Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Бреттон-Вудська конференція та її наслідки.

2. Вплив глобалізації на світову валютну систему.

3. Характеристика української національної валютної системи.

Бібліографічний список

[1; 2; 3; 4; 5];

Семінарське заняття 11.

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

Мета заняття:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про міжнародні та регіональні валютно кредитні організації

Ключові терміни і поняття:

світовий кредитний ринок, МВФ, Світовий банк, БМР, транш, квота.

План заняття

1. Поняття та еволюція світового кредитного ринку.

2. Міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації.

3. Роль МВФ і Світового банку у функціонуванні сучасної світової валютної системи.

4. Роль регіональних валютно-кредитних організацій.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Слід пам`ятати, що світовий кредитний ринок – це економічний механізм акумуляції і перерозподілу судного капіталу у всесвітньому масштабі. Тут концентрується попит та пропозиція на судний капітал в межах світового господарства.

Еволюція світового кредитного ринку охоплює наступні етапи:

На першому етапі, на домонополістичній стадії розвитку, світовий ринок позичкових капіталів являв собою сукупність розрізнених національних ринків судних капіталів.

На другому етапі, в епоху імперіалізму, у зв'язку з розвитком міжнародного кредиту формується міжнародний ринок судних капіталів, який спочатку був представлений лише міжнародними операціями на національних ринках.

На третьому етапі – в період світової економічної кризи 1929-1933р.р., наступної депресії і другої світової війни – відбулось скорочення зовнішньої торгівлі і міжнародних операцій.

Четвертий етап пов’язаний з виникненням на при кінці 50 –х років європейського ринку. Поступово термін “євроринок” розповсюдився не тільки на країни Західної Європи, а і за її межами, вказуючи на іноземний характер валюти по відношенню до місця здійснення кредитних операцій.

Сучасний етап розвитку світового кредитного ринку почався з 80-х років 20 століття, коли були ослаблені валютні обмеження на національних ринках судних капіталів, уніфіковані розбіжності між національними ринками і світовим.

Міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації - інститути, які створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних економічних, валютних і фінансових відносин.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) (англ. International Monetary Fund (IMF) – міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованого представницького закладу ООН.

МВФ був заснований у 1944 р. Місто розташування – Вашингтон.

Основні напрямки діяльності МВФ

• сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют;

• створення багатосторонньої системи платежів та розрахунків;

• підтримка рівноваги платіжних балансів країн-членів Фонду;

• здійснення системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеню конвертованості валют;

• надання короткострокових кредитів країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних балансів;

• організація консультативної допомоги за фінансовими та валютними питаннями

МВФ – організація акціонерного типу. Ресурси МВФ складаються з внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється квота, в залежності від частки країни у світовій торгівлі. Від розміру квоти залежить розмір фінансування з боку МВФ, число голосів і т.ін. Квоти переглядаються не рідше ніж 1 раз в 5 років.

МВФ надає кредити за «принципом обумовленості», тобто висуваючи певні політичні та економічні умови, які повинні здійснюватися в програмах перебудови та стабілізації економіки.

Кредити надаються поетапно, траншами, та якщо країна не виконує поставлених умов, МВФ може відмовити в наданні наступного кредитного траншу.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку входить до складу Світового банку та був заснований в 1945 р. Обслуговує переважно країни, що розвиваються, та країни колишнього СРСР. Мета: нарощування кредитного потенціалу, впровадження нових фінансових продуктів та банківських технологій.

Ресурси МБРР формуються за рахунок внесків країн-членів та залучених коштів, мобілізованих на міжнародних фінансових ринках шляхом випуску боргових інструментів та продажу Пенсійним Фондам, страховим компаніям, комерційним банкам. Також залучаються кошти ЦБ, державних установ та міжнародних організацій за ринковими процентними ставками.

Країни, які подають заяву на вступ в МБРР, повинні спочатку бути прийняті в МВФ. Всі займи банку повинні гарантуватися урядами країн-членів. Позики виділяються під процентну ставку, яка змінюється кожні 6 місяців. Позики надаються, як правило, на 15-20 років з відстрочкою платежу за основною сумою позики від 3 до 5 років.

Міжнародна асоціація розвитку є підрозділом Світового банку, який надає допомогу найбільш бідним країнам світу.

МАР була заснована в 1960 р. та її задачею є скорочення бідності шляхом надання безпроцентних кредитів та грантів для реалізації програм, направлених на прискорення економічного росту та покращення умов життя.

МАР доповнює собою інший підрозділ Світового банку – МБРР. МБРР та МАР мають спільний персонал та спільну штаб-квартиру та оцінюють проекти на підставі одних й тих самих жорстких стандартів.

МАР надає позики на пільгових умовах. Це означає, що проценти за ними не стягуються, а строки погашення збільшені до 35-40 років при 10-річному пільговому періоді.

Міжнародна фінансова корпорація також є підрозділом Світового банку.Заснована в 1956 році. Штаб-квартира у Вашингтоні. Нараховує 181 країну-члена, серед них Україна (з 1993p.).

Головна мета МФК – сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі.

Джерелами фінансування є: внески країн-членів в статутний капітал; кредити від МБРР; відрахування від прибутків; кошти від повернення кредитів; залучені на зовнішніх ринках кошти.

МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в нових індустріальних країнах. Менш розвиненим країнам важче одержати кредит через високу кредитну ставку, яка вище пересічних ставок на основних ринках позичкових капіталів. Привабливою ж стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали б коштів з інших джерел. Звичайно МФК фінансує не більше як 25% загальної вартості проекту, решта коштів відшукується за рахунок приватних компаній і комерційних банків.

На відміну від МБРР для інвестування коштів МФК не вимагає урядових гарантій. Це відгороджує приватні компанії від державного контролю. Іншою відміною є те, що МФК не тільки надає кредити, але й здійснює інвестиції в акціонерний капітал підприємств, що створюються, з наступним перепродажем акцій приватним інвесторам.

Крім цього до групи Світового банку входять: Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів.

В останньому питанні слід охарактеризувати регіональні валютно-кредитні установи. Студенти повинні знати, що вони були створені поступово, відповідно до певних етапів розвитку світогосподарських зв'язків та інтенсивності інтеграційних процесів. Вони мають схожі цілі — це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні. У них однотипний порядок формування пасивів, однакова форма правління, ідентичні об'єкти кредитування — переважно інфраструктура, сільське господарство, добувна промисловість. Кредити надаються лише країнам-членам.

Слід підкреслити, що до найвідоміших регіональних валютно-кредитних установ належать Міжамериканський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку. У межах європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжнародних валютно-кредитних установ: Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітництва та ін. Для сприяння країнам Центральної та Східної Європи у становленні ринкової економіки європейськими країнами було створено у 1991 р. Європейський банк реконструкції та розвитку. Додатково треба ознайомитись з інформацією про форми співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними установами.