Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення поняття;

• хімічний елемент;

• відносна атомна маса;

• відносна молекулярна маса;

• моль;

• молярна маса;

• молярний об’єм;

• еквівалент;

2. Сформулювати закони і пояснити їх;

3. закон кратних відношень;

4. закон обємних відношень;

5. закон еквівалентів;

Література

1. Глинка Н. Л. Общая химия. Учебное пособие для вузов. – Л., Химия, 1986

2. Хомченко И. Г. Общая химия. – 1987

3. Потапов В. М., Хомченко П. Г. – Вища школа, 1987

Лекція 2

Тема: Будова атома.

Мета: розвивати вміння вико­ристовувати теоретичні знання для прогнозування властивостей елементів та їхніх сполук на підставі знань про будову атома; розвивати навички скла­дання електронних формул і електронних схем будови атомів s- і р-елементів (І–III періодів); розвивати вміння використовувати теоретичні знання для прогнозування властивостей елементів та їхніх сполук на підставі знань про будову атома й бу­дову речовини.

Обладнання й матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Базові поняття й терміни: атом, протон, нейтрон, електрон, протонне число, квантові числа, орбіталі, енергетичні рівні, енергетичні підрівні, принцип Паулі, правило Клечковського, правило Гунда, електронні формули.

План лекції:

1. Відкриття, які доводять складність будови атому.

2. Модель атома Резерфорда.

3. Постулати Бора.

4. Будова ядра атома.

5. Характеристика електрону з точки зору квантової механіки. Квантові числа, їх характеристика.

6. Будова атомів елементів періодичної системи.

7. Валентність з точки зору будови атома.

До кінця 19 століття атоми вважалися неподільними частинками. з часом, коли накопичувалися нові експериментальні дані, прийшлося відмовитися від таких уявлень, так як факти доводили, що атоми мають складну будову. Так, наприклад, англійський вчений Е Резерфорд, спостерігаючи за проходженням α-частинок через тонку металеву пластинку, знайшов, що невелика їх частина відхиляється зі свого шляху в сторону негативного полюсу. На основі цього досліду Резерфорд передбачив, що до складу атома входять позитивно заряджені частинки.

Так само було відкрито наявність β-променів (негативно заряджених частинок) та γ-променів (рентгенівського випромінювання – це нейтральні частинки, які мають дуже велику проникаючу здатність.

На основі цих фактів Е.Резерфорд запропонував планетарну теорію будови атомів. Згідно його теорії, атом складається з позитивно зарядженого ядра, дуже малого за розмірами. В ядрі зосереджена майже вся маса атома. Навколо ядра рухаються електрони, які утворюють електронну оболонку атома. Оскільки атом в цілому електронейтральний, сумарний заряд електронів повинен дорівнювати заряду ядра.

Однак теорія Резерфорда мала певні недоліки. По-перше, Резерфорд використав для своєї теорії закони макросвіту, які просто не могли відобразити справжню будову атома. Крім того, Резерфорд вважав, що електрон, рухаючись по орбіті, випромінює енергію. Але якщо б це було так, то через деякий час електрон «упав» би на ядро атома, а цього не відбувається.

Тому, враховуючи це все, датський фізик Нільс Бор використав закони квантової механіки і запропонував свою теорію, основні положення якої він сформулював у вигляді постулатів.

1. Електрон може обертатися навколо ядра не по будь-яким, а тільки по деяким певним дозволеним стаціонарним орбітам.

2. Рухаючись по стаціонарним орбітам, електрон не випромінює енергії.

3. Випромінювання енергії відбувається лише при переході електрона з більш віддаленої від ядра орбіти на ближчу до ядра орбіту. При цьому випромінюється квант світла, який дорівнює різниці енергії атома у вихідному та кінцевому стані.