Виконання роботи.

Установити значення періоду ґрати d відповідно до обраного варіанта.

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
d, см.	2	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5	2,6	2,7	2,8	2,9

Завдання 1. Установити в робочому вікні комп'ютерної програми значення довжини хвилі, що відповідає синьому кольорові ( = 430 нм). Вимірити відстань від центрального до першого і від центрального до другого максимумів (у₁ і в₂). Подібні виміри зробити для довжин хвиль, що відповідають зеленому (( = 540 нм) і червоному (( = 700 нм) квітам. Результати вимірів занести в таблицю. Розрахувати значення довжин хвиль у кожнім випадку по формулі (4) і середнє значення довжин хвиль для кожного кольору.

Колір	d, см	F, см	Y1, см	Y2, см	1, нм	2, нм	ср, нм
Синій
Зелений
Червоний

Зіставити розрахункові значення середніх довжин хвиль для кожного кольору з табличними і зробити висновок.

Завдання 2. Установити якісну залежність відстані між максимумами на екрані від періоду ґрат. Установити в робочому вікні комп'ютерної програми довжину хвилі, що відповідає зеленому кольорові видимої частини спектра (( = 540 нм). Збільшуючи період ґрат, фіксувати відстань між центральним (m = 0) і першим (m = 1) максимумами. Результати вимірів занести в таблицю.

d, см	1	1,4	1,8	2,2	2,6	3
Y1, см

Побудувати графік залежності В₁(d). Зробити висновок про вплив періоду ґрати на відстань між сусідніми максимумами.

Контрольні запитання:

1. Що таке дифракція світла?

2. На підставі якого принципу порозумівається явище дифракції. Сформулювати цей принцип.

3. Що являє собою дифракційні ґрати? Дати визначення і записати формулу постійних ґрат.

4. Якою умовою обмежується число головних максимумів, яку можна спостерігати за допомогою дифракційних ґрат? Як можна розрахувати максимальна кількість головних максимумів?

Література:

1. Зисман Г.А., Тодес О.М. Курс загальної фізики. У 3-х томах. Т.3. Оптика. Фізика атомів і молекул, фізика атомного ядра і мікрочастинок. – М.: Наука, 1970. – с. 76-78.

2. Ландсберг Г.С. Курс загальної фізики, т.3, Оптика, Київ: Радий.школа,1961.

3. Савельєв И.В. Курс загальної фізики. Том 2. Електрика і магнетизм. Хвилі, оптика. – М.: Наука, 1988. – с. 369-370.

4. Сивухин Д.В. Загальний курс фізики. Оптика. Т.4. – М.: Наука, 1989. – с. 233-235.

Лабораторне заняття № 21

Тема: Дослідження поляризованого світла та перевірка закону Малюса.

Мета роботи: дослідити закономірність поширення поляризованого світла та експериментально визначити залежність інтенсивності світла від кута між площинами поляризації двох поляризаторів.

Прилади та обладнання: оптична лава, збиральна лінза, освітлювач, два повзунки зі штативами, для закріплення лінзи та екрана, екран, міліметрова лінійка.