Завдання 19

В операційній системі організації можуть бути такі види конфліктів :

1) внутрішньо особистий : найчастіше виникає тому, що певному працівникові різні керівники ставлять суперечливі або ж навіть протилежні вимоги. До нього призводять недоліки делегування повноважень, структури управління, застосування стимулів керівництва тощо;

2) конфлікт між особою та групою. Породжується порушеннями групових норм, своїх обов'язків, загальних "правил гри", етики поведінки, культури взаємовідносин тощо;

3) Мотиваційні конфлікти : відчуття власної гідності — це альфа і омега, все, що вражає, пробуджує величезну енергію, націлену на конфлікт. До цього ж результату веде і "перенавантаження", яке повинно одержувати визнання, а це не завжди можливо. Внаслідок цього працівникові пред'являють претензії для обгрунтування того, що результат його праці відрізняється від очікуваного;

4) Комунікаційний конфлікт виникає тоді, коли ніхто не наважується на встановлення "зворотних зв'язків" з керівником, тобто ніхто не звертає уваги керівника на його прорахунки. Аналогічна ситуація виникає і тоді, коли співробітник не одержує сигнал про те, що його розуміють і поважають. Хто ніколи не чує слів визнання, той стає невпевненим. Там, де недостатньо розвинуті комунікаційні зв'язки, є місце для конфліктів;

Розглянувши види конфліктів можна тепер запропонувати шляхи їх вирішення : вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення; компроміс, що базується на взаємних розумних поступках; поступове згладжування протиріч; відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними; прийняття оптимальних рішень у конфліктних ситуаціях; послаблення конфлікту взаємними поступками тощо.

Отже, ми повинні розуміти, що вирішення конфліктної ситуації має бути спокійним, гуманним, етичним, та максимально відповідати очікуванням обох протиборствуючих сторін.

Завдання 20

Згуртованість трудового колективу – це ступінь міцності соціально-психологічних зв’язків між членами колективу.

Тому можна розробити такий план щодо заходів згуртування колективу організації для виконання виробничої стратегії:

1. Стадія утворення колективу: працівники ще не є згуртованими. Приймається рішення про створення організації, призначається її керівник, розробляється організаційна структура, проводиться набір керівників структурних підрозділів.

2. Стадія формування трудового колективу: утворюється активне ядро з людей, які переймаються цілями колективу, активно діють і впливають на інших працівників. Основне завдання керівника – як можна швидше створити таке ядро. Всередині колективу утворюються мікрогрупи, які відрізняються між собою ставленням до цілей.

3. Стадія стабілізації колективу: Формуються спільні цілі і норми, налагоджується співробітництво. Водночас у поведінці деяких працівників можливі відхилення від внутрішньо-колективних норм взаємовідносин. Керівник передає свої повноваження підлеглим, намагається розвинути співробітництво в колективі. Стиль керівника переважно демократичний.

4. Стадія зрілості колективу: притаманне раціональне розв’язання проблем і ефективне використання ресурсів, пошук і використання резервів виробництва. Об’єктивним є оцінювання людей і їх старань.

5. Стадія старіння колективу: виникає тоді, коли зі зміною зовнішніх умов колектив продовжує працювати над досягненням неактуальних цілей. У розвитку колективу настає застій, знижуються результати порівняно з конкурентами. У працівників спостерігається втома, схильність до рутини.

6. Стадія руйнації колективу: настає у зв’язку з реорганізацією або ліквідацією організації або у зв’язку зі звільненням чи смертю видатного керівника-лідера.