1.Міжнародні свідоцтва

2.Журнал нафтових операцій.

3.Вплив судна на навколишнє середовище

.Журнал нафтових операцій

Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою. Згідно Правила 5 таке Свідоцтво видається кожному нафтовому танкеру валовою місткістю 150 регістрових тон (р. т.) і більше і кожному іншому судну валовою місткістю 400 регістрових тон (р. т.) і більше, яке здійснює рейси в порти, що знаходяться під юрисдикцією інших сторін Конвенції. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою видається на термін, встановлений Адміністрацією, але не перевищуючи п'яти років із дня його видачі. Свідоцтво втрачає силу, якщо на судні без санкції Адміністрації зроблені істотні зміни в конструкції, устаткуванні, системах, пристроях, за винятком заміни такого пристрою чи устаткування на такі ж самі; а також якщо не проведені проміжні огляди. Видане судну свідоцтво також втрачає силу при передачі судна під прапор іншої держави.

Журнал нафтових операцій. Згідно Правила 20 кожен нафтовий танкер валовою місткістю 150 р. т. і більше і кожне судно валовою місткістю 400 р. т. і більше, що не є нафтовим танкером, забезпечується Журналом нафтових операцій. Журнали нафтових операцій заповнюються за встановленою формою і можуть бути або частиною офіційного суднового журналу, або окремим журналом. Журнал нафтових операцій заповнюється у кожнім випадку, коли на судні виконуються будь-які з зазначених нижче операцій:

• операції в машинних приміщеннях (для всіх суден): прийом баласту в танки нафтового палива або їх очищення; скидання брудного баласту чи промивної води з танків; видалення нафтових залишків; скидання за борт чи видалення іншим способом льяльних вод, що накопичились в машинних приміщеннях;

• баластно-вантажні операції (для нафтових танкерів): завантаження нафтового вантажу; перекачування нафтового вантажу в межах судна під час рейсу; вивантаження нафтового вантажу; прийом баласту до вантажних танків; очищення вантажних танків, включаючи мийку сирою нафтою; скидання баласту; скидання води з відстійних танків.

Журнал нафтових операцій зберігається на борті судна в такому місці, що легко доступно і дозволяє в будь-який час зробити перевірку Журналу. Журнал зберігається протягом трьох років після внесення в нього останнього запису.

Судновий План надзвичайних заходів по боротьбі із забрудненням нафтою. Згідно Правила 26 кожен нафтовий танкер валовою місткістю 150 р. т. і більше і кожне судно валовою місткістю 400 р. т. і більше повинні мати на борту судновий План надзвичайних заходів по боротьбі з забрудненням нафтою, схвалений Адміністрацією. План повинний включати:

• процедуру, яку повинні виконати капітан чи інша особа, що несуть службу на суднах, при повідомленні у випадку інциденту, що викликає забруднення нафтою;

• перелік організацій чи осіб, з якими повинен бути встановлений зв'язок у випадку інциденту, що викликає забруднення нафтою;

• докладний опис дій, які негайно повинні почати виконувати особи, що знаходяться на борту судна, для обмеження чи регулювання скидання нафти в результаті інциденту;

• процедури і пункти зв'язку на судні для координації дій на борту судна з національною і місцевою владою по боротьбі з забрудненням.

Журнал вантажних операцій. Згідно Правила 9 (Додатка 2 до конвенції МАРПОЛ 73/78) кожне судно, яке перевозить шкідливі рідкі речовини наливом, забезпечується Журналом вантажних операцій. Він може бути частиною офіційного суднового журналу чи окремим журналом за установленою формою. Журнал вантажних операцій заповнюється по кожному танку у всіх випадках, коли на судні виконуються будь-які з зазначених нижче операцій зі шкідливими рідкими речовинами: навантаження вантажу; перекачування вантажу в межах судна під час рейсу; вивантаження вантажу; прийом баласту до вантажних танків; очищення вантажних танків; скидання баласту; видалення залишків у прийомні спорудження; скидання в чи море видалення залишків методом вентиляції. Журнал зберігається протягом трьох років після внесення в нього останнього запису.

Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню стічними водами. Згідно Правила 4 (Додатка 4 до конвенції МАРПОЛ 73/78) Міжнародне свідоцтво про запобігання забруднення стічними водами видається кожному судну, що робить рейси в порти, що знаходяться під юрисдикцією інших Сторін Конвенції, після його огляду. Таке свідоцтво видається Адміністрацією або особою, належним образом нею уповноваженою. У кожному випадку Адміністрація несе повну відповідальність за свідоцтво. Згідно Правила 7 даного додатка, Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою видається на термін, встановлений Адміністрацією, але не перевищуючого п'яти років із дня його видачі. Свідоцтво втрачає силу, якщо на судні без санкції Адміністрації зроблені істотні зміни в конструкції, устаткуванні, системах, пристроях, за винятком заміни такого пристрою чи устаткування на такі ж, а також якщо не проведені проміжні огляди.

Вплив судна на навколишнє середовище

Судна флотів світу є істотним джерелом забруднення атмосфери та світового океану. Жорстокі вимоги міжнародної морської організації (ІМО) від 1997 року з контролю якості газів, які виділяють суднові дизелі, та видалення за борт льяльних, побутових та стічних вод, спрямовані на обмеження негативного впливу суден, що експлуатуються, на навколишнє середовище.

Очевидно, що чим важче паливо, яке використовується для двигунів судна, тим більше в ньому важких металів. У зв'язку з цим застосування на суднах природного газу і водню – найбільш екологічно чистих видів палива, є досить перспективним. Відпрацьовані гази дизелів, що працюють на газовому паливі, практично не містять твердих речовин (сажі, пилу), а також окислів сірки, набагато менше містять чадного газу та незгорілих вуглеводнів.

Сірчаний газ, що входить до складу газів, які виділяють працюючи двигуни судна, окислюючись, розчиняється у воді і утворює сірчану кислоту, у зв'язку з чим ступінь шкідливості для навколишнього середовища вдвічі вищий. Ці гази й кислоти порушують екологічний баланс.