1.3. Особливості розвитку кліщів

Розвиток непрямий з неповним метаморфозом: яйце, личинка, німфа (декілька стадій) та імаго (рис. 1.9). У багатьох кліщів окремі фази розвитку випадають, іноді (у аргасових кліщів) німфи линяють кілька разів і число німфальних стадій непостійне.Личинки мають три пари ніг, відсутні стигми, трахеї та статеві отвори. Дихання відбувається через покриви тіла.Німфи мають чотири пари кінцівок, але статеві залози в них недорозвинені. Дихають за допомогою трахей (з`являються стигми). Досить часто життєвий цикл більш спрощений і включає одну або дві німфальні фази [8,19].

У багатьох кліщів за раз розвивається лише одне яйце, й протягом життя самиця продукує невелику кількість яєць. Серед кліщів досить поширений партеногенез (розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення), зокрема аренотокія — явище, коли з незапліднених яєць розвиваються тільки самці, телотокія — тільки самиці, та амфотеротокія, коли розвиваються і самці, й самиці [7,9].

Рис. 1.9. Цикл розвитку кліща (на прикладі Собачого кліща)

Розділ 2 різноманітність кліщів, що є паразитами людини

2.1. Положення паразитичних кліщів в системі тваринного світу

Царство Тварини (Animalia)

Підцарство Багатоклітинні (Metazoa)

Тип Членистоногі (Arthropoda)

Підтип Хеліцерові (Chelicerata)

Клас Павукоподібні (Arachnida)

Підклас Кліщі (Acarina)

Ряд Паразитоформнікліщі (Parasitiformes)

Підряд Іксодові кліщі(Ixodoidea)

КогортаАргасові кліщі (Argasidae)

Вид Селищний кліщ(Ornithodorospapillipes)

КогортаІксодові кліщі (Ixodidae)

Вид Пасовищний кліщ (Dermacentormarginatus)

Вид Собачий кліщ (Ixodesricinus)

Вид Тайговий кліщ (Ixodespersulcatus)

Підряд Гамазоїдні кліщі (Gamasoidea)

КогортаГамазові кліщі (Gamasina)

Родина Dermanyssidae

Підродина Dermanyssinae

Вид Мишиний кліщ (Liponyssoidessanguineus)

Вид Щурячий кліщ (Macronyssusbacoti) [7].

Підряд Іксодові кліщі. Найкрупніші кліщі з ротовими органами, які пристосовані для розрізання шкіри та надійної фіксації на хазяїні. Пов`язані з переносом збудників небезпечних захворювань людини та тварин. Іксодові вивчені найкраще, ніж інші представники ряду Паразитоформні.

Когорта Аргасові. Тіло їх покрите шкіряним покровом, який зібраний у складочки (рис.2.1). Вони розправляються, коли кишечник кліща наповниться кров`ю. Ротові органи сховані під нависаючим краєм тіла. Щиток на спинній стороні тіла відсутній. Замість нього покрови забезпечені багаточисельними хітиновими горбками і бляшками.

Когорта Іксодові кліщі. Розміри тіла достатньо великі – від декількох міліметрів до 2 см, залежить від міри насичення. На передньому кінці тіла ротовий апарат сильно виступає вперед. Основним компонентом хоботка є гіпостом. Хеліцери мають вигляд стилетів, що колють, зазублених з латеральних сторін. З їх допомогою в шкірі господаря утворюється різана ранка, і в неї вводиться гіпостом[7,21].

Підряд Гамазоїдні кліщі складають більшу частину ряду Parasitiformes. Представники підряду є хижаками і поліфагами. Населяють ґрунт, рослинну підстилку, субстрати, що розкладаються. Переходячи від гніздового співмешкання і хижацтва до харчування кров`ю тварин, демонструють різні типи паразитизму.

Родина Dermanyssidae. Представники цієї родини демонструють перехід від вільноживучих мешканців ґрунту і лісової підстилки, через гніздових співмешканців і факультативних кровососів, до постійних ектопаразитів. Вони пов`язані переважно з гризунами, є переносниками туляремії та інших небезпечних інфекцій.Деякі види нападають на людину. Наприклад, Мишиний кліщ (рис. 2.2) передає таке захворювання як везикульознийрикетсіоз.Щурячий кліщ (рис 2.3), що живе в щурячих норах і тріщинах стін будівель, може передавати, через укус щурячий висипний тиф і чуму.

Рис. 2.1. Otobiusmegnini

Рис. 2.2. Мишиний кліщ (Liponyssoidessanguineus)

Рис. 2.3. Щурячий кліщ (Macronyssusbacoti)