Практичні завдання

Задача 1. Визначити прибутковість облігації (Дот)за такими даними:

а) Облігація А з терміном погашення 5 років розміщується з дисконтом 20%;

б) Облігація Б з терміном погашення 4, років розміщується за номіналом з купонною ставкою 15 %;

в) облігація В погашається через 6, років за купонною ставкою 10%, і з дисконтом 15%. Порівняти отримані дані, зробити висновок.

Задача 2. Розрахувати і порівняти поточну та кінцеву прибутковість облігації, номінальна вартість якої 750 грн., Купонна ставка 15%, при повернені через 5 років, якщо вона продавалася з дисконтом 20%.

Задача 3. Розрахувати кінцеву прибутковість облігації з купонною ставкою 11%, з ціною покупки (ринковою ціною) 1000 грн., Ціною продажу 1200 грн., Якщо інвестор володів облігацією 10г років. Номінальна вартість облігації 1100 грн.

Задача 4. Визначити поточну прибутковість по облігації, ринкова ціна якої нижче номінальної (дисконт) на 5%, а податкова ставка 23%.

Задача 5. Інвестор володіє облігацією з купонною ставкою 22%, номінальною вартістю 1500 грн. Потім він продав її зі знижкою за ціною 1200 грн. Податкова ставка 23%. Облігація перебувала в інвестора 10 років. Визначити поточну та кінцеву прибутковість облігації інвестора.

Задача 6. Визначити кінцеву прибутковість власника облігації, якщо він не отримав дохід по відсотках (купонної ставки). Купив він облігації за ціною 1000 грн. за штуку, продав по 1500 грн. / шт., податкова ставка 23%.

Задача 7. Інвестор придбав пільгову акцію за 500 грн. Номінальна вартість її 450 грн. Розмір фіксованого дивіденду 12% річних. Через 3 років, протягом яких дивіденди регулярно виплачувалися, акція була продана за ціною 510 грн. Визначити її кінцеву прибутковість.

Задача 8 Інвестор купив акцію, витративши 400 грн. Акція перебувала в інвестора 5 років, і за цей період він дивідендів не отримував. Після закінчення 5 років він продав її за 420 грн. Визначити кінцеву прибутковість акції від перепродажу.

Задача 9. Розрахувати повну річну прибутковість капіталу, вкладеного в акції, якщо дивідендна ставка дорівнює 15%. Номінальна вартість акції 600 грн. Ціна її на початку року була 700 грн., а в кінці року 650 грн.

Бібліографічний список

[3], [4], [5,] [8], [12], [14], [15], [19], [20], [23], [24],[ 41]

Практичне заняття № 3

Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності

Мета заняття: закріпити знання щодо розрахунку ризику та ефективності інвестицій корпорації.

План заняття

1. Закріпити теоретичні знання щодо оцінки ризику та ефективності інвестицій.

2. Оцінка ефективності фінансових інвестицій.

Обладнання: методичні вказівки до виконання практичної роботи, калькулятори, законодавча база.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Існує три основні методи оцінки характеристик ефективності портфеля: Шарпа, Трейнора і Дженсена. Самий фундаментальний з них – метод Шарпа. Він дозволяє порівнювати відносну ефективність значень ризику і дохідності портфелей А і В:

; (91)

де SP^A і SP^B – показники ефективності за методом Шарпа;

і - середній дохід за відповідними портфелями;

R_f – середня ставка безризикового проценту;

_В і _А – показники середньоквадратичного відхилення доходу для кожного портфеля.

При рішенні задачі 9 перш за все слід зрозуміти, що собою являє діловий і фінансовий ризик.

Діловий ризик – це явище притаманне будь-якій виробничій діяльності. Його можна розглядати як невизначеність відносно майбутніх доходів.

Фінансовий ризик виникає в ситуації, коли компанія використовує активи з постійною дохідністю, такі, як кредити або привілейовані акції.

Фінансовий “важіль”, що виникає при цьому впливає на дохідність акціонерного капіталу і на ризик, пов’язаний з коливаннями його дохідності, а значить, і на величину дивіденду і курс акцій.

Можна, таким чином, узагальнити вплив фінансового “важеля” на акціонерів, на норму дохідності активів (ROA) і норму дохідності акціонерного капіталу (ROE).

1. “Важіль”, або борг, в загальному випадку підвищує ROE.

2. Дисперсія ROA (_ROA) є показником ділового ризику, а дисперсія ROE (_ROE) вимірює ризик, покладений винятково на акціонерів. Якщо компанія не має боргів, тоді _ROA = _ROE. В протилежному випадку _ROA > _ROE. Це служить ознакою того, що діловий ризик перекладений на акціонерів.

3. Різниця між _ROA і _ROE є мірою дійсного ризику, що покладений на акціонерів, і показником зростання ризику в результаті фінансового “важеля”.

Ризик фінансового “важеля” = _ROE - _ROA.

Вартість фірми за методом безризикового еквіваленту може бути розрахована за формулою:

(92)

де R_i - ставка дохідності за проектом;

R_f – ставка безризикового доходу;

R_m – ставка ринкової дохідності;

_im – коваріація R₁ і R_m;

²_m – дисперсія R_m.

Метод скоригованої за ризиком ставки дисконтування передбачає оцінку інвестиційного ризику через коректировку ставки дисконтування (знаменник). Метод безризикового еквіваленту веде до того ж результату через коректировку потоків грошових коштів (числівник). Метод корегування за ризиком простіший і тому використовується частіше. Але хоча метод безризикового еквіваленту складніше, у нього є теоретичні переваги, особливо якщо розглядати ризик як зростаючу функцію часу.