ФК-09-1 / Державний фінансоовий контроль Ден. 2012

–вже здійснено контрольні заходи іншими суб'єктами державного фінансового контролю або контрольними органами з тих самих питань та за період, який підлягає контролю.

Затвердження планів контрольних заходів здійснюється керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади у порядку, визначеному законодавством.

Внесення змін до планів контрольних заходів проводиться у порядку їх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних заходів, повідомляються інші суб'єкти державного фінансового контролю, які проводять спільні контрольні заходи.

Організація та виконання контрольних заходів

Кожним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади самостійно розробляються внутрішні нормативно-правові акти з організації та виконання суб’єктами державного фінансового контролю контрольних заходів, які затверджуються керівником відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.

Під плановими контрольними заходами слід розуміти контрольні заходи, що включені до відповідних планів контрольних заходів суб’єктів державного фінансового контролю.

Позапланові контрольні заходи – це контрольні заходи, що не включені до відповідних планів суб’єктів державного фінансового контролю і здійснюються у межах їх компетенції та повноважень за дорученнями ініціаторів контрольних заходів і зверненнями органів державної влади (в тому числі правоохоронних органів) та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання і громадян.

Підготовка до контрольних заходів повинна розпочинатися з набуттям службовими особами суб’єктів державного фінансового контролю права на виконання контрольних заходів у суб’єкта господарювання в плановому або позаплановому порядку.

Безпосередньому виконанню контрольних заходів передує документальна підготовка службових осіб суб’єкта державного фінансового контролю, яка включає:

–вивчення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність суб'єкта господарювання, збір інформації у відповідних фінансових органах та органах Державного казначейства України про обсяги і напрями бюджетного фінансування тощо;

–складання програми контрольного заходу, яка забезпечує повне розкриття теми контролю, та її затвердження у встановленому суб’єктом державного фінансового контролю порядку;

–у встановлених законодавством випадках та у відповідності до визначеного порядку – інформування керівництва суб’єкта господарювання про намір проведення контрольних заходів.

Керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади шляхом надання службовим особам суб’єктів державного фінансового

21

контролю офіційних розпорядчих документів надають їм право на проведення контрольних заходів безпосередньо у суб’єкта господарювання.

Офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів повинні бути складені на паперових носіях та містити такі обов'язкові реквізити:

–назву міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;

–назву документа (посвідчення, розпорядження, доручення тощо);

–дату і номер;

–посаду, прізвище, ім’я і по батькові службової особи суб’єкта державного фінансового контролю, уповноваженої на проведення контрольного заходу;

–підставу для проведення контрольного заходу;

–тему контрольного заходу;

–зазначення суб’єкта господарювання, де проводитиметься контрольний захід;

–період діяльності суб’єкта господарювання, який охоплюється контролем;

–термін початку і закінчення контрольного заходу;

–посаду, прізвище, ім’я і по батькові та підпис керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або уповноваженої особи, що видала офіційний розпорядчий документ.

Виконання контрольних заходів

Службовими особами суб’єкта державного фінансового контролю контрольні заходи мають проводитися з відома керівництва суб’єктів господарювання. Службові особи зобов'язані пред'явити керівництву суб’єкта господарювання свої особові посвідчення та належним чином оформлені на їх ім'я офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів.

У разі неможливості в день, визначений початком проведення контрольних заходів, ознайомити керівництво суб’єкта господарювання з офіційними розпорядчими документами на проведення контрольних заходів, службові особи невідкладно інформують про це керівника суб’єкта державного фінансового контролю, який приймає відповідне рішення.

Службовими особами контрольні заходи проводяться у встановлені офіційними розпорядчими документами терміни та в сукупності способів і методичних прийомів фінансового контролю, що повністю забезпечують розкриття теми контрольних заходів.

Термін проведення контрольних заходів, як правило, не може перевищувати 30 робочих днів. В окремих випадках, за рішенням керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або уповноваженої особи, що видала офіційний розпорядчий документ, установлений офіційним розпорядчим документом термін проведення контрольного заходу може змінюватися.

Службова особа зобов'язана проінформувати про зміну терміну проведення контрольного заходу керівництво суб’єкта господарювання та

22

пред'явити належним чином оформлений розпорядчий документ, що засвідчує цю зміну.

Службові особи мають право брати пояснення у посадових осіб суб'єкта господарювання за встановленими контрольними заходами фактами фінансовогосподарської діяльності.

За один робочий день до закінчення встановленого терміну проведення контрольних заходів, як правило, службові особи повинні подати керівнику та посадовим особам, відповідальним за фінансову діяльність суб'єкта господарювання, на ознайомлення і підпис результати контрольного заходу, оформлені за встановленою формою.

Питання для самоконтролю

1.Яку мету суб'єкти державного фінансового контролю ставлять при плануванні контрольних заходів?

2.Назвіть основні вимоги до планів контрольних заходів.

3.Які складові повинен включати план контрольних заходів суб'єктів державного фінансового?

4.На який термін формуються плани основних напрямів контрольних заходів?

5.Які суб'єкти господарювання не включаються до планів контрольних заходів?

6.Надайте характеристику позаплановим контрольним заходам.

7.Що включає до себе документальна підготовка до контрольного заходу?

8.Які обов'язкові реквізити повинні містити офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів?

Бібліографічний список до теми

[2, 5, 6, 8, 13-20, 27, 28]

Модуль 2

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти державного фінансового контролю

Тема 3. Державний фінансовий контроль з боку Державної фінансової інспекції

Мета: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про здійснення державного фінансового контролю з боку Державної фінансової інспекції України.

План вивчення теми

1.Структура Державної фінансової інспекції Україні (далі – ДФІ), її головні завдання та функції.

2.Контрольні заходи через які реалізується державний фінансовий контроль з боку ДФІ.

23

3.Різновиди державного фінансового аудиту та їх основні функції.

4.Суть та значення інспектування, яке проводиться огранами ДФІ

5.Етапи проведення ревізії та організація ревізійного процесу.

6.Реалізація матеріалів контрольних заходів та моніторинг за виконанням прийнятих рішень.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

З метою організації контролю за правильністю складання і виконання бюджетів, зведених фінансових планів галузей народного господарства, управлінь та відділів державних адміністрацій, виконкомів місцевих рад, фінансових планів підприємств, організацій та установ, а також контролю за фінансовою діяльністю, станом збереження і використання матеріальних цінностей, грошових коштів, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях та установах в Україні функціонує державна фінансова інспекція (далі – ДФІ).

Головними завданнями ДФІ є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і товарно-матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

Державна фінансова інспекція діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.

Усвоїй діяльності ДФІ керується Конституцією України, Законом №83/98-ВР, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Структура ДФІ складається з Державної фінансово інспекції, державних фінансових інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, підрозділів (відділів, груп) у районах та містах.

ДФІ України очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку. Голова ДФІ України здійснює керівництво ДФІ, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності своїх заступників і керівників структурних підрозділів, в установленому порядку призначає на посади і звільняє з посад керівників ДФІ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо напрямів і методів фінансового контролю, обговорення найважливіших проектів нормативно-правових актів та інших питань у ДФІ України може утворюватися методологічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

Ускладі ДФІ України Кабінетом Міністрів України може бути утворено урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

24

Відповідно до чинного законодавства ДФІ виконує такі функції:

–контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів;

–цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарської діяльності під гарантію Кабінету Міністрів України, та відшкодуванням суб'єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, витрачених на виконання гарантійних зобов'язань;

–контроль за виконанням громадських замовлень та державного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету України;

–контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами самоврядування;

–контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ;

–розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням. Слід зазначити, що робота органів ДФІ, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках разом із правоохоронними органами діяльності підприємств і різних господарських організацій недержавної форми власності.

Державний фінансовий контроль реалізується ДФІ через проведення державного фінансового аудита та інспектування.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансовогосподарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до Закону № 83/98-ВР проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів ДФІ не проводиться.

25

Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.

Державний фінансовий аудит (далі – ДФА)

На теперішній час існує 5 різновидів ДФА, а саме: аудит ефективності виконання бюджетної програми; аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ; аудит виконання місцевих бюджетів; аудит діяльності суб'єктів господарювання; аудит окремих господарських операцій.

1. Аудит ефективності виконання бюджетної програми (аудит ефективності)

Мета аудиту ефективності є оцінка повноти досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Основні завдання аудиту ефективності:

1.Оцінка виконання заданих параметрів програми - порівняння результативних звітних показників виконання програми із заданими параметрами, у т. ч. в паспорті бюджетної програми.

2.Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.

3.Визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість виконання бюджетної програми (ефективність використання державних ресурсів).

4.Розробка пропозицій щодо вдосконалення організації виконання бюджетної програми, висновків про доцільність її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу державних ресурсів чи припинення.

5.Підготовка пропозицій для користувачів аудиторського звіту щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання державних ресурсів.

Основні методи аудиту ефективності:

1.Аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та пояснювальних записок до них, методичних документів, видань і публікацій про сферу діяльності, обрану для дослідження.

2.Аналіз результатів раніше проведених ревізій та перевірок, з допомогою яких можна зробити висновки, щодо об'єктивних і суб'єктивних причин виникнення або існування проблеми аудиту.

3.Аналіз показників статистичної, інансової та оперативної звітності.

4.Обстеження виробничих приміщень, хронометраж затрат робочого часу. Ці методи полягають у спостереженні процесу або процедури, яка виконується учасниками бюджетної програми, іншими особами; наприклад, спостереження ревізори за контрольними обмірами виконаних робіт, контрольним запуском продукції у виробництво, визначення затрат праці і ресурсів на одиницю продукції тощо.

26

5.Опитування, інтерв'ювання, анкетування – встановлення проблемних питань, збір пропозицій та підтвердження (спростування) гіпотез (причин існування проблем аудиту) під час спілкування з учасниками бюджетної програми. Опитування полягає в пошуку інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Надзвичайно важливо, щоб питання були простими з точки зору розуміння і коректно сформульовані. При підготовці анкети або інтерв'ю необхідно чітко уявляти:

– яку мету має кожне із запитань;

– як треба сформулювати запитання і які є альтернативні можливості з'ясування цього ж питання;

– як оброблятимуться відповіді.

6.Збір інформації у юридичних осіб.

7.Збір інформації здійснюється у формі письмових запитів, адресованих третім особам. Відповіді, одержані в ході збору інформації, можуть дати учаснику дослідження (аудитору) інформацію, якою він раніше не володів, або таку, що підтверджує висновки аудиту.

2.Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи (далі -

фінансово-господарський аудит) - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

Основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю.

Об'єктами фінансово-господарського аудиту є управлінські рішення керівництва бюджетної установи з питань її фінансово-господарської діяльності, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність та внутрішньогосподарський фінансовий контроль.

Базовим елементом фінансово-господарського аудиту є визначення ризиків та оцінка їх можливого впливу на результати фінансово-господарської діяльності бюджетної установи і показники її фінансової звітності. Визначення і оцінка ризиків здійснюється на кожному етапі фінансово-господарського аудиту.

Фінансово-господарський аудит проводиться за такими етапами:

I етап "Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту" (лютий - квітень поточного бюджетного року);

II етап "Проведення поточних аудиторських процедур" (квітень - грудень поточного бюджетного року);

III етап "Дослідження річної фінансової звітності" (січень - березень року, наступного за звітним).

Фінансово-господарський аудит включає:

27

–проведення протягом року моніторингу фінансової звітності бюджетної установи, у тому числі з використанням баз даних Державного казначейства;

–проведення у разі виявлення за результатами моніторингу фінансової звітності бюджетної установи ризикових операцій перевірки використання бюджетних коштів, державного і коммунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку, складання достовірної фінансової звітності;

–дослідження системи внутрішнього фінансового контролю, зокрема якості його організації;

–підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;

–відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;

–надання висновку про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими особами законодавства

зфінансових питань та повноту врахування пропозицій, внесених у ході фінансово-господарського аудиту.

3.Державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів

Основними завданнями державного фінансового аудиту виконання

місцевих бюджетів (далі - аудит виконання бюджету) є:

1. Надання оцінки формування і рівню виконання місцевого бюджету. 2.Встановлення причин, що негативно впливають на виконання місцевого

бюджету.

3. Визначення шляхів удосконалення управління бюджетними коштами, державним та комунальним майном, в тому числі можливості збільшення доходів бюджету.

Одночасно з державним фінансовим аудитом виконання місцевого бюджету планується проведення ревізій фінансово-господарської діяльності районних рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних державних адміністрацій, їх фінансових управлінь відповідно до рівня бюджету, відносно якого проводиться аудит. Доцільність включення до плану фінансового контролю ревізій фінансово-господарської діяльності головних розпорядників, розпорядників та одержувачів коштів досліджуваного бюджету, комунальних підприємств визначається на підставі ризиків, визначених при проведенні попереднього аудиту (дослідженні під час аудиту операцій поточного рахунку бюджету).

Здійснюючи аудит виконання бюджету, аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним обставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки, зокрема:

28

–аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій стосовно досліджуваного бюджету;

–аналіз результатів раніше здійснених контрольних заходів, в тому числі державного фінансового аудиту виконання програм, що фінансуються з досліджуваного бюджету;

–аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

–інтерв'ювання, анкетування (процес опитування учасників бюджетного процесу та громадян з метою встановлення проблемних питань, результати якого фіксуються письмово);

–одержання інформації від юридичних осіб.

Процес аудиту виконання бюджету складається з таких основних етапів:

I. Попередній аудит. Включає в себе збір фонової інформації, тобто інформації, що характеризує досліджуваний бюджет, оцінку виконання бюджету, визначення ризиків у формуванні та виконанні бюджету, забезпеченні ефективного використання коштів бюджету та завершується складанням програми аудиту.

II. Проведення аудиту. Складається з таких стадій:

–збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту;

–підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень ефективності використання державних ресурсів;

–підготовка аудиторського звіту та обговорення результатів аудиту.

III. Реалізація результатів аудиту. Реалізація матеріалів аудиту виконання бюджету може здійснюватись разом з матеріалами комплексної ревізії виконання цього бюджету. Аудиторський звіт виконання бюджету може виноситись на розгляд колегії місцевої державної адміністрації та/або сесії відповідної ради, а у випадку проведення аудиту виконання бюджету області – і Мінфіну. Орган ДФІ здійснює моніторинг та облік стану впровадження відображених в аудиторському звіті пропозицій.

4. Державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання

Механізм проведення державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання полягає у перевірці та аналізі діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Під час аудиту обов'язковій оцінці підлягає рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, яке полягає у забезпеченні: дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів

29

управління та суб'єкта господарювання; достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності; збереження активів; досягнення визначених цілей і завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності.

ДФА суб'єктів господарювання здійснюється з метою оцінки ефективності і законності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю об'єкта аудиту.

Завданнями цього виду аудиту є:

1.Проведення оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, яка полягає у забезпеченні:

– дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та об'єкта аудиту;

– досягнення визначених цілей та завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності;

– достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

– збереження активів.

2.Виявлення факторів ризику, а також джерел і резервів для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту.

3.Підготовка обґрунтованих пропозицій для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, усунення наявних порушень, проблем і недоліків та запобігання їм у подальшому.

Процес аудиту складається з чотирьох етапів:

перший етап - планування аудиту; другий етап - підготовка програми аудиту; третій етап - перевірка факторів ризику;

четвертий етап - звітування про результати аудиту.

5. Державний фінансовий аудит окремих господарських операцій (операційний аудит)

Основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпеченню суб'єктами господарювання законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення достовірної фінансової звітності.

Операційний аудит включає:

1. Проведення моніторингу окремих господарських операцій, які здійснені суб'єктами господарювання та/або заплановані до здійснення. Моніторингу також підлягають платіжні доручення на проведення банківських розрахунків до їх підписання керівником суб'єкта господарювання за зобов'язаннями поточного та попередніх періодів. Строки подання платіжних доручень для проведення моніторингу та узгодження їх державним аудитором погоджуються керівниками ДФІ та суб'єкта господарювання.

30