3. Що таке дегазація і в яких випадках вона проводиться?

Дегазація (військова справа) (від лат. de — префікс, що означає «відділення», «видалення», і фр. gaz — газ) — розкладання отруйних речовин (ОР) до нетоксичних продуктів і видалення їх з поверхонь об'єктів і місцевості з щілиною зниження зараженості до допустимих норм.

Дегазація є частиною спеціальної обробки, яка проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів — приладів, комплектів, машин дегазації із застосуванням дегазуючих речовин. Використовуються також допоміжні (підручні) засоби: вода, органічні розчинники, мийні розчини, дрантя тощо. Основний спосіб дегазації — фізико-хімічний, який підрозділяється на рідинний і безрідинний. Рідинний спосіб полягає в обробці заражених поверхонь дегазуючими розчинами, які розчиняють і розкладають отруйні речовини. До безрідинних способів відносять тепловий і сорбційний. При тепловому способі об'єкт обробляють гарячим газовим струменем, що прискорює випар ОР. Сорбційний спосіб полягає в обробці об'єкту порошками (сорбентами), які зв'язують (поглинають) отруйні речовини.

Дегазація може бути частковою і повною. При частковій дегазації обробляються ділянки поверхні об'єкту, з якими особовий склад стикається під час роботи. Часткова дегазація проводиться за розпорядженням командирів підрозділу та частини власними силами безпосередньо в підрозділі, одночасно з виконанням бойових завдань, за допомогою табельних дегазаційних приладів і комплектів, підручних засобів.

Повна дегазація полягає в обробці всієї поверхні об'єктів, озброєння і техніки. Вона проводиться по розпорядженню командирів з'єднань (частин) після виконання бойових завдань безпосередньо в підрозділах або на пунктах спеціальної обробки власними силами і частинами (підрозділами) хімічних військ. Повна дегазація здійснюється рідинним способом за допомогою дегазаційних машин і комплектів, а також тепловим способом.

Повна дегазація індивідуальних засобів захисту, обмундирування, спорядження і взуття проводиться на дегазаційних пунктах силами підрозділів хімічних військ шляхом обробки в дегазаційних машинах пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняне обмундирування, індивідуальні засоби захисту можуть дегазуватися також кип'ятинням у воді, водних розчинах кальцинованої соди і миючого порошку. Для забезпечення бойової діяльності військ дегазації можуть піддаватися обмежені (найважливіші) ділянки місцевості і доріг. Здійснюється вона механічним способом з використанням дорожніх і землерийних машин — зрізанням верхнього шару ґрунту (снігу), засипкою незараженим ґрунтом (снігом) або сумішшю дерев'яних та інших настилів. Дороги з твердим покриттям можуть дегазуватися рідинним способом — полівкою дегазуючими розчинами з дегазаційних машин і тепловим способом. Дегазація місцевості здійснюється також розсипом сипких дегазуючих речовин.

Продукти, що зберігалися відкрито, при зараженні краплями ОР дегазуються механічним способом — зрізанням верхнього шару. Їх вживають лише після хімічного аналізу та кулінарної обробки. Вода очищається від ОР дегазуючими речовинами з подальшим відстоюванням і фільтрацією через вугільні фільтри. Дегазація може відбуватися також й природним чином за рахунок процесів випару, дифузії, гідролізу, окислення киснем повітря і взаємодії ОР з матеріалом зараженого об'єкту. Природна дегазація об'єктів, заражених стійкими ОР, продовжується від декількох діб до декількох тижнів; обмундирування, зараженого парами ОР, в літній час — декілька годин. На тривалість природної дегазації істотно впливають метеорологічні умови: підвищення температури прискорює випар ОР, дощ змиває ОР з поверхні об'єктів і місцевості і прискорює розкладання ОР за рахунок гідролізу.

Дегазація, (рос.дегазация, англ. degassing, outgassing, decontamination, нім. Entgasung f, Entgasen n, Gasabscheidung f (des Lagers) — природні або штучні процеси видалення газів з їх джерел (вугільних пластів, рудних покладів, нафти, скупчень вільних газів у зонах тектонічних порушень тощо).

Мета штучної дегазації — зниження надходження газу в гірничу виробку, запобігання його раптовим виділенням.

Розрізняють дегазацію:

- пасивну, при якій джерело інтенсивного виділення газу ізолюється від шахтної атмосфери і виділений газ виводиться, або за межі небезпечної дільниці в струмінь повітря, або на поверхню;

- активну — процеси збору і ізолю-вання газу від гірничих виробок та виведення його на поверхню проводяться під вакуумом.

Активна дегазація широко застосовується на шахтах Донецького та Львівсько-Волинського басейну, а також за кордоном.

Крім того, розрізняють дегазацію вироблених просторів та гірничих виробок, попередню(завчасну), загороджувальну, комплексну дегазацію та ін. Ефективність комплексної, яка поєднує декілька способів дегазації, досягає 80-90%.

Дегазація вироблених просторів, (рос.дегазация выработаных пространств, англ. degassing of goaws (gobs, worked out areas), нім. Entgasen n abgebauter Grubenräume m pl) — процес вилучення метаноповітряних сумішей з вироблених просторів при вийманні газо-носних вугільних пластів з великими втратами вугілля по товщині пласта або в ціликах, а також у випадку за-лягання суміжних вугільних пластів на близьких відста-нях від пласта, що розроблюється. Застосовується, коли дегазація свердловинами неефективна. При дегазації вироблених просторів виконується ретельна ізоляція виробленого простору від діючих виробок, відсмоктування та ізольоване виведення газоповітряної суміші через трубопровідну мережу та вакуумну насосну установку на поверхню або через відсмоктувальний пристрій (вентилятор, ежектор) та дифузор-змішувач у вентиляційну виробку (метод Рьошен).

Дегазації зближених (суміжних) пластів-супутників, (рос.дегазация смежных пластов (пластов-спутников), англ. degassing of satellite-seams, нім. Entgasung f der benachbarten Flöze n pl) — спосіб дегазації, що полягає у відсмоктуванні газу з вугільних пластів і пропластків, що підробляються або надробляються, розвантажених при зміщенні породних товщ, внаслідок чого різко підвищується їхня газопроникність та газовіддача.

Дегазація попередня (завчасна), (рос. дегазация заблаговременная, англ. previous degassing, нім. Vorentgasung f, vorläufigen Entgasung f) — дегазація, здійснювана з гірничих виробок або з поверхні попереднім видобуванням газу з вугільного пласта або порід до початку ведення виймальних робіт у виїмковому полі, блоці, панелі або в шахтному полі. Завчасна дегазація здійснюється через вертикальні або похилі свердловини, пробурені до вугільних пластів іноді за 3-8 років до початку гірничих робіт.

Коефіцієнт ефективності дегазації — відношення зниження багатометановості (метановості) виробок при здійсненні дегазації до їхньої багатометановості (метановості) без дегазації. Розрізняють Коефіцієнти ефективності дегазації: окремого джерела газу, виробленого простору, у межах виїмкової дільниці і шахти (крила, блоку, виїмкової дільниці, окремої виробки).