Проблемні питання

1. Коли і за яких обставин були створені перші міжнародні фінансово-кредитні інститути?

2. Які обставини сприяли появі регіональних фінансово-кредитних установ?

3. Яка установа координує діяльність центральних банків країн?

4. Яка залежність між МВФ і МБРР?

5. В які сфери спрямована діяльність регіональних фінансово-кредитних установ?

Тести

1. БМР виконує функції:

а) приймає від центральних банків депозити в іноземній валюті або золоті, проводить операції з купівлі-продажу і зберігання золота, надає центральним банкам забезпечені золотом або депозитами кредити;

б) проводить операції з купівлі-продажу акцій ТНК, надає центральним банкам забезпечені золотом або депозитами кредити;

в) розробляє документи з банківського нагляду, подає до міжнародного суду позови на неправомірні дії тих чи інших національних банків, зберігає золото та депозити, надає кредити та інші різноманітні послуги.

2. Фінансовий інститут - координатор діяльності центральних банків:

а) МВФ;

б) БМР;

в) Світовий банк.

3. Кредитно-фінансова установа ЄС:

а) МВФ;

б) Європейський інвестиційний банк;

в) Європейський банк реконструкції та розвитку.

4. До інструментів прямого банківського фінансування ЄБРР не належить:

а) кредити;

б) інвестиції в акціонерний капітал;

в) гарантії,

г) розробка інвестиційних проектів.

5. Міжнародний фінансовий інститут – це:

а) ООН; б) Європейський інвестиційний та кредитний центр;

в) МВФ; г) ЮНЕСКО,

6. Розвиток світового ринку капіталів відзначився формуванням:

а) міжнародних фінансових центрів;

б) глобалізацією;

в) створенням нового економічного порядку;

г) міжнародних ТНК.

7. Світова організація торгівлі побудована на принципах:

а) МВФ;

б) Європейський інвестиційний банк;

в) ГАТТ.

8. Україна є членом ( знайдіть, що невірне):

а) МВФ;

б) СОТ;

в) Європейського фінансового клубу;

г) ЄБРР.

9. Форми регіональних валютно-фінансових відносин:

а) венчурні фонди;

б) розвиток малих та середніх підприємств;

в) продаж облігацій внутрішньої позики.

10. Багатостороння Агенція Гарантії Інвестицій (БАГІ):

а) страхує життя;

б) надає підтримку розвитку приватного сектора;

в) страхує інвестиції від втрат, викликаних некомерційними ризиками;

г) займається розробкою нормативно-правових документів щодо митних тарифів.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Участь України в роботі МВФ

2. Політика траншів та механізм розширеного фінансування МВФ

3. Мета створення Міжнародного банку реконструкції і розвитку та які його основні напрямки діяльності

4. О сновні форми співробітництва МБРР та України

Бібліографічний список

[1; 2; 3; 4; 5;6];

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль 1. Історичні аспекти розвитку грошових відносин

Практичне заняття 1

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Мета заняття:	засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про кількісну теорію грошей, її неокласичні варіанти
Ключові терміни і поняття:	кількісна теорія грошей, трансакційна версія, кембриджський варіант, рівняння обміну.

План заняття

1. Розрахунок швидкості обігу грошей

2. Визначення рівня цін

3. Визначення впливу мотивів накопичення на кількість грошей в обороті.

Обладнання:

Методичні вказівки до виконання практичної роботи.

Калькулятори.

Контрольні завдання.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Підготовка до практичного заняття передбачає вивчення теоретичного матеріалу і на базі цього вирішення задач. Доцільно насамперед скористатися переліком питань, що наведені в програмі курсу, а також опрацювати ті літературні джерела, що запропоновані для підготовки до цієї теми.

Визначення середнього рівня цін випливає з «рівняння обміну» І. Фішера. Формула «рівняння обміну» має вигляд:

, (1)

Де – М – кількість грошей в обороті;

V – швидкість обігу грошей за певний період;

P – середній рівень цін;

Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані за цей період.

З наведеної формули випливає, що

(2)

Тобто, середній рівень цін визначається трьома факторами: масою (кількістю) грошей, швидкістю їх обігу та фізичним обсягом виробленого продукту. Проте сам І. Фішер такого висновку зі своєї формули не зробив. Навпаки, він використав це рівняння, щоб довести, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від зміни кількості грошей, якщо водночас не змінюватиметься швидкість їхнього обігу або кількість відповідних благ, тобто для доведення залежності цін від кількості грошей. Проте він не міг обмежитися простим припущенням незмінності двох інших факторів, оскільки вони насправді змінюються. Тому І. Фішер доводить, що швидкість обігу грошей змінюється прямо пропорційно їх масі і тому тільки посилює кількісний фактор. Що стосується обсягів виробництва та товарообороту, то він вважав, що вони змінюються дуже повільно. Тому від їх впливу на ціни можна абстрагуватися, особливо на тривалих періодах.

Нові підходи до вирішення проблем грошової теорії дали можливість сформулювати новий монетарний показник — коефіцієнт, що характеризує частину сукупного доходу, яку економічні суб'єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі. За своїм змістом цей показник є протилежним показнику швидкості грошей і визначається як

. (3)

Він відомий також як «коефіцієнт Маршалла», що характеризує рівень монетизації ВВП.

Залежність накопичення грошей в економічних суб'єктів (попиту на гроші) від обсягу виробленого продукту та рівня розвитку їх мотивів до формування касових залишків була виражена формулою, що дістала назву «кембриджського рівняння»:

, (4)

Де Md – попит на гроші (касові залишки);

k – коефіцієнт, що виражає частину річного доходу, яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі (коефіцієнт Маршала);

P – середній рівень цін;

Y – обсяг виробництва у натуральному виразі.