Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка підприєств ПРАКТИКУМ.doc
Скачиваний:
822
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
4.46 Mб
Скачать

Розрахунок планового фонду робочого часу одного робітника за рік

Для розрахунку планового фонду робочого часу одного робітника за рік необхідно скласти баланс робочого часу середньооблікового робітника, який характеризує кількість годин відпрацьованих в середньому одним робітником за рік.

При складанні балансу робочого часу середньооблікового робітника на рік виокремлюють такі етапи розрахунків: розрахунок номінального фонду часу; середню кількість днів невиходу на роботу з поважних причин одним робітником протягом року; явочний час у днях одного робітника протягом року; плановий ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік.

Приклад 3

На підставі даних таблиці 2.2 скласти баланс робочого часу середньо-облікового робітника за рік.

Таблиця 2.2

Баланс робочого часу середньооблікового робітника за рік

Показники

Очікувані результати

1

2

1.Календарний фонд часу, дні

365

2.Вихідні та святкові дні

112

3.Номінальний фонд робочого часу, дні (кількість днів роботи підприємства за рік )

253 (365–112)

4.Планові невиходи на роботу в середньому одним робітником за рік, дні

34 (28+4+1+1)

з них:

1) чергові й додаткові відпустки

28

2) у зв’язку з лікарняними

4

3) виконання державних обов’язків

1

4) з інших поважних причин

1

Продовження таблиці 2.2

1

2

5. Явочний робочий час одного робітника за рік, дні (дні, які відпрацьовує один робітник у середньому за рік)

219 (253–34)

6.Середня тривалість робочого дня, год.

7,9

7.Плановий (ефективний) фонд робочого часу за рік одного робітника, год. ( кількість годин які відпрацьовує один робітник у середньому за рік)

1730,1 (7,9х219)

Розрахунок середнього коефіцієнта виконання норми виробітку основними робітниками підприємства.

Норма виробітку – визначає кількість продукції в натуральному виразі, яку повинен виготовити робітник за одиницю часу (годину, зміну) при певних організаційно-технічних умовах виробництва.

Приклад 4

На підставі даних таблиці 2.3 розрахуйте середній відсоток виконання норми виробітку.

Таблиця 2.3

Норма виробітку за видами продукції

Види продукції

Установлена норма виробітку, одиниці

Передбачена планом норма виробітку, одиниці

  1. деталь АМ

  2. деталь АР

  3. деталь АС

1,5

1,8

2,0

1,7

1,8

2,1

Рішення

1. Відсоток виконання норми виробітку за номенклатурою становить:

1) деталь АМ (1,7 : 1,5) х 100 = 113,3%;

2) деталь АР (1,8 : 1,8) х 100 = 100,0%;

3) деталь АС (2,1 : 2,0) х 100 = 105,0%.

2. Середній відсоток виконання норми виробітку за планом:

Середній відсоток виконання норми виробітку у плановому році переведемо у коефіцієнт.

Середній коефіцієнт виконання норми виробітку за планом підприємства дорівнює 1,061.

Приклад 5

На підставі розрахунків, зроблених у прикладах 2,3,4 визначаємо чисельність основних робітників.

Примітка: чисельність робітників розраховується з точність до цілих.

Чисельність основних робітників у плановому році буде становити:

=чол.)

Чисельність допоміжних робітників розраховується за формулами 2.3 і 2.4.

, (2.3)

де Чд.р. – чисельність допоміжних робітників;

Соб. – кількість обладнання, яке обслуговується допоміжними робітниками;

Но – норма обслуговування обладнання одним допоміжним робітником;

S – кількість робочих змін на добу;

kнев. – коефіцієнт невиходів на роботу в середньому одним робітником протягом року.

Приклад 6

У механічному цеху підприємства встановлено 58 одиниць обладнання, режим роботи підприємства двозмінний. Заплановані невиходи одного робітника становлять 10% номінального фонду часу. Норма обслуговування обладнання одним робітником 11 одиниць. Визначте чисельність допоміжних робітників.

Рішення

1. Чисельність допоміжних робітників розраховуємо за формулою 2.3 і дорівнює:

= (чол.)

Розрахунок чисельності допоміжних робітників за формулою2.4.

, (2.4)

де Чдр – чисельність допоміжних робітників;

Соб – кількість обладнання, яке обслуговується допоміжними робітниками;

S – кількість робочих змін на добу;

Но – норма обслуговування обладнання одним допоміжним робітником;

kпер. – коефіцієнт переводу явочної чисельності у спискову.

Коефіцієнт переводу явочної чисельності допоміжних робітників у спискову розраховується як відношення номінального фонду часу до явочного фонду одного робітника за рік.

Приклад 7

У механічному цеху підприємства встановлено 58 одиниць обладнання, режим роботи підприємства двозмінний. Номінальний фонд робочого часу становить 255 днів, явочний робочий час одного робітника в середньому дорівнює 220 днів. Норма обслуговування обладнання одним робітником 15 одиниць. Визначте чисельність допоміжних робітників.

Рішення

1. Коефіцієнт переводу явочної чисельності у спискову дорівнює:

255 : 220 =1,159

2 Чисельність допоміжних робітників розраховуємо за формулою 2.4 і вона повинна складати:

= чол.)

Ефективність використання персоналу підприємства характеризує рівень продуктивності праці.

Рівень продуктивності праці характеризується показниками виробітку і трудомісткості.

Виробіток – це показник рівня продуктивності праці, характеризується обсягом продукції, виробленою одним працівником (робітником) за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік).

Трудомісткість – це обернений показник до рівня виробітку і характеризується кількістю робочого часу витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).

Виробіток може розраховуватися у натуральних, трудових і вартісних показниках.

Якщо обсяг продукції вимірюється натуральними показниками то і відповідно показники виробітку можуть бути визначені у натуральних показниках. Вони найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, проте мають суттєвий недолік –їх неможливо застосовувати для різнорідної продукції.

Найбільш поширеним є розрахунок виробітку у вартісних показниках. Розраховується виробіток одного працівника або робітника.

Для розрахунку виробітку одного працівника (робітника) у вартісному виразі може бути використана валова, товарна, чиста продукція.

Для забезпечення точності визначення показника продуктивності праці – виробнику слід ураховувати вплив на його рівень передусім цінового чинника.