4.6 Загальні питання охорони навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища – сукупність міжнародних, державних та регіональних правових актів, інструкцій та стандартів, які визначають загальні юридичні вимоги до кожного окремого забрудника та які забезпечують його зацікавленість у виконанні цих вимог, конкретних природоохоронних заходів по втіленню в життя цих вимог.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", прийнятий 25 червня 1991 року, визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів [33].

Серед шляхів стабілізації екологічної безпеки можна виділити наступні:

1. вирішити проблему економного використання та збереження сировини, енергоресурсів;

2. контролювати темпи збільшення кількості населення планети;

3. у всіх галузях господарювання дотримуватися екологічно обснованих нормативів виробництва;

4. повністю знешкоджувати, перероблювати та повторно використовувати всі відходи виробництва, життєдіяльності та вторинної сировини;

5. зберігати рівновагу в екосистемі (функціональну єдність організмів та навколишнього середовища) у містах проживання та на усій планеті в цілому;

6. створювати природний заповідний фонд кожної країни та планети Земля;

7. удосконалювати та контролювати правову базу в справі охорони навколишнього середовища у кожній окремій країні та на всій Землі;

8. розширяти міжнародне співробітництво.

Головними відходами роботи відділу є відходи споживання. Відходи споживання – це вироби та матеріали, що втратили повністю або частково свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу та життєдіяльності людей. Серед відходів споживання, як правило, виділяють житлово-комунальні, вагому частку яких складають тверді побутові відходи (ТБВ).

Загальними тенденціями з ліквідації та переробки ТБВ є складування на свалках та полігонах - 66%, спалювання - 30%, компостирування - 3%, хімічні способи - 1%.

При роботі над проектом і експериментальною частиною дослідником використані матеріали вжиті в мінімальних кількостях, які не є джерелом забруднення навколишнього середовища.

4.7 Індивідуальне завдання «Розрахунок природного освітлення»

Проведемо також розрахунок площі світлових отворів, що необхідні для забезпечення нормативного значення коефіцієнту природного освітлення для поданого виду зорових робіт.

Площа світових прийомів розраховується за формулою:

S_о=(e_н*ή₀*S_n*K_зд*К_з )/100*τ₀*r₁; (4.2)

де e_н - нормативне значення КПО;

S_о – площа світлових пройомів при боковому освітленні, м²;

S_n – площа підлоги приміщення, м²;

ή₀ – світлова характеристика вікон;

K_зд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон спорудженнями, що знаходяться навпроти;

К_з – коефіцієнт запасу;

τ₀ – загальний коефіцієнт світопропускання;

r₁ – підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, що віддзеркалюється від поверхонь приміщення.

τ₀= τ₁* τ₂* τ₃* τ₄* τ₅;

де τ₁ – коефіцієнт, що враховує нестачу світла у світло пропускних матеріалах;

τ₂ – коефіцієнт, що враховує нестачу світла переплетах світлопройому;

τ₃ - коефіцієнт, що враховує нестачу світла у несучих конструкціях = 1;

τ₄ – коефіцієнт, що враховує нестачу світла у сонцезахістних дільницях;

τ₅ – – коефіцієнт, що враховує нестачу світла у захистній сітці

Таблиця 4.4 – Вихідні дані та результати розрахунку площі світлових пройомів

Вид освітлення	, %	ή0	Кз	Kзд	r1	τ0	Площа світлових пройомів, м^2
Бокове	1,71	7,5	1,2	1	1,5	0,6	8

Корюківка знаходиться на 50-й паралелі: вікна на південь – коефіцієнт – 0,7; на північ – 0,95; на захід – 0,75; на схід – 0,75.

А=10м; В=4м; Н=3м;

h₁ =Н- h_{робочої поверхні} - h_{поверхні вікна}=3-0,8-0,3=1,9м;

l=(В-1) – при односторонньому боковому освітленню = 4-1=3м

А/B=2,5м; В/Н₁=2,1м;

Значення К_зд залежить від відношення відстані Р між розглядаємим приміщенням і приміщенням, що знаходиться навпроти до висоти карнизу приміщення, що знаходиться навпроти над підвіконням приміщення, що розглядається Н.

Звичайно Р=3 і більше, К_зд=1.

Середньозважений коефіцієнт віддзеркалювання стелі, стін та підлоги ρ для адміністративних приміщень дорівнює 0,5;

τ₁ = 0,8;

τ₂ = 0,75;

τ₃ = 1;

τ₄ = 1 (для офісних приміщень жалюзі або штори);

τ₀=0,8*0,75*1*1=0,6;