- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Інструментальні компетенції
- •Міжособистісні компетенції
- •Системні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Програма навчальної дисципліни «Інвестування»
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни «Інвестування»
- •1.2 Зміст навчальної дисципліни «Інвестування» Модуль 1. Теоретико-практичні основи інвестування
- •Тема 1. Методологічні основи інвестування
- •Тема 2. Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності
- •Тема 3. Фінансові інвестиції
- •Тема 4. Інвестиції в засоби виробництва
- •Тема 5. Інноваційна форма інвестицій
- •Тема 6. Залучення іноземного капіталу
- •Тема 7. Інвестиційні проекти
- •Тема 8. Обґрунтування доцільності інвестицій
- •Тема 9. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Інноваційна форма інвестицій
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 11. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей
- •Приклад розв’язку типових задач Приклад розрахунку вартості дисконтної облігації
- •Приклад розрахунку вартості купонної облігації
- •Приклад розрахунку вартості акції
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Змістовий модуль 3. Розробка та реалізація інвестиційних проектів
- •Тема 8. Обґрунтування доцільності інвестування
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні вказівки до розрахунків вартості капіталу
- •Зважена середня вартість капіталу
- •Моделі визначення вартості власного капіталу
- •Приклад розв’язку типових задач
- •На кінець першого кварталу сума складе:
- •Проект а, гр. Од.
- •Проект в, гр. Од.
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Бібліографічний список
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •6. Підсумковий контроль
- •7.Список рекомендованої літературИ
- •Додаток а
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Дніпропетровська державна фінансова академія інвестування
- •Дніпропетровськ – 2012
Змістовий модуль 3. Розробка та реалізація інвестиційних проектів
Практичне заняття 2.
Тема 8. Обґрунтування доцільності інвестування
Мета заняття: |
засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про теорію процента і визначення майбутньої вартості грошей, а також про оцінку ефективності інвестицій. |
План заняття
|
|
Обладнання:
Методичні вказівки до виконання практичної роботи.
Калькулятори.
Контрольні завдання.
Методичні рекомендації до практичного заняття
Практичне заняття передбачає знання термінів і понять з цієї теми. Для закріплення отриманих знань корисно розв’язати задачі.
Фінансовим інструментом інвестиційного рину є депозитні вклади. Тому важливим є вивчення майбутньої вартості грошей і чинників які на неї впливають.
Сума простого відсотку обчислюється за такою формулою:
, (3) |
де І – сума відсотку за певний період часу;
Р – початкова сума грошового внеску;
n – кількість періодів, за якими здійснюється розрахунок відсоткових платежів;
і – ставка відсотку, що використовується (десятичний дріб).
Майбутню вартість грошей, дисконтовану по простих відсотках, визначають за формулою:
S = Р * і (4) |
або |
S = Р * (1 + nі) (5) |
де Р – початкова сума грошового внеску;
n – кількість періодів, за якими здійснюється розрахунок відсоткових платежів (кількість місяців, кварталів, років);
і – ставка відсотку, що використовується (десятичний дріб).
Множник (1 + nі) є коефіцієнтом дисконтування суми простих відсотків. Його значення завжди повинно бути більше одиниці.
Складний відсоток – це сума прибутку, яка утворюється в результаті інвестування грошей за умови, що сума нарахованого простого відсотка не виплачується наприкінці кожного періоду, а приєднується до суми основного внеску й у наступному платіжному періоді сама приносить прибуток.
Основна формула теорії відсотків визначає майбутню вартість грошей. Майбутня вартість грошей – сума інвестованих у дійсний момент коштів, у якому вони перетворяться через визначений період часу з урахуванням визначеної процентної ставки. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язане з процесом нарощення цієї вартості:
, (6) |
|
де PV – дійсне значення вкладеної суми грошей,
FV – майбутнє значення вартості грошей,
n – кількість періодів часу, на який провадиться вкладення,
r – норма прибутковості від укладення.
Дійсна (сучасна) вартість грошей – сума майбутніх грошових надходжень, наведених з урахуванням визначеної процентної ставки до дійсного моменту часу. Визначення дійсної вартості грошей пов'язане з процесом дисконтування.
Дійсне (сучасне) значення визначеної майбутньої суми грошей визначається за допомогою формули:
, (7) |
|
яка є простим обертанням попередньої формули.
Номінальна сума коштів – це оцінка цієї суми без урахування зміни купівельної спроможності грошей (гроші на руки).
Реальна сума коштів – це оцінка цієї суми з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з процесом інфляції.
Напрямки використання:
при коригуванні нарощеної вартості коштів;
при формуванні ставки відсотку використовується для нарощення і дисконтування;
при прогнозуванні рівня прибутків від інвестицій, що враховують темпи інфляції.
У процесі оцінки інфляції використовуються два основних показники:
темп інфляції Т, що характеризує приріст середнього рівня цін у розглянутому періоді – виражається десятковим дробом;
індекс інфляції I (зміна індексу споживчих цін), що дорівнює 1 + Т.
Коригування нарощеної вартості з урахуванням інфляції:
, (8) |
|
де – реальна майбутня вартість грошей,
–номінальна майбутня вартість грошей з урахуванням інфляції.
Якщо r – номінальна ставка відсотка, що враховує інфляцію, то розрахунок реальної суми грошей здійснюється за формулою:
, (9) |
|
тобто номінальна сума коштів знижується в раз у відповідності зі зниженням купівельної спроможності грошей.
Таким чином, інфляція «з'їдає» прибутковість і процес інвестування стає збитковим.
Можливі три випадки:
1) r = T: нарощення реальної вартості коштів не відбувається, тому що приріст їхньої майбутньої вартості поглинається інфляцією;
2) r > T: реальна майбутня вартість коштів зростає не зважаючи на інфляцію;
3) r < T: реальна майбутня вартість коштів знижується, тобто процес інвестування стає збитковим.
Нарощення грошових потоків:
Якщо грошовий потік складається з однакових грошових сум щорічно, такий потік називається ануїтетом. Для обчислення майбутнього значення ануїтету використовується формула:
|
(10)
|
|
(11) |
Розрахунок майбутнього значення одиночної суми й ануїтету може провадитися за допомогою спеціальних фінансових таблиць.
Дисконтування грошових потоків здійснюється шляхом багатократного використання формули (5):
(12) |
|
Дисконтування ануїтету (CFj = const) здійснюється за формулою:
(13) |
|
Техніка оцінки вартості грошей у часу дозволяє вирішити ряд важливих задач порівняльного аналізу альтернативних можливостей вкладення грошей.