Питання для самоконтролю

1. Які причини виникнення грошей ?

2. Які причини обумовили перехід ролі грошового товару від товарів першої необхідності до предметів розкоші, звичайних металів, благородних металів?

3. У чому був правий і у чому помилявся К.Маркс, стверджуючи, що золото і срібло за своєю природою не є гроші, але гроші за своєю природою - це золото і срібло?

4. Чому розвиток грошового товару не зупинився на золоті? Чим пояснюється формування грошей без внутрішньої субстанціональної вартості?

5. Як вплинуло централізоване планування економіки в колишньому СРСР на використання грошей та виконанні ними своїх функцій?

6. Чим відрізняється функція грошей як засобу обігу від функції грошей як засобу платежу?

7. Яким чином зміни кількості грошей впливають на основні макро- і мікроекономічні процеси?

8. У чому полягають основні відмінності між раціоналістичною та еволюційною концепціями походження грошей?

9. Наведіть основні аргументи, які свідчать, що ринок – основний творець грошей?

10. Як Ви розумієте сутність грошей?

11. Якими рисами можна охарактеризувати специфічність товару – гроші?

12. У чому полягає портфельний підхід до визнання суті грошей?

13. Як Ви розумієте поняття “гроші як гроші” та “гроші як капітал”?

14. Яка відмінність між паперовими та кредитними грошима?

15. Дайте характеристику сучасної економічної ролі золота і дорогоцінних металів. Який взаємозв’язок сучасних грошей і золота?

16. Чим визначається роль грошей у ринковій економіці?

17. Як ринок впливав на розвиток форм держави?

18. На якому етапі розвитку форм грошей відчутна роль держави?

19. Як Ви розумієте коригувальну роль держави?

Бібліографічний список

[13; 15; 16; 21; 22; 27; 33]

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Мета роботи:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про особливості монетаристських трактувань ролі держави в регулюванні економіки та про грошово-кредитну політику України у світлі сучасних монетаристських теорій.

План вивчення теми

1. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати.

2. Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Велике значення для формування наукового уявлення про сутність і роль грошей належить представникам класичної кількісної теорії грошей, які намагались пояснити ті чи інші явища економіки кількістю грошей в обігу. Вперше цю гіпотезу висунув французький вчений Ж.Боден у ХVI ст. Цю ідею також розвивали Дж.Локк, Д.Юм, Ш.Монтескьє. Представником класичної кількісної теорії грошей був англійський політеконом Д.Рікардо. Його погляди носили двійчастий характер: з одного боку він визнавав, що вартість грошей визначається затратами праці на їх виробництво, а з іншого боку, вважав, що в окремі періоди вартість грошової одиниці змінюється в залежності від змін кількості грошей. Для повного уявлення про еволюцію теорії грошей студенти обов’язково повинні ознайомитися з основними постулатами (принципами) класичної кількісної теорії грошей.

На початку ХХ ст. кількісна теорія грошей стала панувати в західній економічній думці як важлива складова частина неокласичної теорії відтворення. Найбільшу популярність одержали два варіанти - трансакційний і кембриджський, із сутністю яких радимо познайомитися. «Трансакція» у перекладі з латинської означає угоду. У суто практичному значенні цей термін використовується для визначення грошей, які не приносять доходу і витрачаються для поточних операцій, тобто для купівлі товарів і оплати послуг. Неокласичний варіант кількісної теорії знайшов своє обґрунтування в працях американського економіста І.Фішера. Він запропонував рівняння, за допомогою якого можна визначити взаємозв’язок ряду факторів: маси грошей в обігу (М), швидкості обігу грошей (V), середнього рівня цін (Р), кількості товарів (реального національного продукту або рівня фактичного обсягу виробництва) (Q): МV=PQ. Основні аспекти “трансакційного варіанта” І.Фішера: у рівнянні обміну розглядається динаміка грошових потоків на макрорівні; гроші виступають як засіб обігу та платежу; акцент на об’єктивні засади обігу грошей; йдеться лише про пропозицію грошей (Мs).

Представники кембриджського варіанта кількісної теорії грошей пропонують свій варіант загального рівняння обміну: М = К*РQ,

де К – коефіцієнт заощадження. Він за своєю величиною і значенням дорівнює зворотному значенню показника V в рівнянні І.Фішера, а саме: 1/V. Представники кембриджської школи підняли й проблеми грошової рівноваги А. Пігу запропонував формулу (кембриджське рівняння): М = kRP,

де М – маса грошей; R - фізичний обсяг виробництва; P – ціна виробленої продукції, k – частина виробленої продукції RP, яку населення зберігає у грошовій формі. Звідси – коли частина ВВП, яку населення зберігає у грошовій формі (k), є незмінною і водночас незмінною є ціна виробленої продукції (P), виникає обернено пропорційний зв'язок між купівельною силою грошової одиниці і величиною касових залишків у народному господарстві, тобто касові залишки зростають, а купівельна спроможність грошей падає, і навпаки. Треба запам’ятати, що касові залишки – це готівкові гроші та залишки грошей на поточних рахунках.