- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Управління корпоративними фінанСамИ
- •8.03050801 «Фінанси і кредит»
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Модуль 1. Теоретико - методологічні засади управління фінансами корпорацій Змістовий модуль 1. Дослідження діяльності корпорації на фінансовому ринку
- •Тема 1. Форми організації підприємства. Фінансово-правове управління корпорацією
- •Тема 2. Фінансова політика корпорації. Інформаційна база управління фінансами корпорації
- •Тема 3. Аналіз фінансових звітів корпорації
- •Тема 4. Фінансовий ринок та призначення корпоративних фінансів
- •Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності
- •Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення
- •Тема 7. Дивідендна політика корпорації
- •Тема 8. Емісійна політика корпорації
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Інструктивно-методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Тема 1. Форми організації підприємства. Фінансово-правове управління корпорацією
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Корпорація як тип організації підприємницької діяльності
- •2. Реорганізація акціонерних товариств
- •3. Система управління фінансами корпорацій
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Головні напрямки розробки фінансової стратегії управління фінансами корпорації
- •3. Інформаційна база управління фінансами корпорації
- •Статистична звітність
- •Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку
- •Дані з первинної облікової документації (вибіркові дані)
- •Експертні оцінки
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Консолідована фінансова звітність.
- •3. Показники, що визначають положення корпорації на фондовому ринку.
- •Основні коефіцієнти та розрахункові формули для оцінки фінансового становища підприємства
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Операції з корпоративними цінними паперами на фондовому ринку
- •3. Формування і розвиток ринку корпоративних цінних паперів в Україні
- •4. Державне регулювання випуску та обігу корпоративних цінних паперів у зарубіжних країнах і в Україні
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2 Джерела фінансування інвестицій
- •3. Методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •4 Оцінка ефективності фондового портфеля
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Методичний підхід до формування капіталу.
- •3. Середньозважена і гранична вартість капіталу.
- •4. Методи визначення вартості (ціни) компанії.
- •5. Методи розрахунку оптимальної вартості капіталу.
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Оцінка окремих елементів власного капіталу.
- •3. Дивідендна політика
- •Ключові підходи до вибору дивідендної політики
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Процедура емісії
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 2
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття №3
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей і рефератів
- •Q – кількість проданих виробів;
- •Середній строк
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання
- •Задача 3. На основі нижченаведених даних визначити:
- •Вихідні дані
- •Вихідні дані
- •Задача 6. Знайти:
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 5
- •Тема 8. Емісійна політика корпорації
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Бібліографічний список
- •6. Підсумковий контроль
- •6.1. Перелік питань до підсумкового модульного контролю з дисципліни „Управління корпоративними фінансами”
- •7. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Річний баланс умовного акціонерного товариства
- •Річний звіт про фінансові результати умовного акціонерного товариства і. Фінансові результати
- •Іі. Елементи операційних витрат
- •Ііі. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Навчально-методичний посібник
- •Управління корпоративними фінансами
- •Власюк Валерій Евгенович
- •Котлова Лідія Миколаївна
2. Оцінка окремих елементів власного капіталу.
Поелементна оцінка вартості власного капіталу сприяє укріпленню фінансової стійкості корпорації на основі вибору найбільш недорогих джерел його залучення.
Механізм поелементної оцінки власного капіталу корпорації-емітента має такі складові.
По-перше, розрахунок вартості власного капіталу, використовуваного у звітному періоді. Його визначають за формулою:
, (50)
де ЧПЗ – вартість використовуваного власного капіталу у звітному періоді, %;
ЧПЗ – сума чистого прибутку, виплаченого акціонерам в процесі його використання;
- середня величина власного капіталу у звітному періоді.
Процес управління вартістю даного елемента власного капіталу здійснюється перш за все у поточній (звичайній) діяльності. Відповідно вартість використовуваного капіталу у майбутньому (прогнозному) періоді може бути встановлена за формулою:
ВКВП = ВКВЗ * І, (51)
де ВКВП – вартість використовуваного власного капіталу у майбутньому періоді, %;
І – прогнозований індекс росту виплат з чистого прибутку по корпорації в цілому, долі одиниці.
Як вже зазначалося, вартість нерозподіленого прибутку прирівнюють до ціни використовуваного власного капіталу у майбутньому періоді:
ВНП = ВКВП, (52)
де ВНП – вартість нерозподіленого прибутку, %.
Якщо вартість використовуваного власного капіталу у майбутньому періоді і вартість нерозподіленого прибутку у тому ж періоді ідентичні, то при оцінці середньозваженої вартості капіталу (WACC) у плановому періоді дані елементи капіталу можна розглядати як єдиний елемент, тобто включати до оцінки з загальною гумованою питомою вагою.
По-друге, вартість додатково залученого акціонерного капіталу розраховується в процесі оцінки окремо – п звичайних і привілейованих акціях, оскільки норма дивіденду, що передбачається за ними неоднакова.
Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії звичайних акцій потребує наявності таких показників:
суми довгострокової емісії звичайних акцій;
суми дивіденду, виплаченого у звітному періоді на одну звичайну акцію;
планового індексу зростання виплат чистого прибутку акціонерам у формі дивідендів;
прогнозованих витрат за емісією звичайних акцій;
В процесі залучення даного виду власного капіталу слід враховувати, що за вартістю він є більш дорогим, оскільки витрати на його обслуговування не знижують оподатковуваний прибуток, а фінансовий ризик найбільш високий, оскільки ця частина акціонерного капіталу при банкрутстві акціонерного товариства захищена найменше.
Розрахунок вартості додаткового капіталу, що залучають за рахунок емісії звичайних акцій (ВКЗА) рекомендують здійснювати за формулою:
, (53)
де ВКЗА – вартість власного капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій, шт.;
КЗА – кількість додатково випущених звичайних акцій, шт.;
ДЗА – сума дивіденду, що припадає на одну звичайну акцію у звітному періоді, грн.;
І – плановий індекс зростання дивідендів з чистого прибутку акціонерам;
- сума власного (акціонерного) капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій;
ВЕ – витрати з емісії звичайних акцій по відношенню до загальної суми емісії акції, долі одиниці.
Вартість залучення додаткового капіталу за допомогою емісії привілейованих акцій визначають з урахуванням фіксованого розміру дивідендів, що встановлюються загальними зборами акціонерів або Радою директорів акціонерного товариства. Саме в цьому і полягає схожість даної частини акціонерного капіталу з залученням позикових коштів. Різниця між ними полягає в тому, що витрати на обслуговування боргу у процентах відносять на витрати товариства, що обліковуються у податковому обліку окремо від витрат на виробництво і збут продукції. Дивідендні виплати по привілейованих акціях здійснюють за рахунок його чистого прибутку. Поряд з виплатою дивідендів до витрат суспільства відносять емісійні витрати з випуску акцій.
Виходячи з цих особливостей вартість додатково залученого капіталу за рахунок емісії привілейованих акцій визначають за формулою:
, (54)
де ВКПА – вартість власного капіталу, що залучають за допомогою привілейованих акцій, %;
ДПА – сума дивідендів, передбачених до виплати у відповідності з контрактними зобов’язаннями акціонерного товариства;
ВЕ – емісійні витрати, виражені в долях одиниці по відношенню до загальної суми емісії.
Управління ціною (вартістю) власного капіталу потребує від корпорації розробки й реалізації зваженої емісійної і дивідендної політики.