Висновки по і розділу

Формування духовно багатої і морально зрілої особистості є важливою метою та необхідною умовою. Виховання духовно зрілої особистості, для якої поняття добра, справедливості, совісті, обов’язку стали власними цінностями, орієнтирами є головною метою сучасної освіти. Однак її досягнення – справа надзвичайно складна.

Психологи молодший шкільний вік називають найсприятливішим для засвоєння моральних норм і правил поведінки. Діти молодшого шкільного віку більше орієнтуються на норми поведінки та цінності педагога, тому учитель має бути взірцем для дітей. Разом з тим, педагогу слід бути обізнаним з тими особливостями даного віку, які й допоможуть правильно впливати на дітей, виховувати позитивне мислення і гармонійно організувати роботу.

Також відомо, що у вихованні культури поведінки, гуманних взаємин молодших школярів важливе значення відіграють стосунки дітей в колективі, адже саме в колективі однолітків відбувається становлення її як особистості. Тому важливо і на уроках при можливості і у позаурочний час вчитель повинен подавати приклад правильних відносин з іншими.

Саме у організації дозвілля, виховних заходів у позаурочний час важливу роль відіграють вміння і навички соціального педагога, який за допомогою різноманітних методів та форм роботи, таких як вікторини, дискусії, конкурсів, літературних свят, інсценізацій, зможе краще пізнати дітей й попередити деякі негативні прояви поведінки, що у подальшому полегшить роботу і йому, і учителям, а також допоможе батькам у вихованні.

Розділ іі. Емпіричне дослідження особливостей міжособистісних стосунків учнів початкових класів

2.1 Підготовка і проведення емпіричного дослідження міжособистісних стосунків в колективі

Найважливіший колектив, якому належить учень і під впливом якого формується його особистість – це шкільний клас. Учнівський колектив, відмічає А.В. Мудрик, з одного боку – “функція педагогічних зусиль дорослих, так як проектується дорослими і розвивається під їх прямим і непрямим безпосереднім або опосередкованих впливом. З одного боку – він є явищем, яке розвивається спонтанно, так як діти потребують спілкування і вступають в спілкування не лише по встановленим дорослими рецептам.

Ця подвійність знаходить своє відображення в подвійній структурі колективу: формальній, яка визначається через задану організаційну структура, систему ділового спілкування, набір діяльності, і неформальну, яка складається в процесі вільного спілкування дітей” [31].

Для школяра важливо не просто виконання якоїсь соціальної ролі, але й те, щоб ця роль відповідала його індивідуальності. Він прагне, щоб структура ділових стосунків в класі максимально відповідала структурі міжособових стосунків. Але в той же час в межах організованого колективу “питання стосунків товариша до товариша – це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності” [35].

Критерії, які визначають соціометричний статус учня в його класному колективі, складні і багатогранні. По даним Коломенського, на першому місці тут стоїть вплив на однолітків (значення цієї якості з віком неухильно зростає); на другому місці – моральні якості, які безпосередньо проявляються в спілкуванні, і суспільна робота; далі йдуть інтелектуальні якості і добре навчання, працелюбство і навички праці, зовнішня привабливість; на останньому місці стоїть прагнення командувати.

З цих даних видно, що соціометричний статус невід’ємно пов’язаний зі спілкуванням учнів.

Для експериментального дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу з культурою спілкування учнів молодшого шкільного віку було обрано такі методики: методика “Соціометрія” і методика “Потреба в спілкуванні”.

В дослідженні взяли участь 27 дослідних. Робота була проведена на базі ліцею №22 м.Чернігова в 3-А класі.

Методика “Соціометрія”. Між складом групи і кожним з її членів складається певна система стосунків, в якій кожний отримує своє місце. Для виявлення статусу членів групи застосовується соціометричний метод Дж. Морено, який дозволяє кількісно визначити кількість виборок, отриманих кожним школярем по діловим, рольовим, емоційним критеріям. На основі цих даних будується соціометрична матриця, на якій чітко виражене місце кожного члена групи в її ієрархії. Рангові місця групи, як правило, розподіляються наступним чином:

Лідери (ведучі). На ці місця претендують особи, здатні до активної взаємодії, прийняттю відповідальних рішень, управлінню людьми, творчої ініціативи. Їх реальний рейтинг визначається вибором групи – більше 50% вибору (від 50 до 100%).

Переважні. Наступні за рейтингом за лідерами (від 10 до 50%). До них відносять актив робочої групи, в складі якого переважають люди, здатні бути активними виконавцями, але серед них є і такі, хто в певних обставинах здатний зайняти лідерське місце.

Відвернені. Маючі не більше 10% вибору і низький рейтинг в групі. Вони або неактивні в спільній діяльності, або не змогли встановити позитивні ділові і особові стосунки з членами групи.

Ізольовані. Які не отримали вибору і стоять поза групою. Для них характерне невизнання їх групою і небажання з ними співпрацювати.

Ця методика дозволяє визначити положення дослідного в системі міжособових стосунків тієї групи, до якої він належить.

Перед початком дослідження, члени групи, які зібрались в класі, отримують інструкцію наступного змісту:

“Ваш клас існує вже давно. За час спільного життя і спілкування одне з одним, ви, мабуть, змогли непогано взнати один одного, і між вами склались певні особисті і ділові стосунки, симпатії і антипатії, повага, неповага один до одного тощо. Будь ласка, дайте у цьому зв’язку відповідь на наступні запитання, дописавши в них свої відповіді на окремому листі паперу. Його необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого обирає.

Кому з однокласників в першу чергу, другу і третю ти розповіси про те, як провів час в компанії друзів? (емоційне спілкування).

Хто з однокласників може вказати на твої недоліки, кого б ти послухав? (Довірче спілкування).”

Учні підписують свої листки і на кожне питання записують в суворій послідовності три прізвища. Вибір здійснюється лише із членів досліджуваного колективу.

Число виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його місце в системі особистих стосунків, іншими словами, визначає його соціометричний статус.

По першому питанню (Емоційному спілкуванню):

Лідери: від 5 і більше виборів.

Переважні: 4-3 вибори.

Відвернені: 2-1 вибір.

Ізольовані: 0 виборів.

По другому питанню (Моральне спілкування):

Лідери: від 4 і більше виборів.

Переважні: 3-2 вибори.

Відвернені: 1 вибір.

Ізольовані: 0 виборів.

Методика «Потреба в спілкуванні». Інструкція. У бланк відповідей впишіть «так» (або поставте «+») поруч із номером твердження, якщо ви згодні з ним. Якщо ж ви не згодні із твердженням, то напишіть «ні» (або поставте «-») [Додаток А].

Таблиця 2.1. Бланк відповідей

№ І	№ ІІ	№ ІІІ	№ ІV	№ V
1.	17.	26.	3.	25.
2.	18.	28.	4.	27.
7.	19.	30.	5.	29.
8.	20.	31.	6.
11.	21.	32.	9.
12.	22.	33.	10.
13.	23.		15.
14.	24.		16.

сума «так»

сума «ні»

Обробка результатів

1. Підрахувати кількість відповідей «так» у першому, другому й третьому стовпчиках бланка відповідей,

2. Підрахувати кількість відповідей «ні» у четвертому, п'ятому стовпчику бланку відповідей.

3. Обидва числа додати і порівняти з психодіагностичною шкалою.

Таблиця 2.2. Діагностична шкала

Властивість	Рівні
	нижчий за середній	середній	вищий за середній
Потреба у спілкуванні	0-23	24-28	29 і більше

Разом з тим, на питання чи «Подобається вам ваш клас?» 74% учнів однозначно відповіли позитивно, 16% відповіли: «Мабуть, подобається»; а на питання чи «Хотіли ви перейти в інший клас?» 93% учнів відповіли - «ні» і лише один учень (3.5%) відповів «та». Це, поза сумнівом, характеризує сприятливий психологічний клімат в класі і доводить те, що, завдяки цілеспрямованому педагогічному керівництву, в класі впродовж 6 років сформувався міцний кістяк - основа колективу, який позитивно впливає на новоприбулих учнях.

Позитивно і те, що дружні взаємини між собою хотіли б підтримувати і підтримують 66% учнів; 83% учнів хотіли б зустрічатися з однокласниками, якби перейшли в іншу школу.

З 27 учнів 48% школярів, оцінюючи однокласників, називають їх хорошими, симпатичними, а 52% учнів об'єктивно помічають: «є всякі діти», і ніхто не назвав однокласників «малоприємними».

Оцінюючи своє відношення до класу по 9-бальній системі, де «1» - дуже подобається, а «9» - дуже не подобається, високу оцінку поставили 23 учні - (85,2%), найнижчу (7 балів) - 4 учні - (14,8%). На наступне питання з всього класу 78% учнів зазначили, що стосунки між однокласниками вони оцінюють як доброзичливі, 5 учнів (17,5%) не схотіли відповідати і лише 1 учень (3,5%) визначив їх як нетовариські.

Опит показав, що постійними суспільними дорученнями охоплено 7 учнів з 27, але протягом року вони міняються, що дає можливість більшості членів колективу пройти практику суспільної діяльності

Таким чином, враховуючи думку учнів, можна однозначно оцінити психологічний клімат в класі як сприятливий.

Методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса

Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі спрямованості особистості по відношенні до оточуючих (в даному випадку – членів класного колективу).

Анкета складається з 27 пунктів-думок, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, відповідні трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, яка найбільшою мірою висловлює його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки, чи ж найменше відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменше" – 0, невибрана – 1 бал. Бали, набрані по всіх 27 пунктах, підсумовуються для кожного виду спрямованості окремо.

За допомогою методики виявляються наступні спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) – агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

2. Спрямованість на спілкування (О) – прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з дітьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми.

3. Спрямованість на справу (Д) – зацікавленість у рішенні проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети.

Інструкція: "Опитний лист складається з 27 пунктів. По кожному з них можливі три варіанти відповідей: А, Б, В.

1. З відповідей на кожний із пунктів виберіть той, який краще всього виражає Вашу точку зору з даного питання. Можливо, що якісь з варіантів відповідей здадуться Вам рівноцінними. Проте, ми просимо Вас відібрати з них тільки один, а саме той, який найбільшою мірою відповідає Вашій думці і понад усе цінний для Вас. Букву, якою позначена відповідь, (А, Б, В) напишіть на листі для запису відповідей поряд з номером відповідного пункту (1-27) під рубрикою "НАЙБІЛЬШЕ".

2. Потім з відповідей на кожний з пунктів виберіть той, який найдальше віддалений від Вашої точки зору, найменше для Вас цінний. Букву, якою позначена відповідь, знову напишіть на листі для запису відповідей поряд з номером відповідного пункту, в стовпці під рубрикою "НАЙМЕНШЕ".

3. Таким чином, для відповіді на кожне з питань Ви використовуєте дві букви, які й запишіть у відповідні стовпці. Решта відповідей ніде не записується. Прагніть бути максимально правдивим!

Серед варіантів відповіді немає "хороших" або "поганих", тому не прагніть вгадати, яка з відповідей є "правильною" або "кращою" для Вас."

[Додаток Б]

Таблиця 2.3. КЛЮЧ

№ п/п.	Я	О	Д	№ п/п.	Я	О	Д
1	А	В	Б	15	Б	В	А
2	Б	В	А	16	А	В	Б
3	А	В	Б	17	А	В	Б
4	В	Б	А	18	А	Б	В
5	Б	А	В	19	А	Б	В
6	В	А	Б	20	В	Б	А
7	В	Б	А	21	Б	А	В
8	А	Б	В	22	Б	А	В
9	В	А	Б	23	В	А	Б
10	А	В	Б	24	Б	В	А
11	Б	В	А	25	А	В	Б
12	Б	А	В	26	В	А	Б
13	В	А	Б	27	Б	А	В
14	А	В	Б