- •Міністерство освіти і науки України
- •Isbn 966–7619–42–7 © Панаіт т. І., Пуга г. Д., Різак в. М., 2007 Зміст
- •Розділ 1 метрологія і біометрія
- •Основи метрології та біометрії
- •Особливості методів оцінки медичної інформації
- •Оцінка достовірності показників в медицині. Елементи теорії похибок
- •Методи оцінки медичної інформації
- •1.1. Лабораторна робота № 1 Використання в медико-біологічних дослідженнях розподілу Гаусса
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •1.2. Лабораторна робота № 2 Кореляційний аналіз зв’язків між випадковими змінними величинами в медицині
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2 основи біомеханіки і молекулярних явищ
- •2.1. Лабораторна робота № 1 Вимірювання параметрів періодичних процесів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.2. Лабораторна робота № 2 Заняття спектральної характеристики слуху-аудіограми—на порозі чутності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.3. Лабораторна робота № 3 Визначення коефіцієнта в’язкості рідини за допомогою капілярного віскозиметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.4. Лабораторна робота № 4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини методом відриву краплини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.5. Лабораторна робота №5 Визначення параметрів оточуючого середовища
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.6. Лабораторна робота №6 Визначення тиску крові людини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3 електродинаміка та електронна медична апаратура
- •Правила техніки безпеки при виконанні робіт даного розділу
- •3.1. Лабораторна робота № 1 Дослідження роботи випрямляча змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення роботи транзисторного підсилювача
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.3. Лабораторна робота №3 Вивчення роботи електронного осцилографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.4. Лабораторна робота № 4 Вивчення роботи електрокардіографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.5. Лабораторна робота №5 Дослідження апарата для увч-терапії
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.6. Лабораторна робота №6 Вивчення роботи реографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 квантовооптичні явища
- •4.1. Лабораторна робота № 1 Вивчення фізичних основ мікроскопії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення фізичних основ рефрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.3. Лабораторна робота № 3 Вивчення основ спектрометричних вимірювань
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.4. Лабораторна робота № 4 Визначення концентрації цукру у розчині поляризаційним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис поляриметра су-4
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.5. Лабораторна робота № 5 Вивчення фізичних основ дифрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.6. Лабораторна робота № 6 Визначення концентрації розчину за допомогою фотоелектроколориметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додатки
- •6. Трансмембранний градієнт для натрію у хворих гіпертонічною хворобою
- •7. Трансмембранний градієнт для калію у хворих гіпертонічною хворобою
- •8. Вміст калію (в м-екв/л) в плазмі крові хворих гіпертонічною хворобою
- •9. Молярний коефіцієнт к/Na в сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •10. Молярний коефіцієнт Na/к в слині хворих гіпертонічною хворобою
- •11. Залишковий азот в крові (мг %) хворих гіпертонічною хворобою
- •12. Хлориди (в м-екв/л) в добовій сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •13. Хлориди (в м-екв/л) в сиворотці крові хворих гіпертонічною хворобою
- •15. Вміст Cu
- •16. Вміст азоту
- •17. Вміст кальцію
- •18. Вміст фосфору
- •19. Вміст калію
- •20. Вміст амонію
- •21. Вміст Na2o
- •22. Вміст к2о
- •23. Вміст р2о5
- •24. Вміст кобальту
- •25. Вміст нікелю
- •26. Вміст свинцю
- •27. Вміст хрому
- •28. Вміст молібдену
- •Додаток 1.2.1
- •Основні фізичні константи
Послідовність виконання роботи
1. Увімкнути прилад в мережу.
2. Попередньо настроїти прилад.
3. Налагодити реограф для зняття реограми.
4. Вивести на екран реограму,
встановити необхідну чутливість каналу реографа.
5. Зняти реограму на стрічку,
розрахувати період слідування та
амплітуду певних однакових сигналів.
6. Записати висновки.
Контрольні запитання
1. Що розуміють під імпедансом біотканин?
2. В чому особливості реактивного опору
у колі змінного струму?
3. Як відрізняються між собою реограми різних судин
(артерій, артеріол, венул, вен)?
4. Яким чином здійснюється налагодження
вимірювального моста реографа?
5. Основні положення реографії.
6. Записати закон Ома для змінного струму
для біотканини.
3.7. Лабораторна робота №7
Вивчення електронної діагностичної апаратури для реєстрації неелектричних процесів
Мета роботи:вивчити роботу датчиків для зйому неелектричних характеристик. Зняти фонокардіограму та сфігмограму і визначити їх параметри.
Обладнання: датчики, поліграф П4Ч-0,1, блоки ФК і СФ, самописець.
Теоретичні відомості
Датчиком називають пристрій, який перетворює неелектричну величину, що вимірюється чи спостерігається, в сигнал, зручний для передачі (як правило, електромагнітний сигнал). Датчики поділяються на генераторнітапараметричні.
Генераторні (або активні) — це датчики, які під дією вимірювального сигналу генерують напругу або струм. Основні типи цих датчиків і явищ, на яких вони працюють: п’єзоелектричні — п’єзоелектричний ефект, термоелектричні – термоелектрика, індукційні — електромагнітна індукція, фотоелектричні — фотоефект.
Параметричні (або пасивні) — це датчики, в яких під дією вимірювальної величини змінюється деякий електричний параметр. Основні їх типи: ємнісні, індуктивні, омічні. Змінюється відповідно — ємність, індуктивність, омічний опір.
В залежності від енергії, яка є носієм інформації, датчики діляться на механічні, акустичні, температурні, оптичні та інші. Датчик характеризується функцією перетворення, тобто функціональною залежністю вихідної величини Yвід вхідноїХ, яка задається або аналітичноY=f(x), або графічно.
Чутливість датчика показує, якою мірою вихідна величина реагує на зміну вхідної:
. (3.7.1)
Вона, в залежності від виду датчика, виражається в (ом/мм), (мВ/К). Датчики є технічні аналоги рецепторів біологічних систем. При роботі з датчиками потрібно враховувати можливі їх недоліки:
1) температурну залежність функції перетворення;
2) нестабільність в часі функції перетворення;
3) інерційність датчика;
4) зворотню дію з боку датчика на біооб’єкт.
Фонокардіографія — метод реєстрації звукових процесів в серці. Треба пригадати, що звукове супроводження може мати турбулентна, а не ламінарна течія рідин. Реєстрація ФКГ здійснюється від стандартних точок, в яких найкраще проводиться шум (наприклад, п’яте міжребер’я по лівій середній лінії вершка серця та інші).
Перетворювачем (датчиком) звуку при ФКГ є мікрофон. Мікрофон розміщують на тілі пацієнта та кріплять спеціальними пасами та затискувачами.
Примітка: Ознайомтеся з методикою користування фонокардіографом поліграфа. На ФК знаходяться частотні канали: 35±10 Гц (Н) — низька; 7015 Гц (С) — середня 1; 140 ± 25 Гц (С2) — середня 2; 250 ± 25 Гц (В) — висока, перемикання яких дозволяють оцінити частотний характер шумів. Запис ведуть на швидкості стрічки 25мм/с.
Блок-схема фонокардіографа.
Блок-схема сфігмографа. Д — датчик, ємнісний перетворювач (механ. коливань в низькочаст. зміни ємності С); ГВЧ – генератор високої частоти; > — підсилювач; ЧД – частотний дискримінатор; РП — реєструючий пристрій.
Сфігмографія(СФ) — метод реєстрації механічних коливань стінки артерії, які виникають при походженні пульсової хвилі. Для реєстрації механічних коливань стінок артерій використовують перетворювач (датчик) механічної енергії в електричний сигнал, який реєструють стандартним методом, тобто неелектричну величину перетворюють на електричну. Перед встановленням датчика треба пальпацією знайти точку пульсації артерії (сонної, стегнової, тощо), датчик закріпити ремінцем або на штативі.