2 курс. Ден. ФК / Фінанси Ден. (ІІ частина) Фін. 2011
.pdfта податки на доходи і прибутки.
Основними податками на доходи і прибутки в Україні є:
–податок на прибуток підприємств;
–податок з доходів фізичних осіб.
Перше питання теми пов‗язане з таким прямим податком як податок на прибуток підприємств. Відповідно до Заключних положень ПКУ (Податкового кодексу України) Розділ ІІІ "Податок на прибуток підприємств" вступив у силу з 1 квітня 2011 року. З цієї дати податок на прибуток підприємств адмініструється в умовах зближення податкового та бухгалтерського обліку. Ця необхідність обумовлена потребою зменшення необґрунтованих розходжень між існуючими раніше нормами податкового законодавства та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку відносно визнання та оцінки доходів та видатків.
Опрацьовуючи законодавчу базу (в т.ч. ПКУ) та наукову літературу щодо оподаткування прибутку підприємств необхідно ознайомитися із:
–складом платників податку (резидентами та нерезидентами);
–об‗єктами оподаткування (прибуток із джерелом походження
зУкраїни та за її межами; дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України);
–порядком визначення доходів та їх складом;
–складом витрат та порядком їх визнання;
–об‗єктами амортизації;
–класифікацією груп основних засобів та інших необоротних активів, а також методами нарахування амортизації;
–податковою базою;
–ставками податку;
–порядком обчислення податку.
Особливості оподаткування доходів фізичних осіб (друге питання) також визначені Податковим кодексом України (Розділ ІV). Опрацьовуючи друге питання ознайомтесь із:
–платниками податку (фізичні особи-резиденти, фізичні особи
–нерезиденти, податкові агенти);
–об‗єктом оподаткування резидента та нерезидента (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні тощо);
–базою оподаткування;
–ставками податку;
–порядком нарахування, утримання, та сплати (перерахування) податку до бюджету.
Готуючи третє питання зверніть увагу на те, що оподаткування процесів споживання в Україні здійснюється через використання акцизів і мита. Акциз – це непрямий податок, який становить надбавку до ціни. Акцизи мають дві форми: специфічну та
21
універсальну.
Формою універсального акцизу є податок на додану вартість, специфіка нарахування і сплати якого полягає в тому, що ця форма універсального акцизу нараховується та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача. Характерною ознакою справляння ПДВ є те, що не вся нарахована сума, виходячи з оборотів з реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка сплачена або підлягає сплаті конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупівельних цін.
Податок на додану вартість є непрямим, а тому сплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги.
Опрацьовуючи дане питання теми визначтесь із:
–платниками ПДВ;
–вимогами щодо реєстрації осіб як платників ПДВ;
–порядком реєстрації платників цього податку;
–об‗єктом оподаткування;
–порядком визначення дати виникнення податкових зобов‗язань;
–розмірами ставок податку;
–податковим кредитом;
–порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, строками проведення розрахунків;
Працюючи над четвертим питанням слід звернути увагу на наступне.
Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності запроваджено Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. № 727, який з 19.09.99. р. діє в редакції Указу №746.
У відповідності з вимогами Указу № 727 на спрощену систему оподаткування – єдиний податок – можуть перейти наступні суб‗єкти малого підприємництва:
–фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року знаходиться не більше 10 чоловік і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.грн;
–юридичні особи – суб‗єкти підприємницької діяльності будьякої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 чоловік і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн..
22
Працюючи над питанням необхідно визначити:
–від яких податків та зборів звільняються платники єдиного
податку;
–на які суб‗єкти господарювання не розповсюджується спрощена система оподаткування;
–порядок переходу на спрощену систему оподаткування;
–що є базою оподаткування;
–які ставки єдиного податку визначені для юридичних та фізичних осіб;
–які є обмеження по видам діяльності;
–строки сплати єдиного податку;
–звітність по єдиному податку.
Питання для самоконтролю
1.Наведіть приклади податків на споживання.
2.Наведіть приклади податків на доходи і прибутки.
3.Що є об‗єктом оподаткування податком на прибуток?
4.Який порядок визначення доходів та витрат при оподаткуванні податком на прибуток?
5.Що є об‗єктами амортизації (за ПКУ)?
6.Наведіть класифікацією груп основних засобів та інших необоротних активів (за ПКУ).
7.Які ви знаєте методи нарахування амортизації (за ПКУ)?;
8.Що є податковою базою при оподаткуванні податком на прибуток?
9.Наведіть ставки податку на прибуток.
10.Який порядок обчислення податку на прибуток? 11.Хто є платниками податку з доходів фізичних осіб?
12.Що є об‗єктом та базою оподаткування при оподаткуванні доходів фізичних осіб?
13.Чому ПДВ вважається непрямим податком?
14.Наведіть платників ПДВ.
15.Що є об‗єктом оподаткування ПДВ?
16.Які розміри ставок ПДВ?
17.Що таке податковий кредит та податкове зобов‗язання?
18.Який порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України?
19.Яка різниця між спрощеною та загальною системами оподаткування?
20.Хто має право перейти на спрощену систему оподаткування? 21.Від яких податків та зборів звільняються платники єдиного
податку?
23
22.Які ставки єдиного податку визначені для юридичних та фізичних осіб?
Бібліографічний список до теми
[3, 6, 7, 8, 9, 22, 23, 24, 25, 27]
Змістовий модуль 3. Теоретичні основи бюджетної системи
Тема 7. Бюджет. Бюджетна система
Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про бюджетну систему України.
План вивчення теми
1.Складання проекту Державного бюджету України.
2.Виконання Державного бюджету України.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Складання проекту бюджету є найважливішою і найскладнішою частиною бюджетного планування. Це накладає досить високу відповідальність на усіх учасників бюджетного процесу в рамках їх бюджетних повноважень, прав і обов'язків – органів державної виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад.
Складання проекту Державного бюджету України здійснюється Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Організаційна і методична робота з питань складання Державного бюджету України покладена на Міністерство фінансів України.
Розглядаючи перше питання теми необхідно ознайомитися з:
–організаційними засадами складання проекту Державного бюджету України;
–особливостями визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період;
–роллю бюджетних запитів в обґрунтуванні обсягів бюджетних коштів державного бюджету;
–роллю фінансових органів та інституцій в складанні проектів та необхідності дієвого узгодження між ними в процесі складання проекту державного бюджету.
Друге питання пов‘язане з вивченням особливостей виконання Державного бюджету України. Самостійне опрацювання матеріалу передбачає опрацювання наступних питань:
–казначейське обслуговування бюджетних коштів;
–складання розпису Державного бюджету України;
24
–встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів;
–взяття бюджетних зобов'язань;
–виконання Державного бюджету України за доходами;
–стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням;
–повернення кредитів до бюджету;
–приклади практичного використання;
–зарубіжний досвід бюджетного регулювання.
Працюючи над другим питанням необхідно визначитися з економіко-правовими засадами організації виконання державного бюджету та казначейського обслуговування бюджетних коштів, ознайомитися з економічним змістом виконання Державного бюджету України, визначити роль виконання бюджету за доходами та видатками у бюджетному процесі; ознайомитися з порядком встановлення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та основними засадами організації виконання Державного бюджету України.
Необхідно також набути вміння систематизувати законодавчі та нормативні акти з питань виконання бюджету; навчитися аналізувати стан виконання Державного бюджету України.
Питання для самоконтролю
1.Чому у складанні проекту Державного бюджету України беруть участь не тільки Кабінет Міністрів, а й Міністерство фінансів та інші міністерства, відомства, центральні органи?
2.Що таке індикативні прогнозні показники? З якою метою їх визначають при складанні проекту Державного бюджету України?
3.Яка залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України?
4.Що собою являють Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період? Чому вони є основою для визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період?
5.Які і чому монетарні показники особливо важливі при складанні проекту Закону про Державний бюджет України?
6.Сутність бюджетних запитів та їх зв'язок зі звітом про виконання паспортів бюджетних програм.
7.Чому в пояснювальній записці до проекту закону про Державний бюджет України мають бути визначені базові показники та результати обрахунку індексів відносної податкоспроможності в розрізі регіонів?
8.Що таке міжбюджетні трансферти? Які види трансфертів використовуються в бюджетних відносинах та в чому їх суть?
9.Які субвенції в даний час набувають особливого значення?
10.Що таке прожитковий мінімум та мінімальний споживчий кошик?
25
Яке відношення ці фінансово-економічні категорії мають до формування видаткової частини проекту закону про Державний бюджет України?
11.Що таке державна цільова програма, з якою метою вона формується і яку структуру вона має, хто її схвалює та затверджує? Яка взаємозалежність існує між такою програмою та державним бюджетом?
12.Для чого при розгляді проекту закону про Державний бюджет України потрібні дані про державні боргові та гарантійні зобов'язання?
13.За рахунок чого покриваються обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів щодо забезпечення захищених видатків загального фонду?
14.Вкажіть особливість надання позик з Державного бюджету місцевим на покриття тимчасових касових розривів:
15.Яким органом і в який термін затверджується розпис Державного бюджету?
16.Який орган здійснює загальну організацію та координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання Державного бюджету?
17.За яким документом здійснюється виконання Державного бюджету?
18.На які рахунки зараховуються податки, збори та інші доходи Державного бюджету?
19.Що є основою для складання і затвердження кошторису бюджетних установ?
20.Який орган веде бухгалтерський облік всіх надходжень до Державного бюджету?
Бібліографічний список до теми
[1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 14, 20, 22, 23, 24, 25, 27]
Тема 8. Бюджетний дефіцит
Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про бюджетну систему України та бюджетне управління
План вивчення теми
1.Управління ліквідністю бюджету та фінансовими активами.
2.Управління борговими зобов'язаннями.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При роботі над першим питанням в першу чергу необхідно визначитися з метою та механізмом управління фінансовими активами.
Держава є суб'єктом фінансових відносин і має вхідні та вихідні
26
фінансові потоки, а також відповідний касовий залишок для безперебійного здійснення своїх функцій. Державні органи управління до недавнього часу приділяли мало уваги проблемі управління ліквідністю та ефективному управлінню фінансовими активами. Разом з тим вигоди від запровадження механізму управління ліквідністю на рівні держави можуть навіть переважати вигоди для приватного сектору, оскільки крім надходження додаткових ресурсів від розміщення надлишкових касових залишків держава усуває можливий негативний вплив на грошовий ринок.
Тому, працюючи над даним питанням визначте основні цілі запровадження системи управління касовими залишками, серед яких:
–мінімізація залишків на ЄБСР;
–економія бюджетних коштів;
–мінімізація ризику невиконання державних зобов'язань перед постачальниками робіт товарів та послуг, власниками державних цінних паперів (ДЦП), і т.д.;
–розвиток фінансових ринків, підтримка ліквідності державних цінних паперів.
Зверніть увагу на таку економічну категорію, як "зворотне репо". Зворотне репо — угода про придбання цінних паперів емітованих державою із подальшим їх поверненням, є дзеркальним відображенням прямого репо.
Ознайомтесь з трьома видами операцій репо: 1) класичні операції репо; 2) угоди з продажу та зворотного викупу цінних паперів; 3) використання цінних паперів як забезпечення при наданні кредиту.
Визначте спільні риси цих видів операцій репо та зазначте різницю
уюридичних наслідках.
Способи та методи управління ліквідністю умовно можна поділити на превентивні та основні. В процесі роботи над питанням дайте характеристику цим методам.
Зверніть також увагу на те, що в Україні передбачено два методи розміщення тимчасово вільних коштів та коштів валютних рахунків на фінансовому ринку:
–через проведення операцій зворотного репо;
–через розміщення на депозитах в комерційних банках. Процес розміщення тимчасово вільних коштів державного
бюджету був започаткований у 2008 році з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №907 "Про затвердження Порядку тимчасової купівлі (продажу) державних цінних паперів". Із прийняттям нового Бюджетного кодексу, право Міністерства фінансів України, за погодженням з Національним банком України, здійснювати активне управління тимчасово вільними залишками коштів державного бюджету та коштами валютних рахунків державного бюджету шляхом розміщення на депозитах або проведення операцій зворотного репо було передбачене на законодавчому рівні.
27
Натомість місцеві фінансові органи достатньо давно здійснюють управління тимчасово вільними коштами шляхом розміщення їх на депозитах. В новій редакції Бюджетного кодексу передбачене також право місцевих фінансових органів здійснювати операції зворотного репо.
Друге питання теми пов‘язане з особливостями управління борговими зобов‗язаннями.
Працюючи над даним питанням зверніть увагу на те, що основною формою здійснення запозичень на фінансових ринках, на сьогодні, є випуск державних цінних паперів (ДЦП). Випуск ДЦП може здійснюватись:
–на конкурентному аукціоні;
–на другому етапі аукціону (неконкурентне розміщення);
–через дорозміщення;
–розміщення через підписку;
–розміщення через спеціалізовані установи. Охарактеризуйте наведені види випусків.
Необхідно також звернути увагу на наступну класифікацію
ДЦП:
1.За строком обігу: короткострокові (векселі), середньострокові та довгострокові (бонди).
2.За методом встановлення доходності: з фіксованою доходністю, з плаваючою ставкою, з індексованою доходністю.
3.Відповідно до ринку на якому розміщуються ДЦП: внутрішні та зовнішні.
4. Відповідно до періодичності виплати доходу: звичайні облігації та облігації з нульовою доходністю.
З метою полегшення процесу розміщення ДЦП, у більшості країн світу уряди формалізують у договорі свої взаємовідносини із постійними учасниками торгів — первинними дилерами, визначаючи права та обов'язки сторін. Ознайомтесь з правами та обов‗язками первинних дилерів, які застосовуються в у міжнародній практиці.
Процес створення інституту ПД в Україні розпочато в результаті прийняття постанови КМУ від 14.04.2009 року №363 «Про запровадження інституту первинних дилерів на ринку державних цінних паперів». На виконання цієї постанови було прийнято накази Міністерства фінансів від 10.06.2009 року №757 «Про затвердження Порядку відбору та функціонування первинних дилерів» та від 21.07.2009 року №918 «Про затвердження складу комісії з відбору та оцінки функціонування первинних дилерів і примірного договору про співпрацю на ринку державних цінних паперів».
В процесі роботи над темою необхідно також ознайомитися з основними операціями активного управління борговими зобов'язаннями. В силу недостатньо розвинутого внутрішнього фінансового ринку, спектр операцій з активного управління борговими
28
зобов'язаннями в Україні є вузьким. Зокрема, з метою економії бюджетних коштів, Бюджетний кодекс надає право Міністерству фінансів України (Верховній Раді Автономної Республіки Крим, міській раді) здійснювати операції з обміну, випуску, купівлі, викупу та продажу боргових зобов'язань.
Питання для самоконтролю
1.Яка мета управління фінансовими активами?
2.Які цілі запровадження системи управління касовими залишками?
3.Що являє собою зворотне репо?
4.Які ви знаєте підвиди операцій репо?
5.Що передбачають умови класичного репо?
6.Чим відрізняються угоди з продажу та зворотного викупу цінних паперів від класичних операцій репо?
7.Охарактеризуйте превентивні та основні методи управління ліквідністю? Чим вони відрізняються?
8. Наведіть основні методи управління касовими залишками, які застосовуються у європейських країн.
9.Яким способом може здійснюватися випуск Державних цінних паперів в Україні?
10.Хто такі "первинні дилери"? Які функції вони виконують? Наведіть їх права та обов'язки.
11.Наведіть перелік операцій з активного управління борговими зобов'язаннями в Україні.
Бібліографічний список до теми
[1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 14, 20, 22, 23, 24, 25, 27]
Тема 9. Державний кредит
Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про особливості управління державним боргом.
План вивчення теми
1.Управління державним боргом та його обслуговування.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Вивчаючи питання необхідно звернути увагу на особливостях управління державним боргом та його обслуговування.
Управління державним боргом — це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов
29
залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави.
В управлінні державним боргом України можна виділити такі принципи:
–безумовності — забезпечення безумовного виконання державою всіх зобов'язань перед інвесторами і кредиторами, які держава як позичальник взяла на себе, оформляючи договір запозичення коштів;
–єдності — урахування в процесі управління державним боргом всіх видів зобов'язань, емітованих як центральним урядом, так
іорганами місцевого самоврядування;
–зниження ризиків — розміщення і погашення позик у такий спосіб, щоб максимально знизити вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів і спекулятивних тенденцій ринку цінних паперів на ринок державних зобов'язань;
–оптимальність структури — підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань держави за строками обігу і погашення, пом'якшення «піків» платежів;
–збереження фінансової незалежності — підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань держави між інвесторамирезидентами й інвесторами-нерезидентами, поступове заміщення зовнішнього запозичення внутрішнім;
–зниження вартості обслуговування державного боргу, в тому числі й за рахунок дострокового викупу боргових зобов'язань держави;
–прозорості — дотримання відкритості і повної прозорості запозичень, починаючи від розгляду їх доцільності до остаточного погашення, забезпечення доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічне становище у країніпозичальнику.
Процес управління державним боргом включає кілька етапів:
–залучення коштів;
–використання коштів;
–повернення боргу і виплата відсотків.
Мета політики управління боргом — одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому.
Управління розміщенням запозичених коштів є основним елементом усієї системи управління державним боргом. Воно має базуватися на принципі максимізації доходу від залучених позик та створення джерел його погашення. Використання позик може бути: фінансовим; бюджетним; фінансово-бюджетним.
Управління розміщенням запозичених коштів є основним елементом усієї системи управління боргом держави. Залучені кошти
30