- •Міністерство освіти і науки України
- •Isbn 966–7619–42–7 © Панаіт т. І., Пуга г. Д., Різак в. М., 2007 Зміст
- •Розділ 1 метрологія і біометрія
- •Основи метрології та біометрії
- •Особливості методів оцінки медичної інформації
- •Оцінка достовірності показників в медицині. Елементи теорії похибок
- •Методи оцінки медичної інформації
- •1.1. Лабораторна робота № 1 Використання в медико-біологічних дослідженнях розподілу Гаусса
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •1.2. Лабораторна робота № 2 Кореляційний аналіз зв’язків між випадковими змінними величинами в медицині
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2 основи біомеханіки і молекулярних явищ
- •2.1. Лабораторна робота № 1 Вимірювання параметрів періодичних процесів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.2. Лабораторна робота № 2 Заняття спектральної характеристики слуху-аудіограми—на порозі чутності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.3. Лабораторна робота № 3 Визначення коефіцієнта в’язкості рідини за допомогою капілярного віскозиметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.4. Лабораторна робота № 4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини методом відриву краплини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.5. Лабораторна робота №5 Визначення параметрів оточуючого середовища
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.6. Лабораторна робота №6 Визначення тиску крові людини
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3 електродинаміка та електронна медична апаратура
- •Правила техніки безпеки при виконанні робіт даного розділу
- •3.1. Лабораторна робота № 1 Дослідження роботи випрямляча змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення роботи транзисторного підсилювача
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.3. Лабораторна робота №3 Вивчення роботи електронного осцилографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.4. Лабораторна робота № 4 Вивчення роботи електрокардіографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.5. Лабораторна робота №5 Дослідження апарата для увч-терапії
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •3.6. Лабораторна робота №6 Вивчення роботи реографа
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 квантовооптичні явища
- •4.1. Лабораторна робота № 1 Вивчення фізичних основ мікроскопії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.2. Лабораторна робота № 2 Вивчення фізичних основ рефрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.3. Лабораторна робота № 3 Вивчення основ спектрометричних вимірювань
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.4. Лабораторна робота № 4 Визначення концентрації цукру у розчині поляризаційним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис поляриметра су-4
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.5. Лабораторна робота № 5 Вивчення фізичних основ дифрактометрії
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4.6. Лабораторна робота № 6 Визначення концентрації розчину за допомогою фотоелектроколориметра
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додатки
- •6. Трансмембранний градієнт для натрію у хворих гіпертонічною хворобою
- •7. Трансмембранний градієнт для калію у хворих гіпертонічною хворобою
- •8. Вміст калію (в м-екв/л) в плазмі крові хворих гіпертонічною хворобою
- •9. Молярний коефіцієнт к/Na в сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •10. Молярний коефіцієнт Na/к в слині хворих гіпертонічною хворобою
- •11. Залишковий азот в крові (мг %) хворих гіпертонічною хворобою
- •12. Хлориди (в м-екв/л) в добовій сечі хворих гіпертонічною хворобою
- •13. Хлориди (в м-екв/л) в сиворотці крові хворих гіпертонічною хворобою
- •15. Вміст Cu
- •16. Вміст азоту
- •17. Вміст кальцію
- •18. Вміст фосфору
- •19. Вміст калію
- •20. Вміст амонію
- •21. Вміст Na2o
- •22. Вміст к2о
- •23. Вміст р2о5
- •24. Вміст кобальту
- •25. Вміст нікелю
- •26. Вміст свинцю
- •27. Вміст хрому
- •28. Вміст молібдену
- •Додаток 1.2.1
- •Основні фізичні константи
Опис поляриметра су-4
Оптична схема дана на рисунку 4.4.8. Світло від лампочки (1) проходить через матове скло (3), розсіююче світло. Замість матового скла можна використовувати світловий фільтр (2). Далі світло проходить через конденсорну лінзу (4), попадає в поляризатор (5). Після поляризатора отримуємо поляризоване світло. За поляризатором знаходяться два захисних скла (6, 7), між якими розташована поляриметрична трубка з досліджуваним розчином. Рухомий кварцовий клин (8), скляний контрклин (9) і нерухомий кварцовий клин (10) складають кварцовий компенсатор.
За його допомогою можна компенсувати поворот площини поляризації, зумовлений оптично активною речовиною. За кварцовим компенсатором стоїть аналізатор (11). Зорова трубка, що складається із лінзового об’єктива (12, 13), окуляра (14), сфокусована на вихідну грань аналізатора.
Рис 4.4.8. Оптична схема поляриметра СУ-4.
За допомогою зорової труби розглядається у збільшеному вигляді лінія розподілу поля зору приладу. Цифри поділки шкали і ноніуса розглядаються у збільшеному вигляді за допомогою лупи, що складається із лінз (19, 20).
Послідовність виконання роботи
1. Увімкнути прилад в електричну мережу. Установити пластину з світлофільтром. Переконатися у відсутності в камері приладу поляриметричної трубки.
2. Настроїти окуляр зорової труби і лупу шкали відліку. Для цього обертають оправи окулярів так, щоб через окуляр зорової труби було чітко видно вертикальну лінію, що розділяє поле зору на дві половинки, а через окуляр лупи — поділки і цифри шкали відліку. Обертаючи у нижній частині приладу кремальєру і дивлячись в окуляр зорової труби, добиваються однакової освітленості обох половин поля зору. Перевіряють, чи зійшовся нуль ноніуса (верхня шкала) з нулем основної шкали (нижня шкала). Якщо ні, то цю поправку необхідно ввести при визначенні кута повороту площини поляризації.
3. Для визначення кількості поділок шкали по яким визначають величину кута обертання площини поляризації, потрібно:
а) знайти відлік цілих поділок шкали від нуля цієї шкали до нуля шкали ноніуса; б) порядковий номер шкали ноніуса, що сходиться з довільною основною поділкою, вказує на кількість часток градусу, які додаються до цілих одиниць значень основної шкали.
4. Помістити в камеру приладу поляриметричну трубку (l = 1 дм) з одним із розчинів цукру (= +66,58 град./дм2/г). Провести відповідні вимірюванняn(поділок шкали), як і в п.4.
5. Знайти кут обертання площини поляризації для даного розчину () і записати в таблицю. Врахувати, що ціна поділки шкали дорівнює 0,35, тобто = n∙0,35.
6. Порахувати концентрацію цукру за формулою:
.
7. Повторити аналогічні виміри з наявними розчинами. Розрахувати концентрацію Схдругого розчину методом порівняння:
8. Результати розрахунків занести в таблицю 4.4.1.
9. Побудувати графік залежності кута повороту площини поляризації від концентрації цукру в розчині.
10. Зробити висновки.
Таблиця 4.4.1.
№ |
n |
|
С |
|
l |
|
поділ |
град |
г/мл |
дм | |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|