- •Міністерство освіти і науки України
- •Isbn 966–7619–42–7 © Панаіт т. І., Пуга г. Д., Різак в. М., 2007 Зміст
- •Розділ 1 метрологія і біометрія
- •Основи метрології та біометрії
- •Особливості методів оцінки медичної інформації
- •Оцінка достовірності показників в медицині. Елементи теорії похибок
- •Методи оцінки медичної інформації
- •1.1. Лабораторна робота № 1 Використання в медико-біологічних дослідженнях розподілу Гаусса
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •1.2. Лабораторна робота № 2 Кореляційний аналіз зв’язків між випадковими змінними величинами в медицині
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2 основи біомеханіки і молекулярних явищ
- •2.1. Лабораторна робота № 1 Вимірювання параметрів періодичних процесів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.2. Лабораторна робота № 2 Заняття спектральної характеристики слуху-аудіограми—на порозі чутності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.3. Лабораторна робота № 3 Визначення коефіцієнта в’язкості рідини за допомогою капілярного віскозиметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.4. Лабораторна робота № 4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини методом відриву краплини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.5. Лабораторна робота №5 Визначення параметрів оточуючого середовища
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.6. Лабораторна робота №6 Визначення тиску крові людини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3 електродинаміка та електронна медична апаратура
- •Правила техніки безпеки при виконанні робіт даного розділу
- •3.1. Лабораторна робота № 1 Дослідження роботи випрямляча змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення роботи транзисторного підсилювача
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.3. Лабораторна робота №3 Вивчення роботи електронного осцилографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.4. Лабораторна робота № 4 Вивчення роботи електрокардіографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.5. Лабораторна робота №5 Дослідження апарата для увч-терапії
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.6. Лабораторна робота №6 Вивчення роботи реографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 квантовооптичні явища
- •4.1. Лабораторна робота № 1 Вивчення фізичних основ мікроскопії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення фізичних основ рефрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.3. Лабораторна робота № 3 Вивчення основ спектрометричних вимірювань
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.4. Лабораторна робота № 4 Визначення концентрації цукру у розчині поляризаційним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис поляриметра су-4
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.5. Лабораторна робота № 5 Вивчення фізичних основ дифрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.6. Лабораторна робота № 6 Визначення концентрації розчину за допомогою фотоелектроколориметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додатки
- •6. Трансмембранний градієнт для натрію у хворих гіпертонічною хворобою
- •7. Трансмембранний градієнт для калію у хворих гіпертонічною хворобою
- •8. Вміст калію (в м-екв/л) в плазмі крові хворих гіпертонічною хворобою
- •9. Молярний коефіцієнт к/Na в сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •10. Молярний коефіцієнт Na/к в слині хворих гіпертонічною хворобою
- •11. Залишковий азот в крові (мг %) хворих гіпертонічною хворобою
- •12. Хлориди (в м-екв/л) в добовій сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •13. Хлориди (в м-екв/л) в сиворотці крові хворих гіпертонічною хворобою
- •15. Вміст Cu
- •16. Вміст азоту
- •17. Вміст кальцію
- •18. Вміст фосфору
- •19. Вміст калію
- •20. Вміст амонію
- •21. Вміст Na2o
- •22. Вміст к2о
- •23. Вміст р2о5
- •24. Вміст кобальту
- •25. Вміст нікелю
- •26. Вміст свинцю
- •27. Вміст хрому
- •28. Вміст молібдену
- •Додаток 1.2.1
- •Основні фізичні константи
Послідовність виконання роботи
1. Наповнити резервуар М(рис.2.4.1) дистильованою водою до верхньої міткиА.
2. Знявши резинову грушу, почати відраховувати краплини до тих пір, поки вода не опуститься до мітки Б. Це будеn0.
3. Проробити те ж саме з досліджуваними рідинами – розчинами спирту різної концентрації – підрахуватиn1,n2,n3.
4. За формулою (2.4.7) обчислити коефіцієнти поверхневого натягу 1,2,3досліджуваних рідин (значення0,1,2,3і0взяти з таблиць).
5. Результати вимірів і обчислень записати в таблицю 2.4.1.
6. Розрахувати середню абсолютну похибку у визначенні 1досліджуваної рідини. Відповідь записати у вигляді.
Таблиця 2.4.1
№ |
C % |
0 г/см3 |
г/см3 |
0 дн/см |
n0 штук |
n штук |
1, дн/см |
2, дн/см |
3, дн/см |
1, дн/см |
1, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ср |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Розрахувати відносну похибку 100%.
8. Побудувати залежність = f(C%)та записати висновки.
Контрольні запитання
1. Як виникає поверхневий натяг?
2. Фізичний зміст коефіцієнта поверхневого натягу
та його одиниці виміру.
3. Від чого залежить коефіцієнт поверхневого натягу?
4. Методи визначення коефіцієнта поверхневого натягу.
5. Навести приклади значення коефіцієнта поверхневого натягу в біології та медицині.
6. Роль коефіцієнта поверхневого натягу при діагностиці захворювань.
2.5. Лабораторна робота №5 Визначення параметрів оточуючого середовища
Мета роботи:визначити параметри повітря та вивчити прилади для їх вимірювання.
Обладнання:психрометр Августа або Асмана, барометр, склянка з дистильованою водою, піпетка, психрометричні таблиці.
Теоретичні відомості
Такі параметри оточуючого середовища, як вологість, температура, тиск мають велике значення для життєдіяльності організму — від них залежить швидкість випаровування вологи з його поверхні. Швидкість випаровування води (поту) з поверхні шкіри, наприклад, залежить від відносної вологості повітря. Випаровування води з поверхні альвеол в легенях залежить від абсолютної вологості повітря, так як з легенів видихається повітря, майже повністю насичене паром при температурі 30С. Кількість пари, якою повітря насичується в легенях, очевидно, залежить від абсолютної вологості повітря, яке вдихається. Нормальним для життя людини вважається атмосферне повітря з відносною вологістю від 40 до 60%.
Вивченню впливу метеорологічних і кліматичних факторів на людський організм відводиться велике місце у практичній медицині. Вологість повітря характеризується такими величинами:
1. Парціальний тиск водяного пару в повітрі — РП.
При випаровуванні вологи температура поверхневого шару завжди менша від температури повітря. Це пояснюється тим, що випаровування пов'язано із втратами тепла, які компенсуються притоком тепла з оточуючого середовища. Чим більша різниця між температурою повітря і температурою поверхні випаровуваної рідини, тим більший приток тепла з оточуючого середовища.
Температура поверхневого шару, при якій приток тепла з оточуючого середовища дорівнює втратам тепла при випаровуванні, називається температурою межі охолодження або температурою мокрого термометра. Позначимо її tm. Очевидно, різниця t – tm пропорційна швидкості випаровування.
З іншого боку, швидкість випаровування прямо пропорційна різниці між пружністю насиченої пари при температурі поверхні випаровування і парціальним тиском (пружністю) водяної пари в оточуючому просторі — РП і обернено пропорційна величині атмосферного тиску В, тобто:
, (2.5.1)
де 1/К — коефіцієнт пропорційності. Якщо , РП і В виміряні в мм. рт. ст., то в умовах експерименту для психрометра Асмана К = 0,310-3 град-1, для психрометра Августа К = 1,2810-3 град-1. Знаючи t, tm, В, , можна визначити парціальний тиск (пружність) водяної пари — РП за формулою:
РП= – К(t–tm)В. (2.5.2)
2. Абсолютна вологість — П.
Абсолютна вологість — маса водяної пари в 1 м3 повітря, виражена в грамах. Абсолютна вологість визначається з рівняння Клапейрона:
П (г/м3), (2.5.3)
де РП — парціальний тиск (пружність) водяної пари в кГ/м2; Т — абсолютна температура вологого термометра; RП — 47,06кГм/кгград — газова стала для водяної пари.
При малих значеннях П числове значення абсолютної вологості мало відрізняється від величини пружності (парціального тиску) водяної пари РП, тому абсолютну вологість прийнято називати пружністю водяної пари і виражати в мм. рт. ст.
3. Відносна вологість — р.
Відносна вологість характеризує ступінь насичення повітря водяними парами:
, (2.5.4)
де РН — пружність насиченої водяної пари при температурі повітря t (знаходиться з таблиць).
4. Точка роси — tр .
Точкою роси називається температура, при якій вологе повітря стає насиченим. Знаючи РП, точку роси можна визначити за таблицею пружності насиченої водяної пари.
5. Питома вага вологого повітря — .
Питома вага визначається як сума П + і, де і — вага сухого повітря, що припадає на 1 м3 вологого повітря:
. (2.5.5)
Тут В — РП — парціальний тиск (пружність) сухого повітря в кГ/м3; Т — абсолютна температура сухого термометра, RВ = 29,27 кГм/кгград — газова стала для сухого повітря:
= П+і. (2.5.6)
6. Вологовміст — X.
Кількість (г) водяних парів в 1 кг сухого повітря називаєтеся вологовмістом:
Х = П/і (г/кг).(2.5.7)