- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Управління корпоративними фінанСамИ
- •8.03050801 «Фінанси і кредит»
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Модуль 1. Теоретико - методологічні засади управління фінансами корпорацій Змістовий модуль 1. Дослідження діяльності корпорації на фінансовому ринку
- •Тема 1. Форми організації підприємства. Фінансово-правове управління корпорацією
- •Тема 2. Фінансова політика корпорації. Інформаційна база управління фінансами корпорації
- •Тема 3. Аналіз фінансових звітів корпорації
- •Тема 4. Фінансовий ринок та призначення корпоративних фінансів
- •Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності
- •Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення
- •Тема 7. Дивідендна політика корпорації
- •Тема 8. Емісійна політика корпорації
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Інструктивно-методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Тема 1. Форми організації підприємства. Фінансово-правове управління корпорацією
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Корпорація як тип організації підприємницької діяльності
- •2. Реорганізація акціонерних товариств
- •3. Система управління фінансами корпорацій
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Головні напрямки розробки фінансової стратегії управління фінансами корпорації
- •3. Інформаційна база управління фінансами корпорації
- •Статистична звітність
- •Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку
- •Дані з первинної облікової документації (вибіркові дані)
- •Експертні оцінки
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Консолідована фінансова звітність.
- •3. Показники, що визначають положення корпорації на фондовому ринку.
- •Основні коефіцієнти та розрахункові формули для оцінки фінансового становища підприємства
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Операції з корпоративними цінними паперами на фондовому ринку
- •3. Формування і розвиток ринку корпоративних цінних паперів в Україні
- •4. Державне регулювання випуску та обігу корпоративних цінних паперів у зарубіжних країнах і в Україні
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2 Джерела фінансування інвестицій
- •3. Методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •4 Оцінка ефективності фондового портфеля
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Методичний підхід до формування капіталу.
- •3. Середньозважена і гранична вартість капіталу.
- •4. Методи визначення вартості (ціни) компанії.
- •5. Методи розрахунку оптимальної вартості капіталу.
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Оцінка окремих елементів власного капіталу.
- •3. Дивідендна політика
- •Ключові підходи до вибору дивідендної політики
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •2. Процедура емісії
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 2
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття №3
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей і рефератів
- •Q – кількість проданих виробів;
- •Середній строк
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання
- •Задача 3. На основі нижченаведених даних визначити:
- •Вихідні дані
- •Вихідні дані
- •Задача 6. Знайти:
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 5
- •Тема 8. Емісійна політика корпорації
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Бібліографічний список
- •6. Підсумковий контроль
- •6.1. Перелік питань до підсумкового модульного контролю з дисципліни „Управління корпоративними фінансами”
- •7. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Річний баланс умовного акціонерного товариства
- •Річний звіт про фінансові результати умовного акціонерного товариства і. Фінансові результати
- •Іі. Елементи операційних витрат
- •Ііі. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Навчально-методичний посібник
- •Управління корпоративними фінансами
- •Власюк Валерій Евгенович
- •Котлова Лідія Миколаївна
2. Процедура емісії
Емісія акцій або облігацій підприємств – це сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на акції або продажу облігацій. Згідно зі схемою, представленою на рис. 8.1, важливим елементом процедури збільшення статутного капіталу підприємства шляхом додаткової емісії є встановлення курсу емісії, тобто ціни, за якою товариство розміщує свої корпоративні права. Курс емісії встановлюється у процентах до номіналу за рішенням відповідних органів підприємства. З юридичного погляду нижньою межею курсу емісії нових акцій є їх номінальна вартість, оскільки встановлена законодавча заборона на первинне розміщення акцій за ціною, нижчою за їх номінальну вартість; з економічного – номінальна вартість плюс витрати на проведення емісії.
До основних витрат на проведення емісії належать:
а)оплата послуг аудиторів;
б) оплата послуг фінансових посередників;
в) витрати на друкування бланків цінних паперів;
г) витрати на оплату державного мита при реєстрації емісії (0,1 % номінальної вартості запланованого обсягу емісії");
д) оплата послуг незалежного реєстратора;
е) витрати на рекламу та друкування інформації про емісію (проспекту) нової емісії.
Витрати, пов'язані з емісією цінних паперів, включаються до складу валових витрат підприємства-емітента.
З метою стимулювання попиту на акції нової емісії їх максимальна вартість повинна бути меншою за ринковий курс акцій.
Емісійний дохід, або ажіо, – сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Інакше кажучи, емісійний дохід – це різниця між курсом емісії і номінальним курсом корпоративних прав. Суми одержаного підприємством емісійного доходу не включаються до складу валового доходу з метою оподаткування.
Якщо збільшення статутного капіталу відбувається з метою залучення додаткових інвестиційних ресурсів, то слід керуватися принципом мінімізації витрат при залученні капіталу.
Для дрібних акціонерів низький курс емісії (а отже, висока ціна переважного права) є вигіднішим. Якщо придбання нових акцій їх не цікавить, то в результаті продажу переважних прав вони можуть отримати додаткову винагороду. У разі, коли вони вирішать придбати нові акції, при заданому обсязі капіталовкладень можна отримати більшу їх кількість.
Крупні акціонери, які мають фінансові можливості для збільшення свого пакета акцій та розширення впливу на діяльність підприємства, схилятимуться до високого курсу емісії, який ускладнює використання малими акціонерами своїх переважних прав і стимулює їх до продажу таких прав.
Професійні торговців цінними паперами – андерайтери. Торговець цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента може здійснювати діяльність з організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом. Розрізняють такі основні форми андеррайтингу:
• повний або частковий викуп усієї емісії з подальшим продажем за більш високою ціною;
• продаж акцій на комісійних засадах за курсом емісії, встановленим емітентом;
• викуп фінансовим посередником недорозміщеної підприємством частини емісії.(рис 3.)
Рис. 3. Порядок збільшення статутного капіталу акціонерного товариства в результаті залучення додаткових внесків