Проблемні питання

1. Що таке бартер? Яку економіку називають бартерною?

2. Чим поняття ролі грошей відрізняється від поняття функції грошей? Як вони між собою пов’язані?

3. Як впливає на виробництво сама наявність грошей в економіці?

4. Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?

5. Як реалізується роль грошей у ринковій економіці?

6. Чому відбувається еволюція форм грошей? Чому не використовують лише металеві гроші?

7. Чи можна говорити про повноцінні і неповноцінні гроші? Є такі насправді?

8. Чи тотожні поняття «види грошей» і «форми грошей»?

9. Чи можна вважати електронні гроші ірраціональним виразом?

10. Чи згодні Ви з існуючим в літературі поняттям «кредитні гроші»? Що це?

Тести

1. Чим вiдрiзняються функцiя грошей як засобу платежу вiд функцiї грошей як засобу обiгу?

а) тим, що грошi протистоять обов`язкам по оплатi товарiв i послуг, а не товару;

б) тим, що грошi виступають як готiвка i в безготiвковiй формi;

в) тим, що для визначення вартостi товару не обов`язково мати гроші в наявностi.

2. У чому полягає сутність грошей?

а) загальна безпосередня обмінюваність;

б) матеріалізація загальновиробничого часу;

в) засіб реалізації загального вартісного еквіваленту;

г) законний платіжний засіб, створений державою.

3. Країна, де з’явилися першi паперовi гроші:

а) Росiя; в) США;

б) Японiя; г) Китай.

4. Чому роль грошей у докапiталiстичних формацiях була незначною?

а) суспiльство було вiдсталим у своєму розвитку;

б) господарство мало натуральний характер;

в) грошова одиниця була не вдосконалена.

5. Щоб виконувати функцiю мiри вартостi грошi повиннi бути:

а) з благородних металiв; в) товаром i обладати вартiстю;

б) тiльки з чистого золота; г) загальним еквiвалентом.

6. Вартiсть неповноцiнних грошей проявляється:

а) в їх купiвельнiй спроможностi;

б) у функцiї мiри вартостi;

в) у кiлькостi переходiв грошової одиницi вiд одного суб'єкта економiки до iншого.

7. В якiй функцiї грошi обслуговують процес цiноутворення?

а) у функцiї засобу нагромадження;

б) у функцiї мiри вартостi;

в) у функцiї засобу платежу.

8. В якiй функцiї грошi найбiльше потерпають вiд iнфляцiї?

а) у функцiї мiри вартостi;

б) у функцiї засобу платежу;

в) у функцiї засобу нагромадження.

9. Що з переліченого є функцією грошей?

а) емісія; б) засіб обігу;

в) мастаб цін, г) купівельна спроможність.

10. Первісно гривнею були:

а) жіночі прикраси, в) чоловічій святковий одяг,

б) збір у Київській Русі, г) перлини.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Порівняльна характеристика раціоналістичної та еволюційної концепцій походження грошей.

2. Роль грошей як загальновартісного еквівалента.

3. Роль грошей у ринковій економіці.

4. Суть бартерного обміну. Оцінка позитивних та негативних ознак. Причини та передумови трансформації бартерного обміну в грошовий.

5. Роль грошей в регулюванні суспільного процесу відтворення.

6. Функції грошей у ринковій економіці.

Бібліографічний список

[1;2;3;4;5;6;7;8;9;10]

Семінарське заняття 2.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Мета заняття:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань основних постулатів історичних теорій грошей та сучасного монетаризму

Ключові терміни і поняття:

постулати, металістичне, номіналістичне трактування суті грошей, трудова теорія вартості грошей, кількісна теорія, трансакційний варіант, кембриджська версія, монетаризм

План заняття

1. Металістична та номіналістична теорії грошей.

2. Класична кількісна теорія грошей.

3. Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей.

4. Внесок Д.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей

5. Монетаристська версія кількісної теорії грошей.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Представники металістичної теорії грошей ототожнюють грошовий обіг з товарним обміном і стверджують, що золото і срібло вже за своєю природою є грошима. Вони не враховують суспільної природи грошей (ототожнюючи їх із золотом і сріблом) і вважають гроші простим засобом обміну, а резервній функції металевих грошей надають фундаментального значення.

Паростки металістичної теорії з'явилися ще в античні часи, коли другий великий поділ праці (виділення ремесла із землеробства) зумовив появу в ролі загального еквіваленту металів: заліза та олова, свинцю та міді, срібла та золота.

Подальший розвиток металістична теорія одержала в епоху первісного нагромадження капіталу, коли вона відіграла певну прогресивну роль у боротьбі проти псування монет. У найбільш закінченому вигляді ця теорія була сформульована меркантилістами, які пов'язували її з вченням про гроші як про багатство нації. Ранні меркантилісти ототожнювали багатство із золотом та сріблом і зводили функції грошей до засобу нагромадження. Представники пізнього меркантилізму під багатством розуміли надлишок продуктів, який повинен перетворитись на зовнішньому ринку на гроші. Вони вбачали у грошах не тільки засіб нагромадження, а і засіб обігу та платежу.

Помилковість металістичних поглядів меркантилістів полягала в наступному:

- визнання золота і срібла грошима за їх природою;

- ототожнення грошей з товарами;

- нерозуміння суті грошей як товару особливого роду, який виконує специфічну суспільну функцію – служить загальним еквівалентом;

- ігнорування того, що гроші – це історична категорія.

Номіналістична теорія грошей виникла при рабовласницькому ладі. Вона заперечувала внутрішню вартість грошей для виправдання псування монет з метою збільшення доходів казни.

Ця теорія повністю сформувалась у ХVІІ - ХVIII ст., коли грошовий обіг був наповнений неповноцінними (білонними) монетами. Першими представниками номіналізму були англійці Дж. Берклі і Дж. Стюарт. Вони вважали, що, по-перше, гроші створюються державою; по-друге, їх вартість визначається номіналом; по-третє, сутність грошей зводиться до ідеального масштабу цін. Наприклад, Дж. Стюарт визначав гроші як масштаб цін з рівними поділами.

Номіналісти повністю відкинули вартісну природу грошей, розглядаючи їх як технічну зброю обміну. Панівне становище номіналізм зайняв в політекономії в кінці XIX – на початку XX ст., але, на відміну від раннього номіналізму, об'єктом його захисту стали не білонні монети, а паперові гроші (казначейські білети).

Номіналізму характерні наступні вади: ігнорування товарного походження грошей, відмова від їх найважливіших функцій, ототожнення грошей з масштабом цін, ідеальною лічильною одиницею.

Поради по вивченню другого та третього питань надані у рубриці «Методичні рекомендації до самостійної роботи».

Внесок Дж. Кейнса в розвиток теорії грошей потребує ретельного вивчення, чому присвячено четверте питання. Вчений відійшов від традиційного і неокласичного трактування грошей як другорядного технічного інструменту і обґрунтував висновок, що гроші активно впливають на мотиви поведінки суб’єкта економіки та господарські рішення (трансакційний, обачності, спекулятивний). Дж. Кейнс багато уваги приділяв дослідженню взаємозв’язку попиту на гроші та їх пропозиції.

У своїй моделі господарської системи Дж. Кейнс намагався перебороти «класичну дихотомію», що створила глибокий розрив між реальними і грошовими процесами. Головним каналом зв'язку між цими двома сферами у нього слугує норма процента, що зазнає впливу сил грошового ринку й одночасно впливає на прийняття рішень про майбутні капіталовкладення. Реальної важливості, за словами Дж. Кейнса, гроші набувають лише в теорії процента.

Розгляд монетаризму - однієї з неокласичних течій в політичній економіці можна почати з історичного екскурсу і з’ясувати, коли саме з’явились монетарні ідеї. Зауважимо, найбільше поширення монетаризм набув в 70-ті роки. Великий внесок у розвиток монетаристської теорії зробили американські економісти, представники так званої “чикагської школи” М.Фрідмен і П.Шварц. Вчені зосередились на аналізі ролі грошей і грошового обігу в ділових циклах. Прибічники сучасного монетаризму поглибили дослідження теорії попиту і пропозиції грошей. Монетаризм має слабкі та сильні сторони, про які необхідно дізнатися із запропонованих підручників і проаналізувати їх.