Розділ 3 поширення кліщового бореліозу в м. Чернігів

Системний кліщовий бореліоз(хвороба Лайма, хронічна мігруюча еритема) - інфекційна природно-осередкова хвороба, збудником якої є спірохети – Боррель (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Боррелія

Хвороба передається за допомогою укусу зараженого спірохетами іксодовогокліща, а саме собачого кліща (рис. 2.12).

Дослідженнями останніх 10 років було показано, що хвороба вражає опорно-руховий апарат (артрити, артралгії, тендиніти, бурсити, міальгії, міозит, поперекові болі та ін.), серцево-судинну систему (порушення провідності, міоперікардіт, і навіть ендокардит), шкіру (кільцеподібна мігруюча еритема, атрофічний акродерматит, доброякісна лімфоцітома, неспецифічні шкірні висипання по типу кропивниці або вузлуватої еритеми та ін), а також може викликати ізольоване ураження окремих органів: печінки, селезінки. Особливо різноманітні ураження нервової системи: менінгіт, неврит, радикуліт, мієліт, енцефаліт, розсіяні ураження ЦНС, психічні розлади та ін. Всі ці клінічні симптоми розвиваються в різні терміни від початку хвороби. У зв'язку з тим, що специфіка поширення хвороби Лайма має деяку схожість з поширенням іншого страшного захворювання - кліщового енцефаліту, зустрічаються випадки змішаної інфекції [4,11].

Отже, саме кліщі слугують основним резервуаром Боррелі, так як інфекція у них триває все життя, і вони можуть передавати її трансоваріально потомству. Життєвий цикл іксодового кліща зазвичай триває 2 роки. Дорослих кліщів можна знайти в чагарнику, приблизно за метр від землі, звідки їм легко перебратися на великих ссавців. Зимують тільки самки, самці гинуть незабаром після спарювання.

Так як Боррель потрапляють в організм людини тільки зі слиною кліща, під час присмоктування, зараження людей відбувається нечасто. Хвороба Лайма однаково вражає людей різної статі і віку. Тривалість інкубаційного періоду хвороби Лайма варіює в широких межах - від 1 дня до 53 днів, становлячи в середньому 12 днів. Можливий і трансплацентарний шлях передачі збудника плоду. Ризик зараження зростає для тих, хто тримає домашніх тварин. Для системного кліщового бореліозу характерна весняно-літня сезонність (травень-вересень), відповідна найбільшої активності кліщів. Як і при інших спірохетоз, імунітет при хворобі Лайма носить нестерильний характер. У перехворілих може бути повторне зараження через 5 - 7 років [5,11].

За своїм географічним поширенням хвороба Лаймадосить обширна і зустрічається майже скрізь. Найменуваннясвоє хвороба отрималазавдякимістечку Лайм в США, де вперше почала вивчатися в 1975 році. Таким чином, заразитися хворобою Лайма можнатількипісля укусу кліщем. Кліщовийбореліоз, діагностується за допомогоюспеціальнопроведеногоаналізукрові, а також на тлііншихнаявнихсимптомів [18].

Симптоми хвороби:

• місце, куди вкусив кліщ, червоніє, і пляма постійно збільшується, іноді досягаючи 60 сантиметрів і навіть більше.Усередньому, розмірипочервоніннястановлятьнебільше 10 сантиметрів, формумаєкруглуабоовальну.Протягом часу пляма може збліднути або прийняти синюшний відтінок, в середині плями, там, де був проведений укус, спостерігається рубець (рис. 3.2);

Рис. 3.2. Еритема, яка утворилась після укусу зараженого кліща

• через кілька тижнів , якщо пляму не лікувати, вона зникає, а по закінченні місяця починаються перші симптоми ураження серця, суглобів, нервової системи;

• проявляютьсятакіознакихвороби, якісхожі з симптомами грипу, тобто, загальнаслабкість, лихоманка, болі в м'язах, втома, біль у горлі;

• можливі паралічі особи , шкіра втрачає чутливість, втрачається слух;

• маємісцепідвищенесерцебиття, аритмія, біль у грудях [4,18].

Пацієнт з хворобою Лайма не небезпечний для оточуючих, тобтокліщовийбореліоз не передаєтьсявідлюдини до людини. Незважаючи на те, щолетальний результат при даномузахворюванні не так вже й часто зустрічається, вінможливий у зв'язку з ускладненнями на серце.Лікування слід розпочинати одразу, чим раніше хворий звернувся до лікаря, тим більш сприятливі прогнози щодо одужання будуть дані. Крімтого, кліщовийбореліозможе бути небезпечний при вагітності і призвести до викидня.

Щослідзробити людям, щобуникнутизараженняцієюінфекцією? Для початку варто максимально убезпечити себе, особливо в процесівиїзду на природу, гулянні в лісовіймісцевості. Багаторегіонівнашоїкраїни, особливо у веснянийперіод, а також на початку літа буквально кишатькліщами, періодактивноїжиттєдіяльностіякихприпадаєсаме на цей час.Звичайналюдина не в змозівпізнати, якимсамекліщемвінбувукушений, чинесевін у собінебезпекузараженнябореліозомабоенцефалітом, тому після охайноговидаленнякліщазішкірийогослідпомістити в скляну баночку, щільнозакрити і якомогашвидшедоставити в епідеміологічний центр [14,18].

Слідвживати ряд пересторог: щільнозагорнутиодяг, залишившиякомогаменшенезахищенихділянок, штанинизаправити у взуття, опустити рукава, піднятикомір. Необхідновикористовуватирізніспреї, щовідлякують комах, не вартосідати і лягати на траву, періодичнооглядайте себе і своїхсупутників на наявністьприсмоктуваннякліщів. Всіціневеликі заходи дозволять вам максимально убезпечити себе під час відпочинкуабороботи на природі.

Хвороба Лайма, або, так званий кліщовийбореліоз не такийнебезпечний, як енцефаліт, але значночастішедаєрозвитокхронічних форм захворювань. Крім того, слідуважноставитися до домашніхтварин, якітакожможуть бути укушенікліщем і інфіковані. Паразитиможутьпроникнути в будинок на шерстітварин, тому післякожноїпрогулянкивихованець повинен бути уважнооглянутий [14,17,18].

Люди, які перехворіли хворобою Лайма продовжуютьспостерігатися у лікаряпротягомдвохроків. Залежновідрозвитку і тривалостіхвороби, а такожвід того, якіускладненнямалимісце, хворому можутьзнадобитисяконсультації та медичнадопомогапрофільнихфахівців, таких, як кардіолог, ревматолог та інші.

Лікування. Лікування хвороби Лайма повинно бути комплексним, включати адекватні етіотропні і патогенетичні засоби:

• Доксициклін, який необхідно призначати хворим з шкірними проявами хвороби (мігруюча кільцеподібна еритема, доброякісна лімфома шкіри). Добова доза препарату для дорослих становить 20 мг протягом 10-30 днів.

• Пеніцилін призначають хворим при ураженнях нервової системи. Застосовуються великі дози пеніциліну – по 20 000 000 ОД на добу внутрішньом’язово або в комбінації з внутрішньовенним введенням.

• Цефтриаксон, який рекомендується призначати при ранніх і пізніх неврологічних розладах, артритах (в тому числі хронічних). Препарат вводять внутрішньовенно по 2 г 1 раз на добу протягом 2 тижнів.

• Еритроміцин, який призначають хворим при непереносимості інших антибіотиків і в ранні стадії хвороби в дозі 30 мл/кг на добу протягом 10-30 днів.

• Для зменшення алергічних проявів використовують десенсибілізуючі препарати в звичайних дозуваннях [4,5,11].

В місті Чернігові реєстрація випадків кліщового бореліозу розпочалася з 2009 року. Випадки захворювань на хворобу Лайма діагностуються щорічно за такими показниками: кількість офіційно зареєстрованих випадків; розподіл хворих за віком; розподіл хворих за статтю; розподіл випадків захворювання за місяцями та інші (додаток А).

За останні п`ять років відмічено, що у 2011 році була найбільша кількість офіційно зареєстрованих випадків захворювань на Лайм-бореліоз (51 випадок). Найменша ж кількість (19 випадків) – у 2010 році. У 2009 році зареєстровано 21 випадок, у 2012 році - 23 випадки і у 2013 році - 28 випадків (рис. 3.3).

Рис.3.3. Поширення хвороби Лайма в м. Чернігів протягом 2009-2013 рр.

Оцінка характеристик епідемічного процесу показала, що на кліщовий бореліоз хворіють люди всіх вікових груп. Захворювання домінувало в групі осіб понад 50 років. Діти віком 1-17 років хворіють найменше (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Розподіл хворих кліщовим бореліозом за віком (в середньому за 2009-2013 рр.)

Аналіз у структурі захворюваності за статевою приналежністю показав, що хворих кліщовим бореліозом протягом останніх п`яти років зареєстровано жінок в два рази більше (68% , 97 чол.), ніж чоловіків (32%, 45 чол.) (рис. 3.5).

Рис.3.5. Розподіл хворихбореліозом за статтю (в середньому за 2009 – 2013 рр.)

Відповідно до періоду активності кліщів хвороба Лайма характеризується весняно-осінньою сезонністю, більшість випадків перепадають на період з квітня по листопад, найбільша кількість хворих реєструвалась в червні місяці, а найменша – в листопаді (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Співвідношення кількості випадків нападу кліщів на людей протягом весняно-осіннього сезону (в середньому за 2009-2013 рр.)

Значне поширення та високий епідемічний потенціал існуючих природних вогнищ кліщового бореліозу сприятимуть зростанню захворюваності серед населення. Враховуючи вищезазначене та з метою попередження випадків захворювань необхідно:

1. Вдосконалити організаційні заходи, в тому числі визначення показань до екстреної профілактики Лайм – бореліозу у осіб, які постраждали від нападу кліщів.

2. Організувати семінари для фахівців всіх рівнів лікувальної мережі щодо покращення діагностики, лікування та профілактики кліщового бореліозу.

3. Проводити постійно санітарно – освітню роботу серед населення з питань профілактики хвороби Лайма та інших кліщових зоонозів.

ВИСНОВКИ

1. Кліщі – це дрібні за розміром членистоногі. Голова, груди і черевце в них злиті. Мають хоботок та чотири пари ніг. Розвиток непрямий, ускладнений тільки тим, що личинки, які виходять з яйця, забезпечені трьома парами ніг, четверта зростає при линянні.

2. Кліщі є представниками типу Членистоногі, підтипу Хеліцерові, класу Павукоподібні. Підклас Кліщі поділяють на два ряди: Акариформні та Паразитоформні кліщі.До ряду Акариформні кліщі належать збудники захворювань людини та тварин. До ряду Паразитоформні кліщі – переносники захворювань.

3. Збудниками захворювань людини є коростяний свербун, залозник вугровий,кліщі родів Loxanoetus, Tyroglyphus, Carpoglyphus, Glycyphagus, Histiogaster.Переносниками захворювань є іксодові кліщі, а саме тайговий та собачий.

4. Кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма – це природно-осередкова хвороба, збудником якої є спірохети - Боррель, а переносником – собачий кліщ. Характеризуєтьсяураженнямшкіри у виглядімігруючоїеритеми, а такожнервовоїсистеми, опорно-руховогоапарату і серця.

5. АналізДержавної санітарно-епідеміологічної служби у Чернігівській області свідчить, що найбільша кількість хворих була зареєстрована у 2011 році. Кліщовим бореліозом хворіють переважно жінки, а за віковою структурою – особи, котрим понад 50 років. Більшість випадків захворювання перепадають на травень та червень місяць.

6. Епідситуація в місті Чернігові щодо захворюваності на Лайм-бореліоз – нестійка.Тому слід проводити наступні профілактичні заходи, а саме: проведення серологічного контролю щодо визначення в крові протибореліозних антитіл; виконувати протягом одного місяця динамічне спостереження за особами, які постраждали від присмоктування кліщів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абуладзе К.И., Демидов Н.В., Непоклонов А.А. и др. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных/Под редакцией К.И.Абуладзе. – М.: Агропромиздат, 1990. – 3-е изд. – 379 с.

2.Балашов Ю.С. Іксодовікліщі – паразити і переносникиінфекцій. – Спб.: Наука, 1998. – 287 с.

3. Бобровских Т.К. Будьте осторожны – клещ. – П.: Карелия, 1990. – 32 с.

4. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарніхвороби: В 3 т. – К.: Здоров’я, 2001. – Т.2. – 696 с.

5.Дремова В. П., Ходаков Е.М. и др. Медицинская паразитология и паразитарные болезни. – Е.: Витар – Путиведь, 1999. – 256 с.

6. Ємчук Є.М. Іксодові кліщі. – К.: АН УРСР, 1960. – Т. 25. – 164 с.

7. Захваткин Ю.А. Акарология – наука о клещах: История развития. Современное состояние. Систематика: Учебное пособие. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. – 192 с.

8.Зенкевич Л.А. Жизнь животных: В 6 т. / Общая редакция члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. – М.: Просвещение, 1969. – Т.3. – 640 с.

9.Ковальчук Г. В. Зоологія з основами екології. – С.:Університетська книга, 2003. – 613 с.

10.Корзунова А.М. Обережно, зовнішніпаразити. – Х.: Ексмо-прес,2007. – 98 с.

11. Коротов Ю.С., Кисленко Г.С., Чунихин С.П., Алексеев Л.П. Медицинская паразитология и паразитарные болезни. –М.: Наука, 1991. – 269 с.

12. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. – К.: Здоров’я, 1995. – 304 с.

13. Маркевич О. П., Бошко Г. В., Емчук Е. М., Шевченко Г. К. Кровосиснічленистоногі, їх медико-ветеринарнезначення та заходи боротьби. – К.: Наукова думка, 1964. – 142 с.

14. Рахманова А. Р., Неверов В. А., Пригожина В. К. Инфекционные болезни. Руководство. – М.: Медицина, 2001. – 596 с.

15. Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри. – Т.: Укрмедкнига, 2001. – 507 с.

16. Селіванов К. П. Основніпаразитарніхворобилюдини. – К.: Держ-медвидав УРСР, 1961. – 130 с.

17. Смородинцев О.О. Увага-кліщі. – К.: Інформ, 2000. – 68 с.

18.Черкасский Б. Л. Инфекционные и паразитарные болезни человека: Справочник эпидемиолога. – М.: Медицинская газета, 1994. – 624 с.

19. Шаламов Р. В., Дмитрієв Ю. В., Подгірний В. І. Біологія: Комплекснийдовідник– Х.: Веста: Ранок, 2009. – 624 с.

20. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: У 3 кн. – К.: Либідь, 1996. – Кн. 2 – 320 с.

21. Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И. Н., Синельщикова В.В. Биология: Учебник для мед.спец. вузов. / Под редакцией академика РАМН профессора В.Н. Ярыгина: В 2 кн. – М.: Высшая школа, 2003. – Кн. 2 – 334 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

№ п\п	Показники проведеної роботи		Роки
			2009	2010	2011	2012	2013
			абс.	абс.	абс.	абс.	абс.
1		Кількість офіційно зареєстрованих випадків	21	19	51	23	28
2		Розподіл хворих за віком:
		1-17	1	1	-	-	1
		18-29	6	1	9	4	7
		30-49	6	6	15	6	11
		50-59р. і старше	8	11	27	13	9
3		Розподіл хворих за статтю:
		Чоловіки	6	5	14	10	10
		Жінки	15	14	37	13	18
4		Розподіл випадків захворювання за місяцями:
		Квітень	-	-	3	2	-
		Травень	4	10	9	6	11
		Червень	6	5	23	5	4
		Липень	4	-	8	3	3
		Серпень	6	1	7	-	5
		Вересень	1	3	1	2	1
		Жовтень	-	-	-	4	3
		Листопад	-	-	-	1	1
5		Розподіл хворих за соціально-професійним складом:
		Службовці, робочі	8	8	26	8	17
		Учні загальноосвітніх шкіл	1	1	-	-	1
		Студенти	3	-	1	1	-
		Не працюючі, пенсіонери	9	10	24	14	10
		Дані про видалення кліща:
№ п\п		Показники проведеної роботи	Роки
			2009	2010	2011	2012	2013
			абс.	абс.	абс.	абс.	абс.
6		Самостійно	21	16	43	21	22
		У медичній установі	-	3	8	2	6
7		Адміністративна територія, де відбулось зараження людини:
		Ялівщина	6	4	18	5	7
		Р-н ЗАЗу	2	3	3	2	3
		Берег р. Десни	5	4	10	8	4
		Р-н Старої Подусівки	1	-	4	3	2
		Берег р. Стрижень	3	2	5	1	3
		Олександрівка	1	1	2	-	3
		Р-н обласної лікарні	2	-	2	1	3
		Р-н Забарівки	-	2	4	-	2
		Парк біля площі	1	1	-	-	-
		Р-н Півці	-	2	3	2	1
8		Тривалість інкубаційного періоду:
		1 – 5 днів	3	5	19	6	10
		6 – 15	5	6	20	8	7
		16 – 30	6	5	7	2	5
		1 місяць	7	3	5	7	6