені органами санітарно-епідеміологічного нагляду для оформлення приміщень, та вибір яких обсновується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

У приміщенні джерелами шуму та вібрації також є система освітлення, вентиляційна система й печатаючи прилади. Але рівень шуму не перевищує нормативні показники відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [22] і ГОСТ 12.1.012-90 .

Випромінювання від екрану ПЕОМ

Комп’ютери створюють електромагнітні випромінювання широкого спектру: рентгенівське, ультрафіолетове, високочастотне (10-300 МГц), низькочастотне (5Гц-300 кГц) та електростатичне поле. Слід відзначити, що рентгенівське випромінювання екрану монітора є незначним. Ультрафіолетове випромінювання робочого монітору за умови, що довжина хвилі є не меншою, ніж 0,32 мкм, не перевищує 200 мкВт/см², в той час як його припустима норма складає 1000 мкВт/см². ^. Хоча скло монітору повинно відсікати ультрафіолетове випромінювання коротше 0,3 мкм, ефективним захистом може бути комп’ютерний фільтр, який не пропускає випромінювання з довжиною хвилі менше, ніж 0,36-0,4 мкм [24,25].

У високочастотній області (10-300 МГц) електричні поля не перевищують 0,01 В/м , тоді як норматив становить 10-80 В/м; загрозу становлять магнітні поля. Напруга низькочастотного (3-300 кГц) електричного поля у монітору не перевищує 5 В/м при гігієнічному нормативі – 50-500 В/м. Напруга електростатичного поля, яке створюється високовольтним джерелом живлення кінескопу, на відстані 30 см від монітору може досягати 20-30 кВ/м, що перевищує існуючий норматив 20 кВ/м. Головну небезпеку для користувача представляє електромагнітне випромінювання монітору у діапазоні частот 20 Гц-300 МГц та статичний електричний заряд на екрані. Рівень цих полів у зоні розміщення користувача часто перевищує біологічно небезпечний рівень .

Рекомендована повна тривалість робочого часу за екраном монітору користувача, який використовує звичайний монітор тільки із захисним екраном, - чотири години за 8-годиновий робочий день. Після кожних 40-45 хвилин праці рекомендується фізкультурна пауза – обертання очами за годинниковою стрілкою та назад, а також гімнастичні вправи для рук.

Ергономічні вимоги щодо робочого місця

Конструкція і розміри робочого столу повинні забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні необхідного обладнання, яке використовується з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей та характеру виконання роботи, забезпечувати зручну робочу позу з урахуванням антропологічних даних працівника. Для зниження стомленості та підвищення продуктивності праці потрібно застосовувати різноманітні прилади на робочому місці - підставки для документів, видвіжні панелі для клавіатури та ін.

Робочий стіл, стілець, крісло, користувача ЕОМ повинні забезпечувати користувачеві вільне досягнення органів управління і достатній простір та зручність для роботи з документами та клавіатурою .