ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Кафедра педагогіки і методики

початкового навчання

М.В. Коновальчук, Ю.М. Носко

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

ПРОГРАМА

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПОЧАТКОВА ОСВІТА"

Чернігів

2011

УДК 37.091.12

ББК Ч 489.518.3

К 65

Рецензенти доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член НАПН України О.Я. Савченко;

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри дошкільної освіти

і практичної психології В.П. Антипець

М.В. Коновальчук, Ю.М. Носко

К 65 Програма та методичне забезпечення курсу "вступ до спеціальності" для студентів спеціальності "Початкове навчання" – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2011. – 132 с.

Авторами представлено зміст та структуру програми курсу "Вступ до спеціальності" для студентів спеціальності "початкове навчання", список рекомендованої літератури та Інтернет-ресурсів. Методичне забезпечення курсу включає тематику лекційних та практичних занять, рефератів, індивідуальних завдань, методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи. У додатках подано тренінгові методики щодо розвитку комунікативних здібностей майбутніх педагогів, навчання прийомам самоорганізації, самовиховання, профілактики професійного вигорання тощо. Адресовано студентам спеціальності "початкове навчання", а також педагогам-практикам.

Рекомендовано до друку вченою радою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (протокол № 1 від 30.08.2011р.)

ISBN 978-966-7743-93-2

© М.В. Коновальчук, Ю.М. Носко, 2011

Учитель – це скло, крізь яке

дитина дивиться на світ.

Ш. Амонашвілі

ПЕРЕДМОВА

Дорогі першокурсники!

Ви зробили свій вибір – обрали прекрасну, складну і відповідальну професію вчителя. Напевно, більшість із вас усвідомлює, що бути вчителем, особливо в сучасних умовах – непросто. Разом із тим учитель був, є і завжди буде, за словами сучасного грузинського педагога Ш. Амонашвілі, "склом, крізь яке дитина дивиться на світ", і його величезний вплив на майбутнє держави є беззаперечним.

Учителя протягом тисячоліть вважали лікарем душі, світочем знань, барометром духовності, сіячем добра, дослідником істини, захисником дитячого світу. Адже, на відміну від більшості професій, професія педагога передбачає наявність у людини не лише певних схильностей, задатків до педагогічної діяльності, мотивів (бажання, інтересу), а і певних моральних якостей – любові до дітей, безкорисливості, терплячості, емпатії, тактовності, доброти. Без цих якостей неможливо навіть випробовувати себе у цій професії. Можна навчитися прийомам та методам навчання, формам організації навчального процесу, плануванню виховної роботи та ще багато чого іншого, але так і не стати вчителем – гарним вчителем, який віддає себе дітям.

Педагог-гуманіст В. Сухомлинський стверджував: "Праці вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в полі... А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння. Буває, минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив... Учитель зобов'язаний – перед суспільством, перед батьками – працювати тільки правильно, тільки добре...".

Результат праці вчителя – особистість нового покоління, в цьому велич творчості педагога. Разом з тим помилка вчителя може стати трагедією дитини – трагедією, помноженою на роки. Так, помилка у виборі професії може коштувати дорого, бо її ціна – життя, здоров’я, щастя, самореалізація дитини, а не тільки рівень її знань.

Учитель в усі часи був шанованою людиною у суспільстві. Раніше він був чи не єдиною освіченою особистістю, особливо у селі, а його ерудиція – майже єдиним джерелом знань великого кола людей. Зараз, в інформаційну добу, ситуація суттєво змінилася – книги, журнали, медіапростір, глобальна мережа Інтернет стали важливими джерелами знань, тим самим ніби відсунула вчителя на другий план, позбавила цього пріоритету.

Водночас це не зовсім так. Учитель усе одно залишається провідником культури, загальнолюдських цінностей. Учителю потрібно постійно працювати над собою, бути відкритим до нових знань, обізнаним, ерудованим, компетентним, уміти здобувати потрібну інформацію, володіти сучасними технологіями та навчати цьому дітей.

Сьогодні педагоги всього світу усвідомлюють, що роль освіти у 21 столітті суттєво змінилася. У минулому столітті пріоритетом освіти здебільшого була навчальна підготовка до виконання певної соціальної ролі, формування гарного виконавця, об’єкта, яким легко керувати. Однак сьогодні освіта поступово переходить у людиноцентрований вимір, тобто здійснює орієнтацію на суб’єкта, який самостійно аналізує ситуацію, обирає собі цілі та самостійно їх досягає. Навчання в школі не може зводитися лише до отримання знань, адже це не соціальний тренінг, не формування, а вирощування, плекання, допомога у становленні самостійної творчої особистості. Отже, перед учителем постає спектр нових завдань: розвивати людину, здатну повноцінно жити та ефективно діяти у глобальному середовищі, здатну до успішної самореалізації у динамічному рухливому та нестабільному світі.

Водночас вчитель не повинен забувати і про власне фізичне та психічне здоров’я. Психологи останнім часом стурбовані високими показниками прояву синдрому професійного вигорання вчителя, який, прагнучи бути ідеальним, нехтує власним психічним здоров’ям, відчуває моральне та фізичне виснаження, що неминуче позначається на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, стосунках у сім'ї.

У зв'язку з цим змінюється і мета професійної підготовки педагога. Окрім професійних знань, умінь і навичок (професійна компетентність) вона охоплює і загальнокультурний розвиток педагога, формування у нього особистісної позиції, потягу до самоудосконалення, а також навчання його прийомам ефективної праці та спілкування, тайм-менеджменту, відновлення власного енергопотенціалу, профілактику професійного вигорання.

Входження в професію, вважають психологи, є "вростанням в супер-роль". Людина не може просто жити і виконувати свою роботу, вона повинна знайти мету, в якій робота і професія, а головне він сам і його дії у професії займають певне місце. Отже, проблема вибору педагогічної професії та оволодіння діяльністю є частиною проблеми сенсу життя.

Курс "Вступ до спеціальності" – ваша перша професійно-педагогічна дисципліна, яка допоможе оволодінню мистецтвом педагогічної діяльності. Вона логічно пов’язана з основними теоретичними психолого-педагогічними дисциплінами, що вами вивчатимуться на старших курсах факультету початкового навчання. В рамках предмету ви ознайомитесь з історією виникнення педагогічної професії, професіограмою сучасного вчителя початкових класів, функціями та структурою педагогічної діяльності, основами професійно-педагогічної комунікації, видами навчальної праці студента тощо.

Оскільки саме зараз відбувається процес вашої адаптації до нових умов навчання у вищій школі, ми намагалися представити у посібнику крім творчих завдань, питань для самоконтролю, ще і діагностичні та тренінгові методики, спрямовані на підняття самооцінки, ознайомлення з прийомами вербальної, невербальної та комп’ютерної комунікації, основами тайм-менеджменту студента (раціонального використання навчального часу), профілактики емоційного вигорання та ін.

Вчитися сьогодні потрібно якісно та ефективно, економно використовувати час, швидко орієнтуватись у потоці інформації, користуватися загальнонавчальними уміннями, навичками та бути відкритим до нового, прагнути до самоосвіти. Отже, твердження К. Ушинського про те, що педагог живе до тих пір, поки вчиться, у сучасних умовах набуває особливого сенсу. Саме життя поставило на порядок денний проблему безперервної педагогічної освіти, навчання майбутнього вчителя інноваційної діяльності, запалення вогника потягу до нових знань, до самоактуалізації, саморозвитку, самовиховання.

Прагнучи стати гарним педагогом, пам’ятайте, що духовний та творчий учитель може багато зробити задля процвітання нашої країни. Йому не страшні віруси педагогічної деградації, авторитаризму, його клас – не педагогічний інкубатор, а Майстерня Гуманності, де життя кожної дитини, її проблеми, турботи, потреби, інтереси цікаві і важливі для вчителя. Справжній вчитель – Маестро думки, почуттів, він здатний дати свіжий імпульс школі, вивести освіту на "дитиноцентрову" орбіту, наповнити шкільне життя дітей духовною та творчою працею.

Опановуючи курс "Вступ до спеціальності", ви відкриваєте лише перше віконце у світ педагогічної професії, робите перші кроки до власних педагогічних відкриттів, зазираєте у творчу лабораторію вчителя, в якій ви поступово відкриватимете педагогічні закони, аксіоми та формули навчання, виховання та розвитку своїх майбутніх маленьких учнів.

Бажаємо успіхів на цьому відповідальному та цікавому шляху!

І. Програма навчальної дисципліни "ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ"