- •Чернігівський державний педагогічний університет
- •Чернігів – 2004
- •24 Год. Лекційних, 20 год. Cемінарських
- •Фонетичні особливості Германський консонантизм
- •Обумовлені (комбінаторні) зміни, які відбувались лише при певних умовах:
- •Чергування голосних
- •4.1. Морфологія
- •І. Теоретичні питання
- •Утворення нових дифтонгів та подовження голосних
- •Завдання для самостійної роботи і.
- •I. The Capture of the Five Boroughs
- •II. The Battle of Finnsburh
- •III. The Gloria II
- •IV. Riddle 1
- •V. Riddle 10
- •X.Thureth
- •Gretingas and Lytel Spræc/ Greetings and Small Talk
- •I have a headache (toothache/ terrible pain in the spleen).
- •On þæm Markte/ At the Market
- •Introductions
- •Interjections (betwuxaworpennyss)
4.1. Морфологія
Іменник
Як майже в усіх германських мовах, у давньоанглійській мові відбулось творення аналітичних форм за рахунок втрати значної кількості флексій.
З 8 Індоєвропейських відмінків іменник у давньоанглійській мові мав лише 4 (найдавніші й найстабільніші), успадковані від протогерманської мови:
1. Називний (Nominative), що позначає предмет або живу істоту, виконавця дії, учасника процесу. 2. Родовий (Genitive) – виражає відносини володіння (whose? of what?) та у виразах зі значеннямfull of , free of , worthy of , guilty of, та ін.3. Давальний (Dative) – виражає об’єкт, на який спрямована дія, у виразах на зразок "say to smb", "send smb", "give to smb"; "known to smb", "necessary for smth / smb", "close to smb", "peculiar for smth". таfrom the enemy, against the wind, on the shore. 3. Знахідний (Accusative) – вказує на об’єкт, що зазнає впливу.
Давньоанглійський іменник мав категорію числа (хоча і втратив двоїну), а також категорію роду, яка впливала на тип відмінювання. Згідно типу відмінювання іменники були сильними та слабкими. Перші мали широку парадигму, в той час як друга група почала втрачати відмінкові закінчення. Відмінювання сильних іменників відбувалось за кількома зразками, залежно від голосного основи.
a-основи (І.Є. о-основи), іменники чоловічого та середнього роду.
Однина Н. stān(stone) scip (ship) bān (bone) reced (house) nīeten (ox) Р. stānes scipes bānes recedes nīetenes Д. stāne scipe bāne recede nīetene З. stān scip bān reced nīetenМножинаН. stānas scipu bān reced nīetenu Р. stāna scipa bāna receda nīetena Д. stānum scipum bānum recedum nīetenum З. stānas scipu bān reced nīetenu
У називному й знахідному відмінках множини іменники середнього роду втратили закінчення або мали -u, іменники чоловічого роду мали-as.
До цього ж типу відмінювання належать іменники на ja- та wa:Однина Н. hrycg (back) here (army) rīce (realm) bearu (wood) bealu (evil) Р. hrycges heriges rīíces bearwes bealwes Д. hrycge herige rīce bearwe bealwe З. hrycg here rīce bearu (-o) bealu (-o) Множина Н. hrycgeas herigeas rīciu bearwas bealu (-o) Р. hrycgea herigea rīcea bearwa bealwa Д. hrycgium herigum rīcium bearwum bealwum З. hrycgeas herigeas rīciu bearwas bealu (-o)
ō (jo- та wo-)-основи (І.Є. ā-основи), іменники лише жіночого роду
Однина Н. swaþu (trace) fōr (journey) tigol (brick) Р. swaþe fōre tigole Д. swaþe fōre tigole З. swaþe fōre tigole Множина Н. swaþa fōra tigola Р. swaþa fōra tigola Д. swaþum fōrum tigolum З. swaþa fōra tigola
3) i-основи, іменники усіх родів, іменники чоловічого та середнього родів відмінюються за парадигмою а-основ, іменники жіночого роду – за парадигмою о-основ
Ч.Р. С.Р. Ж.Р.
Однина Н. sige (victory) hyll (hill) cwēn (a woman) Р. siges hylles cwēneД. sige hylle cwēneЗ. sige hyll sife cwēn(e)Множина Н. sigeas hyllas cwēneР. sigea hylla cwēna Д. sigum hyllum cwēnum З. sigeas hyllas cwēne
За даним зразком відмінюються назви племен і народів:Engle(the Angles),Seaxe(the Saxons),Mierce(the Mercians),Norþymbre(the Northumbrians),Dene(the Danish)
u-основи, іменники чоловічого та жіночого роду
Ч.Р. Ж.Р. Однина Н. sunu (son) feld (field) duru (door) hand (hand) Р. suna felda dura handa Д. suna felda dura handa З. sunu feld duru hand Множина Н. suna felda dura handa Р. suna felda dura handa Д. sunum feldum durum handum З. suna felda dura handa
Слабкі іменники, n-основи:
Однина | ||
Ч. p. |
С. p. |
Ж. p. |
H. guma(man) |
eāge(eye) |
tunge(tongue) |
P. guman |
eāgan |
tungan |
Д. guman |
eāgan |
tungan |
3, guman |
eāge |
tungan |
Множина | ||
H. guman |
eāgan |
tungan |
P. gumena |
eagena |
tungena |
Д. gumum |
eāgum |
tungum |
3. guman |
eāgan |
tungan |
Неправильна відміна (основи з різними приголосними)
У мові староанглійського періоду існувала невелика група іменників, голосний кореня яких у багатьох випадках зазнав і-перегласовки під впливом голосного переднього ряду, що був раніше в складі слова. Серед наведених нижче прикладів іменники fæder, brōþоr, sweostor належать до r-основ.
Іменники man, mus належать до кореневих основ, в яких мало місце чергування голосних (man -menn, mūs — mys).Іменник cild належить до s-основ (приголосний суфікс r походить від старого s (s > z > r).
За неправильною відміною відмінюються:
а) назви членів сім'ї:
Однина
Н. fæder |
brōþor |
sweostor |
P. fæder(es) |
brōþor |
sweostor |
Д. fæder |
brēþer |
sweostor |
3. fæder |
brōþor |
sweostor |
Множина | ||
Н. fæderas |
brōþor( — þru) |
sweostor |
P. fædera |
broþra |
sweostra |
Д. fæderum |
broþrum |
sweostrum |
3. fæderas |
brōþor(~þru) |
sweostor |
(father) |
(brother) |
(sister) |
б) інші слова: |
|
|
Однина | ||
Ч. p. |
Ж. p. |
С. p. |
H. man(n) |
mus |
cild |
P. mannes |
muse, mys |
cildes |
Д. menn |
mys |
cilde |
3. mann |
mus |
cild |
Множина | ||
Н. menn |
mўs |
cild(ru) |
Р.månna |
musa |
cildra |
Д.månnum |
musum |
cildrum |
З.menn |
mўs |
Cild ru() |
Сильна відміна прикметників
|
Однина |
Множина | ||||
til |
Ч.Р. |
С.Р. |
Ж.Р. |
Ч.Р. |
С.Р. |
Ж.Р. |
Н. |
til |
til |
tilu |
tile |
tilu |
tile |
Р. |
tiles |
tiles |
tilre |
tilra |
tilra |
tilra |
Д. |
tilum |
tilum |
tilre |
tilum |
tilum |
tilum |
З. |
tilne |
til |
tile |
tile |
tilu |
tile |
Слабка відміна прикметників
|
Однина |
Множина |
Прикметники відміняються як слабкі, якщо відповідний іменник вживається разом зі вказівним або присвійним займенником (як 'the wicked witch' або 'my wicked witch'); відмінювання відбувається за слабким типом, якщо прикметник сполучається безпосередньо з іменником, він є сильним (як 'the witch is wicked' або 'wicked witches'). | ||
tila |
Ч.Р. |
С.Р. |
Ж.Р. |
| |
Н. |
tila |
tile |
tile |
tilan | |
Р. |
tilan |
tilan |
tilan |
tilra | |
Д. |
tilan |
tilan |
tilan |
tilum | |
З. |
tilan |
tile |
tilan |
tilan |
Особові займенники | |||||||
|
Однина |
двоїна |
множина | ||||
1 особа | |||||||
Н. Р. Д. З. |
Ic Min Me mec, me |
wit uncer unc unc |
we ure, user us usic, us | ||||
2 особа |
|
|
| ||||
Н. Р. Д. З. |
þu þin þe þec, þe |
Zit Incer Inc incit, inc |
Ze eower eow eow, eowic | ||||
3 особа | |||||||
|
Ч.Р. |
Ж.Р. |
С.Р. |
Усі роди | |||
Н. Р. Д. З. |
he his him hine |
heo, hio hire, hiere hire, hiere hie, hi, hy |
hit his him hit |
hie, hi, hy, heo hira, heora, hiera, hyra him, heom hie, hi, hy, heo |
Практичне заняття № 3
І. Теоретичні питання
Граматичні категорії іменника в давньоанглійській мові.
Особливості відмінювання іменника в давньоанглійській мові.
Способи творення прислівника.
Особливості творення та вживання числівників.
Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 94-119.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.98-133.
ІІ. Практичні завдання
1. Прочитайте текст та перекладіть його. Знайдіть у ньому всі іменники та визначте їх граматичні категорії.
Ælfred cyninZ hāteð grētan Wæferγ biscep his wordum luflice and frēōndlice ond ðē cўðan hāte ðæt mē cōm swiðe oft on Zemynd, hwelce wiotan īū wæron Ziond Angelcynn æZðer Zē godcundra hāda Zē woruldcundra; ond hū Zesælilica tida ðā wæron Ziond Angelcynn (Cura Pastoralis, preface).
2. Наведіть варіантні форми слів ond, wiotan. Поясніть, чим вони викликані.
3. Провійдміняйте наcтупні іменники в однині та множині:
сēāp, cild, cyning, cræft, cwēn, drēām, eorþe, gemynd, geoguþ, guma, halga, hēāfod, here, læce, meotod, middangeard, mōnaþ, stæfcræft, wulf, wundor.
4.Знайдіть у тексті та визначте форми особистих займенників.
Наведіть повну парадигму відмінювання особистих займенників.
Знайдіть у тексті прислівники.
Прочитайте текст та перекладіть його. 1) Знайдіть у ньому всі числівники та визначте структуру слів. 2) Знайдіть прислівники та виділіть суфікс. 3) Знайдіть прислівник nēāh у найвищому ступені та поясніть спосіб творення даної словоформи.
Þonne þў ylcan daZe þe hi hine tō þæm āde beran wyllað, þonne tōdælað hi his feoh, þæt þæt tō lāfe bið æfter þæm Zedrynce and þæm pleZan, ond fīf oððē syx, hwўlumon mā, swā swā þæs fēōs andefn bið. ĀlecZað hit þonne forhwæZa on ānre mīle þone mæstan ðæl fram tūne, þonne ōðerne, ðonne þæne þriddan, oþ þe hyt eall ālēd bið on þære anre mīle; and sceall bēōn sē læsta dæl nўhst þæm tūne ðe sē dēada man on lið. (Orosius. Wulfstan’s Story)
Знайдіть у тексті всі форми вказівних займенників, визначте відмінки.
Визначте відмінкову форму займенника hine. Наведіть повну парадигму його відмінювання.
Визначте у словосполученнях відміну та відмінкову форму прикметника: māran spēda, þā dēadan man, fram þære halgan lāre, gungum mannum.
Утворіть ступені порівняння прикметників: Lang, swiþe, gōd, yfel.
Перекладіть давньоанглійською мовою: this evil guest, that wise king, to that brave warrior, this old woman, my hard sword, his golden ring, to this holy land, her trustful guardian, all those ancient monsters, other cruel marauders.
Дієслово.
Основи та особові закінчення староанглійських дієслів:
|
Теперішній час |
Минулий час | ||
|
Однина (інфініт. основа +) |
Множина (інфініт. основа +) |
Однина |
Множина (основа мин. множ. +) |
1ос. (Ic, we) |
-e |
-aþ |
основа мин. одн. |
-on |
2 ос. (þu,Ze) |
-est |
-aþ |
основа мин. одн. + -e |
-on |
3 ос. (he, heо, hie) |
-eþ |
-aþ |
основа мин. одн. |
-on |
Кон’юнктив |
-e |
-en |
основа мин. множ.+ -e |
-en |
Наказ. спосіб |
інфініт. основа |
-aþ |
|
|
Дієприкметники (Participle I та Participle II) утворювались за допомогою додавання суфіксу endeдо інфінітивної основи (participle I), або префіксуge-й закінчення–en до основи минулого часу множини
Форми сильних дієсліва утворюються за допомогою аблауту.
I клас — голосний кореня ī; після нього один приголосний. Чергування: ī - ā - і - і (bitan (to bite) – bāt – boton – biten);
I1 клас — голосний кореня ео; після нього один приголосний. Чергування: ēō - ēā - u - о
(fleogan (to fly) - fleag(-h) - flugon - flogen);
III клас — голосний кореня і, (е, ео); після нього два приголосних, перший з яких n, m, I, r або h. Чергування: і, (e, eo)- a, (a, o, ea) -u - u, (o) (bindan (to bind)- band - bundon - bunden);
IV клас — голосний кореня е, і; після нього один приголосний, а саме: r, l, n або m. Чергування: e –æ- æ’ – o (beran (to bear)-bær -bæron -boren);
V клас — голосний кореня е; після нього один будь-який приголосний, крім r, l, n, m. Чергування: е - æ - æ’ – е (cweþan (to say) - cwæþ - cwædon – cweden)
VI клас — в 1-й та 4-й формах голосний кореня а, а в 2-й та 3-й формах голосний ō. Чергування: а - ō - ō – а (fаrаn (to go) -fōr - fōron - faren )
VII клас — голосний кореня однаковий в 1-й та 4-й формах та в 2-й і 3-й формах. В інфінітиві, зокрема, може бути a (hatan), а в VI класі маємо a (faran). Чергування: ā (ea) - ē (eo, eo) - ē (eo, eo) ā, (ea) (hātan (to name) — he(h)t— he(h)ton — haten )
Форми слабких дієслів утворюються шляхом приєднання дентального суфікса. Правильні дієслова І класу:
а) дієслова з довгим голосним кореня:
dēman - dēmde — dēmed (to judge), grētan—grette— greted, gret (to greet);
б) дієслова з коротким голосним кореня + r:
erian - erede - ered (to plough);
в) дієслова з коротким голосним кореня + приголосний (крім r):
fremman -fremede - fremed (to advance, to perform) При збігові приголосних t, d кореня та суфікса один з цих приголосних випадає: restan — reste, sendan — sende.
Неправильні дієслова І класу характеризуються відсутністю голосного переднього ряду в суфіксі: sellan - sealde –seald, bringan - brohte - broht.
Дієслова II класу мають в минулому часі закінчення -ode, (-od). - мають суфікс -іаn в інфінітиві: macian (to make), ascian (to ask): macian-macode- macod (to make) lufian -lufode -lufod (to love) locian (-igan) – locode- locod (to look).
Дієслова ІII класу мають у минулому часі закінчення -de, -d; дентальний суфікс приєднується до кореня без з'єднувального голосного. Як і в дієсловах перших двох класів, в дієсловах III класу відбувається подвоєння приголосного, якщо попередній голосний був короткий: habban - hæfde - hæfd (to have), secgan- sægde (sæde)- sægd sæd; libban - lifde - lifd (to live)
Практичне заняття № 4