Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
реферат.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
40.11 Кб
Скачать

4. Завдання

1) Йодна профілактика – один із ефективних методів щодо захисту щитовидної залози від внутрішнього опромінення її радіоактивним йодом, який може потрапляти до організму людини шляхом вдихання забрудненого ним повітря (інгаляційно) та вживання забруднених ним продуктів харчування (головним чином молочних). Найбільшу радіаційну небезпеку для організму людини являє йод-131.

Максимальний захисний ефект досягається, якщо препарати стабільного йоду вживаються до надходження до організму радіоактивного йоду або одночасно з ним. У разі вживання пізніше ефект йодної профілактики суттєво знижується (табл. 3).

Одноразовий прийом 130 мг калію йодиду забезпечує високий захисний ефект протягом 24 годин. Коли неможливо уникнути подальшого надходження до організму людини радіоактивного йоду, необхідне повторне застосування калію йодиду протягом всього терміну можливого надходження радіойоду, один раз на добу, але не більше 10 діб для дорослих і двох діб для вагітних жінок та дітей до трьох років.

Якщо йодна небезпека зберігається понад вказані терміни, необхідно вжити інших заходів захисту, аж до евакуації.

Дози на один прийом:

– для дорослих – 130 мг калію йодиду;

– для дітей – 65 мг калію йодиду;

– новонароджені, які знаходяться на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка вживає 130 мг стабільного йоду.

У разі їх відсутності можна використовувати 5 % настій йоду. Його приймають після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1–2 краплі на 100 мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3–5 крапель на склянку молока або води.

Наносити на поверхню рук настій йоду у вигляді сітки 1 раз на день, протягом 7 діб.

2) Порядок і правила йодної профілактики при відсутності АІ-2

5% настоянка йоду застосовується дорослими та підлітками старше 14 років по 44 краплі 1 раз на день або по 20-22 краплі 2 рази на день після їди на 1/2 склянки молока або води. Дітьми від 5 років і старше 5% настоянка йоду застосовується в 2 рази меншій кількості, ніж для дорослих, тобто по 20-22 краплі 1 раз на день або по 10-11 крапель 2 рази на день на 1/2 склянки молока або води. Дітям до 5 років настоянку йоду всередину не призначають.

Настоянка йоду може застосовуватися шляхом нанесення на шкіру. Захисний ефект нанесення настоянки йоду на шкіру зіставимо з її прийомом всередину в тих же дозах. Настоянка йоду наноситься тампоном у вигляді смуг на передпліччі, гомілці. Цей спосіб захисту особливо прийнятний у дітей молодшого віку (до 5 років), оскільки перорально настоянка йоду у них не застосовується.

Для виключення опіків шкіри доцільно використовувати не 5%, а 2,5% настоянку йоду. Дітям від 2-х до 5 років настойку йоду наносять із розрахунку 20-22 краплі на день, дітям до 2-х років – у половинній дозі, тобто 10-11 крапель на день.

Йодна профілактика починається негайно при загрозі забруднення повітря і території в результаті аварії ядерних реакторів, витоку або викиду промпідприємствами в атмосферу продуктів, що містять радіоізотопи йоду.

Після вивчення радіаційної обстановки спеціально створеною комісією приймається рішення про продовження або скасування йодної профілактики.

3) Якщо обставини змушують населення тимчасово залишитися на

забрудненій території, то необхідно:

– якнайшвидше провести роботи щодо герметизації житлових

приміщень: затулити вікна щільною тканиною; замазати шпарини

та отвори; щільно зачинити двері; якщо виявлені підвищені

рівні радіації – здійснити дезактивацію;

– здійснити йодну профілактику, при отримані відповідної інформації;

– відкриті продукти харчування та воду помістити у щільно закриту

тару, поліетиленові мішки, щільний папір, клейонку; м’ясні

та рибні продукти слід зберігати у домашніх холодильниках,

воду – в термосах, графинах, бідонах. За умови такого способу

зберігання продукти харчування можна використовувати після

обмивання тари теплою водою;

– не виходити із приміщень без нагальної необхідності, час перебування

на вулиці максимально обмежити;

– під час перебування на вулиці використовувати засоби індиві-

дуального захисту (далі – ЗІЗ) – респіратори, плащі, накидки,

головні убори, рукавички, чоботи;

– на забрудненій території не можна роздягатися, сідати на землю,

палити тощо;

– їжу слід вживати тільки у закритих приміщеннях, попередньо

старанно вимити руки, та прополоскати ротову порожнину 0,5%

розчином питної соди;

– харчування у польових умовах потрібно проводити тільки у захищених

від вітру та пилу місцях, воду та продукти харчування

підвозити у посуді, який герметично закривається.

– не вживати харчові продукти та воду, якщо вони не пройшли

дозиметричного контролю.

Обсяг захисних заходів залежить від рівня радіації.

4) До засобів радіаційно-хімічного захисту відносяться:

1. Засоби індивідуального захисту, до яких належать:

— засоби захисту органів дихання:

а) протигази:

дитячі: камери захисна дитяча

б) респіратори:промислові;

в) простіші:ватно-марлева пов'язка;протипильова тканинна маска;

засоби захисту органів шкіри:

а) спеціальні засоби:легкий захисний костюм;захисно-фільтруючий одяг;

б) щоденний і виробничий одяг (обробляється пастою К-4, або мильно-

масляною емульсією для надання водонепроникності).