- •7. Мовний, мовленевий і спілкувальний етикет
- •8. Види і форми спілкування
- •11.Гендерні аспекти спілкування
- •17. Мистецтво перемовин
- •18. Збори як форма прийняття колективного рішення. Дискусія
- •19. Нарада. Типи нарад.
- •20. Вимоги до складання й оформлення документів. Реквізити.
- •21. Характеристика
- •22. Візитна картка. Види візитних карток.
- •23. Оформлення сторінки документа
- •24. Класифікація документів
- •25. Текст документа. Вимоги до його оформлення.
- •26. Адресат, адресант. Правила оформлення.
- •27. Гриф затвердження. Гриф погодження. Правила оформлювання.
- •28.Заява. Види заяв.
- •29. Резюме. Вимоги до складання
- •30.Автобіографія. Вимоги до тексту автобіографії
- •31. Трудовий договір. Трудовий контракт. Трудова угода.
- •32. Трудова книжка. Особовий листок з обліку кадрів
- •35. Звіт.Вимоги до тексту звіту
- •36. Пояснювальна записка.
- •37. Доповідна записка.
- •39. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання. Печатка
- •40. Службове листування. Супровідний лист.
- •41.Етикет ділового листування
- •45. Листи, що потребують відповіді.
- •46. Конспект. Види конспектів.
- •47. План. Тези.
- •48. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •49. Анотування і реферування наукових текстів.
- •50, 51. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, Відгук, вимоги до виконання та оформлювання дипломної роботи.
- •52. Термін та його ознаки. Класифікація.
- •53. Проблеми сучасного термінознавства. Способи творення термінів
- •54. Суть і види перекаду.
- •55. Особливості редагування наукового тексту.
49. Анотування і реферування наукових текстів.
Анотування - процес аналітично-синтетичного опрацювання інфор- мації, мета якого - отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.
Анотації виконують дві основні функції:
сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість встановити основний його зміст і призначення, ви- рішити, чи варто звертатися до повного тексту праці);
пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошу- кових, зокрема, автоматизованих системах, для пошуку кон- кретних документів).
Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту. За функціональним призначенням анотації бувають:
Довідкова, анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліо- графічному описі. Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлю- вати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомен- даційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо, за обсягом вони ширші, аніж довідкові.
За обсягом та глибиною розрізняють: Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: про що повідомляється у документі? Реферативні анотації, не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два питання: про що повідо- мляється в основному документі? що саме з цього приводу повідомляється?
Текст анотації вирізняється лаконічністю, високим рівнем узагаль- нення інформації, що представлена в первинному документі. У тексті анотації не варто використовувати складні синтаксичні конструкції, що перешкоджають сприйняттю тексту.
Реферування - процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходженні найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень, фактів, доведень, результатів, висновків). Реферування має на меті скоротити фізичний обсяг первинного документа за збереження його основного смислового змісту, використовується у науковій, видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.
Студентам усіх напрямів вищої освіти навички реферування до- помагають опрацьовувати на якісному рівні та в значних обсягах науково-навчальну, науково-популярну, суто наукову літературу за спеці- альністю. Реферативне читання наукових джерел за фахом є обов'язковим під час написання курсовий, бакалаврських, дипломних робіт.
Реферат - це 1) вторинний документ, результат аналітично- синтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого ви- кладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, ме- тодики, результатів дослідження та збереженням його мовностилістичних особливостей; 2) вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка. Основні функції реферату: інформаційна - реферат подає інформацію про певний документ; пошукова - реферат використовується в інформаційно- пошукових й автоматизованих системах для пошуку конкретних тематичних документів та інформації.
Реферати класифікують за кількома ознаками: належністю до певної галузі знань, способом характеристики первинного документа, кількістю джерел реферування, формою викладу, обсягом або глибиною розгортання теми, укладачем (автором) реферату, рівнем формалізації реферування.
Об'єктами реферування можуть бути: наукові статті (теоретичні, експериментальні, методичні, опи- сові та ін.); розділи з монографій,збірників праць тощо;
патентні документи; депоновані рукописи;