33. Випробування при прийняття на роботу та його юридичне значення

Відповідно до ст. 26 КЗпП України випробування при прийнятті на роботу встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу. КЗпП встановлює перелік категорій осіб, яким випробування при прийнятті на роботу не може бути встановлене. Випробування не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів, молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів, осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби, інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також для тимчасових і сезонних працівників.

Якщо сторони дійшли згоди про встановлення випробування, то вони ж домовляються і про його конкретний строк. Стаття 27 КЗпП України, зокрема, визначає, що загальний термін випробування не повинен перевищувати 3 місяців, а для робітників — 1 місяць. Законодавством можуть встановлюватись й інші терміни. Так, для державних службовців випробувальний строк встановлено до 6 місяців.

Конкретний термін випробування у межах встановлених законодавством строків визначається угодою сторін трудового договору і обумовлюється у наказі про прийняття на роботу. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

У період випробування на працівника повністю поширюється законодавство про працю, тобто він користується усіма трудовими правами і на нього покладаються обов'язки, визначенні трудовим законодавством, колективним і трудовим договором.

Якщо протягом строку випробування виявлено невідповідність працівника виконуваній роботі, то роботодавець до закінчення цього терміну вправі звільнити його з роботи. Але якщо термін випробування закінчився і працівник продовжує працювати, а роботодавець не порушує питання про припинення трудового договору, то вважається, що випробування витримане і жодних додаткових наказів не видається.

34 Поняття та види переведень. Відмінності переведення на іншу роботу від суміжних правових категорій.

В залежності від строку переведення поділяються на постійні і тимчасові.

За місцем виконання роботи поділяються на: переведення в межах одного

підприємства, установи, організації для виконання іншої роботи, не

обумовленої трудовим договором; переведення на інше підприємство,

установу, організацію в тій же місцевості і переведення в іншу

місцевість, в тому числі разом з підприємством, установою, організацією.

В залежності від джерела надходження ініціативи, переведення може бути:

з ініціативи роботодавця; з ініціативи працівника; з ініціативи третіх

осіб. Переведення працівника на іншу роботу може здійснюватись з певною

метою. Наприклад, з метою заохочення сумлінного працівника переводять на

вищу посаду (більшеоплачувану) або навпаки, з метою покарання (при

спеціальній дисциплінарній відповідальності) та інше.

Переведення працівника на іншу роботу, зазвичай, пов'язується з певною

причиною, наприклад, у зв'язку з перерозподілом кадрів; у зв'язку із

скороченням штату чи чисельності працівників; у зв'язку з аварією,

стихійним лихом, епідемією, епізоотією, іншими обставинами, які можуть

поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей; у зв'язку

із заміною відсутнього працівника; у зв'язку із простоєм; у зв'язку із

погіршенням стану здоров'я працівника (переведення на легшу роботу) та

іншою виробничою необхідністю.

Переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника.

Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця

на іншу роботу без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові

за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків

стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших

обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи

нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але

не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. Але і в цих

випадках забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних

жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років,

а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.