- •7. Мовний, мовленевий і спілкувальний етикет
- •8. Види і форми спілкування
- •11.Гендерні аспекти спілкування
- •17. Мистецтво перемовин
- •18. Збори як форма прийняття колективного рішення. Дискусія
- •19. Нарада. Типи нарад.
- •20. Вимоги до складання й оформлення документів. Реквізити.
- •21. Характеристика
- •22. Візитна картка. Види візитних карток.
- •23. Оформлення сторінки документа
- •24. Класифікація документів
- •25. Текст документа. Вимоги до його оформлення.
- •26. Адресат, адресант. Правила оформлення.
- •27. Гриф затвердження. Гриф погодження. Правила оформлювання.
- •28.Заява. Види заяв.
- •29. Резюме. Вимоги до складання
- •30.Автобіографія. Вимоги до тексту автобіографії
- •31. Трудовий договір. Трудовий контракт. Трудова угода.
- •32. Трудова книжка. Особовий листок з обліку кадрів
- •35. Звіт.Вимоги до тексту звіту
- •36. Пояснювальна записка.
- •37. Доповідна записка.
- •39. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання. Печатка
- •40. Службове листування. Супровідний лист.
- •41.Етикет ділового листування
- •45. Листи, що потребують відповіді.
- •46. Конспект. Види конспектів.
- •47. План. Тези.
- •48. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •49. Анотування і реферування наукових текстів.
- •50, 51. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, Відгук, вимоги до виконання та оформлювання дипломної роботи.
- •52. Термін та його ознаки. Класифікація.
- •53. Проблеми сучасного термінознавства. Способи творення термінів
- •54. Суть і види перекаду.
- •55. Особливості редагування наукового тексту.
55. Особливості редагування наукового тексту.
Редагують наукові тексти за законами логіки. Редагуючи текст, необ- хідно пам'ятати основні вимоги, які висувають до доказів (аргументів) як особливої форми думки, а саме:
чітке формулювання тези й аргументів;
формулювання тези під час доказів залишається незмінним; теза і аргументи не повинні суперечити один одному;
як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;
докази повинні бути повними й достатніми;
Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
Первинне ознайомлення з текстом документа.Перед тим,як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання не бажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні заува- ження на окремому аркуші паперу. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, про- думати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної ко- рекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом (а не червоним). Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.
Для виділення в тексті окремих слів або частин можна порекомен- дувати чотири способи:
Великими літерами. Цей спосіб слугує для виділення окремих слів.
Розрідженням оформлюють окремі слова й короткі фрази. Коли слово подають розріджено, то після кожної літери роблять проміжок в один знак, а між словами й текстом - відступ у 2-3 знаки, щоб слова відділялися. Розділові знаки після таких слів ставлять на від- стані одного знака, а наступне слово починають через 2-3 знаки.
Підкреслення - найзручніший спосіб виділення окремих слів і фраз. Лінію підкреслення починають під першою, а закінчують під останньою буквою слова, яке виділяють, включаючи лапки й дужки; розділовий знак, що стоїть після слова, не підкреслюють. Ціле речення треба підкреслювати суцільною рискою, почина- ючи від першої букви й закінчуючи останньою буквою речення.
Курсивом виділяють слова, речення, частини тексту. Цим способом переважно послуговуються, коли текст набирають на комп'ютері.
Розрізняють такі види правок:
Правка-вичитування - це звіряння виправленого тексту з текстом, що має редакторські правки і який прийнятий за взірець. За такої правки усувають технічні помилки (вписують пропущені літери).
Правка-скорочення - усунення з тексту повторів несуттєвого матеріалу.
Правка-перероблення застосовується у тих випадках, коли автор тексту погано володіє літературною мовою й невдало висловлює свою думку.
Правка-оброблення - комплексний вид правки, яким перед- бачено аналіз й відбір фактичного матеріалу; оцінювання й покращання структури наукового тесту; мовну правку тексту; перевірку правильності зовнішнього оформлення тексту.
56. коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів..
1. Знаки заміни
1.1. Замінити літеру чи знак іншими: знаком перекреслюють замінювану літеру, повторюють його на полі навпроти рядка із заміною і праворуч від знака пишуть потрібну літеру. Замінюючи велику літеру малою, поряд зі знаком заміни на полі пишуть справа замінювану літеру й над нею став- лять дві короткі рисочки. Замінюючи тире дефісом, поряд зі знаком на полі праворуч від нього ставлять дві рисочки, що позначають дефіс: Г 1_ Г |=СТЕ.
1.2. Замінити кілька літер, знаків, слів, цілий рядок іншими: знаком перекреслюють замінювані літери, слова, рядки; знак повторюють на полі й поряд справа пишуть потрібні літери й знаки: Н П І_ІН.|—Г НІ—Г.
2. Знаки вставлення 2.1. Вставити в слово пропущену літеру, літери, знаки та інші знаки заміни літери (знака): знаком перекреслюють літеру поряд із пропущеною чи пропущеними, знак повторяють на полі й поряд справа пишуть перекреслену літеру і про- пущену(пропущені):Г|_Г1=С.
2.2. Вставити слово, словосполучення, речення, рядок: знак вставляють у міжслівний пробіл або між рядками, по- вторюють на полі й поряд справа пишуть вставлений
3. Знаки видалення літер, складів, слів, рядків: використовують знаки заміни, до яких приєднують знак видалення, літеру, склади, слова, рядки, що треба видалити, перекреслюють знаком заміни і повторяють цей знак справа на полі; приєднують до нього справа внизу знак ви- д а л е н н я : Ц И^ Р х С І
4. Знак переставлення елементів набору
4.1. Поміняти місцями сусідні літери, склади, слова, рядки: однією дугою охоплюють один елемент, другою - інший. Переставити сусідні літери, склади, слова можна також за допомоги знаків заміни: 2 ІЛ <\К £1/.
1. Знаки заміни81
1.1. Замінити літеру чи знак іншими: знаком перекреслюють замінювану літеру, повторюють його на полі навпроти рядка із заміною і праворуч від знака пишуть потрібну літеру. Замінюючи велику літеру малою, поряд зі знаком заміни на полі пишуть справа замінювану літеру й над нею став- лять дві короткі рисочки. Замінюючи тире дефісом, поряд зі знаком на полі праворуч від нього ставлять дві рисочки, що позначають дефіс: Г 1_ Г |=СТЕ.
1.2. Замінити кілька літер, знаків, слів, цілий рядок іншими: знаком перекреслюють замінювані літери, слова, рядки; знак повторюють на полі й поряд справа пишуть потрібні літери й знаки: Н П І_ІН.|—Г НІ—Г.
2. Знаки вставлення
2.1. Вставити в слово пропущену літеру, літери, знаки та інші знаки заміни літери (знака): знаком перекреслюють літеру поряд із пропущеною чи пропущеними, знак повторяють на полі й поряд справа пишуть перекреслену літеру і про- пущену(пропущені):Г|_Г1=С.
2.2. Вставити слово, словосполучення, речення, рядок: знак вставляють у міжслівний пробіл або між рядками, по- вторюють на полі й поряд справа пишуть вставлений
3. Знаки видалення літер, складів, слів, рядків: використовують знаки заміни, до яких приєднують знак видалення, літеру, склади, слова, рядки, що треба видалити, перекреслюють знаком заміни і повторяють цей знак справа на полі; приєднують до нього справа внизу знак ви- д а л е н н я : Ц И^ Р х С І
4. Знак переставлення елементів набору
4.1. Поміняти місцями сусідні літери, склади, слова, рядки: однією дугою охоплюють один елемент, другою - інший. Переставити сусідні літери, склади, слова можна також за допомоги знаків заміни: 2 ІЛ <\К £1/.