Розділ 8.Аналіз показників продуктивності та ефективності праці.

Найважливішим показником ефективності трудових ресурсів є продуктивність праці. Продуктивність праці вимірюється виробітком продукції за одиницю часу і витратами часу на одиницю продукції.

Однак втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, тому що вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів велике значення надається вивченню показників продуктивності праці.

Зростання продуктивності праці, за інших рівних умов, сприяє покращенню всіх техніко-економічних і фінансових показників діяльності підприємства.

Продуктивність праці вимірюється у:

— натуральних вимірниках — використовується для підприємств з однорідною продукцією, тобто там, де виробляється один вид продукції або близьких за споживчою вартістю різнойменних видів продукції;

— трудових вимірниках — використовується для оцінки трудомісткості окремих видів продукції;

— вартісних — найпоширеніші, придатні для оцінки продуктивності праці на будь-якому підприємстві.

Виробіток як показник продуктивності праці визначається за формулою:

(8.1)

де О – обсяг виробленої продукції, грн.

ВТ – витрати часу на виготовлення продукції, год.

Зворотною характеристикою середнього виробітку є трудомісткість:

Т = (8.2)

В залежності від прийнятої одиниці робочого часу визначають середній годинний, середній денний, середній місячний, середній квартальний і середній річний виробіток.

Перші два показники визначаються тільки для робітників шляхом ділення обсягу продукції відповідно на кількість відпрацьованих людино-годин і людино-днів; решта — шляхом ділення обсягу продукції на середньооблікову чисельність працівників основної діяльності за відповідний період.

На річну продуктивність праці одного робітника впливають наступні фактори:

1) тривалість робочого року;

2) тривалість робочого дня;

3) середньогодинна продуктивність праці одного робітника.

На денну продуктивність праці одного робітника впливають такі фактори:

1) тривалість робочого дня;

2) середньогодинна продуктивність праці одного робітника.

На годинну продуктивність праці впливають такі фактори:

− технічна озброєність праці;

− нормування праці та виконання норм виробітку;

− раціоналізація та винахідництво;

− кваліфікація робітників, рух робочої сили на підприємстві;

− ефективність виробництва;

− інтенсивність праці тощо.

Якщо провести аналіз вироблення продукції на одного робітника у натуральному і грошовому варіантах на основі наступних даних: річний обсяг випуску продукції підприємства – 250 тис. кВт, річний обсяг валової продукції – 6 млн.грн, середньооблікова кількість працюючих на підприємстві – 3400 осіб. Таким чином, вироблення продукції на 1 особу становить: 250 000/3400=74 кВт. Виробіток продукції в грошовому вираженні: 6 млн.грн/3400=1 765 грн.

Трудомісткість одного виробу за планом: 30 000/250=150 нормо-годин

Трудомісткість одного виробу фактична: 26 000/220=118,2 нормо-годин

Рівень фактичної продуктивності праці склав (150/118,2)*100=126,9%, тобто продуктивність праці зросла на 26,9 %.

Фактична трудомісткість в порівнянні з плановою склала (118,2/150)*100=78,8%, тобто була на 21,2% нижча планової.

Аналіз продуктивності праці передбачає:

— оцінку виконання плану і динаміки продуктивності праці;

— вивчення впливу факторів на рівень продуктивності праці;

— дослідження впливу продуктивності праці на рівень інших показників;

Результати роботи підприємства аналізують за показниками, що характеризують сторони його діяльності, їх вибір залежить від мети аналізу. Визначення стратегічних цілей потребує порівняння результатів діяльності конкретного підприємства з підприємствами-конкурентами. Для такого аналізу вибирають узагальнюючі показники, що відображають діяльність окремих напрямів або структурних підрозділів. Визначення тактичних цілей потребує контролю діяльності підприємства, тобто розрахунку показників ефективності функціонування окремих підрозділів або виробництва окремого виду продукції.

Планування як розробка завдань підприємства на перспективний і поточний періоди передбачає співставлення вигоди використання різних видів ресурсів або їх поєднання у певному періоді та можливості їх зміни в майбутньому. Кожна з цілей, що стоять перед підприємством, потребує аналізу низки показників, що дає змогу прийняти конкретні рішення щодо поведінки підприємства. Джерелом інформації є звітність підприємства: річний бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та інші. На основі даних звітності визначається кінцевий результат роботи підприємства у вигляді нарощування власного капіталу за звітний період. Діяльність підприємства можна проаналізувати за економічними показниками, об'єднаними у групи, кожна з яких характеризує економічний потенціал підприємства, економічну ефективність, конкурентоспроможність і фінансову стійкість.

Економічний потенціал підприємства характеризують: активи фірми, обсяг продажів, прибуток чистий і валовий, основний і оборотний капітал, власний і позичковий капітал, виробничі потужності, науково-дослідні роботи та ін.

Ефективність діяльності підприємства аналізують за такими показниками: прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.

Для того, щоб зробити висновок щодо продуктивності та ефективності праці кожен місяць не пізніше 7-го числа кожного місяця здається звіт з праці.У якому вказується кількість працівників і фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками(якщо заборгованість є). Звіт подається підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання (Додаток Л).

Також кожного кварталу(3 місяці), не пізніше 7-го числа звітного періоду подається звіт з праці, тобто квартальний. У якому вже обширно рахуються всі показники щодо працівників за 3 місяці (Додаток М).