- •Київський метрополітен[ред.]
- •Історія[ред.] Передісторія[ред.]
- •Розробка проектів[ред.]
- •Будівництво[ред.]
- •Перші роки діяльності[ред.]
- •Продовження будівництва[ред.]
- •Друга лінія[ред.]
- •Будівництво інфраструктури[ред.]
- •Третя лінія[ред.]
- •На початку XXI століття[ред.]
- •Четверта лінія[ред.]
- •Хронологія будівництва[ред.]
- •Мова[ред.]
- •Хронологія вартості проїзду[ред.]
- •Начальники Київського метрополітену[ред.]
- •Сьогодення[ред.] Лінії та станції[ред.] Станції[ред.]
- •Кінцеві станції[ред.]
- •Лінії[ред.]
- •Рухомий склад[ред.] Пасажирський склад[ред.]
- •Спеціальний рухомий склад[ред.]
- •Турнікети та оплата проїзду[ред.]
- •Архітектура[ред.]
- •Вестибюлі[ред.]
- •Майбутнє[ред.]
- •Святошинсько-Броварська лінія[ред.]
- •Куренівсько-Червоноармійська лінія[ред.]
- •Сирецько-Печерська лінія[ред.]
- •Подільсько-Вигурівська лінія[ред.]
- •Лівобережна лінія[ред.]
- •Нагороди[ред.]
Лінії[ред.]
Сьогодні Київський метрополітен має три діючі лінії, експлуатаційна довжина яких сягає близько 66,1 км. Лінії метрополітену перетинають всі 10 районів міста, проте кількість станцій нерівномірна: в Шевченківському та Печерському районах — по 10, в Дарницькому та Голосіївському — по 7, в Оболонському та Дніпровському — по 4, в Подільскому та Святошинському — по 3, в Солом'янскому — 2, а в Деснянському лише одна[78].
# |
Назва |
Кінцеві станції |
Колір |
Введена в дію |
Кількість станцій |
Довжина (км) |
1 |
Святошинсько-Броварська |
Академмістечко — Лісова |
Червоний |
6.11.1960 |
18 |
22,8 |
2 |
Куренівсько-Червоноармійська |
Героїв Дніпра — Іподром |
Синій |
17.12.1976 |
17 |
19,4 |
3 |
Сирецько-Печерська |
Сирець — Червоний хутір |
Зелений |
31.12.1989 |
16 |
23,9 |
4 |
Подільсько-Вигурівська |
Кільцева дорога — Братиславська |
Жовтогарячий |
Будується |
16-18 |
~16 |
5 |
Лівобережна |
Вулиця Милославська — Броварський проспект |
Блакитний |
Проектується |
12-13 |
~11,5 |
|
Всього: |
|
|
|
51 |
66,1 |
Перша лінія, Святошинсько-Броварська, історія якої починається з 6 листопада 1960 року, має довжину 22,8 км (із яких 6,7 км — наземна ділянка) і 18 станцій. Наземна ділянка має 2 мостових переходи — через ріку Дніпро і Русанівську протоку та 2 шляхопроводи.
Друга лінія, Куренівсько-Червоноармійська, перша ділянка якої була введена в експлуатацію 16 грудня 1976 року, має довжину 19,4 км і 17 станцій.
Третя лінія, Сирецько-Печерська, перша ділянка якої була введена в експлуатацію 31 грудня 1989 року, має довжину 23,9 км, містить 16 станцій та один міст метро.
Рухомий склад[ред.] Пасажирський склад[ред.]
Поїзд метрополітену типу 81-7021/7022 на станції«Бориспільська»
Загальний парк метрополітену станом на 2011 рік складав 774 вагони[79].
Всі діючі лінії розраховані на використання 5-ти вагонних поїздів, крім станції «Дніпро», довжина якої 124 метри, що дозволяє їй приймати 6-вагонні склади. Друга та третя лінії метрополітену оснащені вагонами 81-717/81-714, перша майже повністю — Е/Еж/Ем.
Окрім вказаних поїздів, друга лінія експлуатує також експериментальний поїзд 81-553.1/554.1/555.1 «Славутич»спільного виробництва — Škoda (Чехія), ЗАТ «Вагонмаш» та КП «Київський метрополітен».
З 2009 року на третій лінії експлуатуються поїзди з вагонів типу 81-7021/7022 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу.
На четвертій та п'ятій лінії у перспективі планується експлуатувати 5—6-ти вагонні поїзди нового покоління, розроблені Крюківським вагонобудівним заводом.
Спеціальний рухомий склад[ред.]
Також в Київському метрополітені є спеціальний рухомий склад[80][81]:
2 контактно-акумуляторних електровоза на базі вагонів типів Д і Еж
Вагон-колієвимірювач на базі вагону типу Д
Снігоочисники на базі автомобіля ЗІЛ-157
Підйомні крани на базі автомобіля МАЗ
Машини для миття тунелів
Вантажні вагони на базі вагонів типу Е
Вагон-музей (тип Д), що знаходився у складі пробного поїзда 22 жовтня 1960 року[82]